У формуванні клітковинних просторів лицевого відділу голови велике значення мають фасціальні утворення та розміщення листків основних фасцій. Останні відокремлюють клітковинні простори, утворені жировою клітковиною та м'язами лиця, а також оточують судинно-нервові пучки, органи, слинні залози тощо. Крім того, фасції виконують важливу опорно-статичну функцію.
 
Знання розташування фасцій потрібно для виконання футлярної й інфільтраційної анестезії під час оперативних втручань на лицевих ділянках, а також проведення лікувальних блокад черепних нервів у місцях їх виходу.
 
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 11480 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-20

Ця ділянка відповідає місцю розташування рота і має такі межі: згори відділена горизонтальною лінією, що проходить через основу перегородки носа; знизу — горизонтальною лінією, проведеною по підборідно-губній складці, і з боків — носо-губними складками. Умовно її розділять на ділянку губ (regio labium) і ротову порожнину (cavitas oris), в якій, своєю чергою, виділяють передню частину (до зубів) — присінок рота (vestibulum oris) і задню — власне ротову порожнину (cavitas oris propria).
 
Ротова щілина (rima oris) сформована верхньою і нижньою губами (labium superius et inferius). Вони є шкірно-слизовими складками, що зсередини вкриті слизовою оболонкою, а ззовні — шкірою.
 
Пошарова топографія. Шкіра губ тонка, містить велик ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 11313 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-20

Межами цієї ділянки є: вгорі — горизонтальна лінія, що з'єднує присередні кінці брів, знизу — горизонтальна лінія, проведена через основу рухливої частини перегородки носа, збоку — носощічна та носогубна складки. У ділянці носа виділяють зовнішній ніс (nasus externus) — кістково-хрящовий кістяк самого носа, вкритий шкірою, і внутрішній ніс (nasus internus) — порожнину носа (cavitas nasi) та приносові пазухи (sinus paranasales).
 
У зовнішньому носі розрізняють корінь (radix nasi), спинку (dorsum nasi) та верхівку носа (apex nasi). Бічні поверхні, які мають назву крил носа (alae nasi), рухомі. Нижній вільний край крил формує ніздрі (nares), які ведуть у носову порожнину. Кісткову основу зовнішнього носа утворюють парні носові кістки та лобові відростки верхньощелепних кісток. Разом з передньою носовою остю (spina nasalis anterio ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 4924 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-20

Порожнина очної ямки разом з утвореннями лиця, що до неї прилягають, формують очноямкову ділянку (мал. ).
 
Зазначена ділянка повністю відповідає розмірам та формі очної ямки. Спереду очноямкової ділянки розташовані парні складки — повіки (palpebrae), які вкривають очне яблуко.
 
Пошарова топографія. Шкіра очноямкової ділянки тонка та ніжна. У ній багато сальних і потових залоз. Підшкірна жирова клітковина повік дуже пухка і не містить жирових скупчень.
 
М'язовий шар представлений багатьма м'язами. У коловому м'язі ока (m. orbicularis oculi) виділяють зовнішню частину — очноямкову (pars orbitalis) і внутрішню — повікову (pars palpebralis), завдяки скороченню яких відбувається змика ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 5112 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-18

Найскладнішу будову має глибока ділянка лиця, що розташована між верхньою та нижньою щелепами (міжщелепна ділянка за М.І. Пироговим). Для забезпечення доступу до цієї ділянки потрібно видалити гілки нижньої щелепи, жувальний м'яз і виличну дугу.
 
Межею цієї ділянки є своєрідний простір, обмежений ззовні гілкою нижньої щелепи; зсередини — крилоподібним відростком клиноподібної кістки; згори — основою черепа.
 
Пошарова топографія. Уся глибока ділянка лиця заповнена бічними та присередніми крилоподібними м'язами (mm. pterygoidei lateralis et medialis). Між ними в трикутному проміжку розташована значна кількість судин і нервів. Кожний крилоподібний м'яз оточений тонкою фасціальною пластинкою, а між ними міститься міжкрилоподібна фасція, або міжкрилоподібний апоневр ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 8567 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-18

Межі. Згори привушно-жувальна ділянка відокремлена виличною дугою, знизу — нижнім краєм нижньої щелепи, спереду — переднім краєм жувального м'яза, ззаду — заднім краєм гілки нижньої щелепи (мал. ).
 
Ця ділянка має велике практичне значення, оскільки в ній розташовані важливі анатомічні утворення: привушна залоза, лицевий нерв і зовнішня сонна артерія.
 
Пошарова топографія. Шкіра привушно-жувальної ділянки тонка, рухома, у чоловіків вкрита волоссям; підшкірна жирова клітковина добре виражена і пронизана сполучнотканинними тяжами, які зв'язують шкіру з власною фасцією (fascia рагоtideomasseterica). Остання є щільною фасцією, що розщеплюється на два листки — передній і задній, утворюючи капсулу для привушної залози та футляр для жувального м'яза. ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 6601 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-17

Межами цієї ділянки згори є підочноямковий край, знизу — нижній край нижньої щелепи, спереду — носогубна та носощічна складки, ззаду — передній край жувального м'яза.
 
Пошарова топографія. Шкіра щічної ділянки тонка, рухома, легко зміщується, має велику кількість сальних і потових залоз. У чоловіків більша частина шкіри цієї ділянки вкрита волоссям. Підшкірна жирова клітковина добре виражена та бере участь у формуванні контуру лиця. До неї прилягає жирове тіло щоки, розташоване в щільній фасціальній капсулі. Це анатомічне утворення, що добре розвинене в дітей раннього віку, розташоване між жувальним (m. masseter) і щічним (т. buccinator) м'язами та має скроневий, очноямковий і крило-піднебінний відростки (мал.).
 
... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 5063 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-17

Лице (fades) — передній відділ голови людини, що характеризує її зовнішність та індивідуальність. У ділянці лиця закладено рецептори зорового, нюхового та смакового аналізаторів і розташовані початкові відділи травної та дихальної систем.
 
Вікові та статеві особливості лиця. У новонароджених і дітей раннього віку (до 1—1,5 року) лице має характерну округлу коротку та широку форму. Лицевий індекс у них становить 62—63 %, що відповідає широкому типу лиця. Через це висота лиця в таких дітей у 2 рази менша від його ширини (виличного діаметра). У 2-річної дитини лицевий індекс збільшується до 79 %, лице при цьому залишається широким. У дитини 6-річного віку зазначений індекс досягає 89 %, при цьому відзначають середній або довгий тип лиця. Останнє пов'язано з генетичними ознаками й особливостями індивідуальної ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 7156 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-17

У черепній порожнині міститься головний мозок (encephalon), який вкривають три оболони (meninges): тверда (dura mater), павутинна (arachnoidea mater), м'яка (pia mater).

Тверда оболона є найміцнішим сполучнотканинним утворенням, яке зсередини вистеляє порожнину та кістки черепа й утворює відростки між відділами головного мозку. Розрізняють внутрішні та зовнішні відростки твердої оболони головного мозку. До перших належать: серп великого мозку (falx cerebri); намет мозочка (tentorium cerebeUi); серп мозочка (falx cerebelli); діафрагма сідла (diaphragma sellae).

Найбільшим відростком є серп великого мозку (falx cerebri), який за своєю формою дійсно нагадує серп і відокремлює великі півкулі головного мозку. Він починається від півнячого гребеня (crista galli), решітчастої кістки ... Читати далі »

Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 11144 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-11

Пошарова топографія. Ділянка парна, невелика, відповідає межам соскоподібного відростка скроневої кістки. Ця ділянка розташована ближче до основи черепа, але розглядають її як утворення склепіння.
 
Шкіра соскоподібної ділянки тонка, малорухома, вкрита волоссям у верхній частині. Підшкірна жирова клітковина, в якій розташовані поверхнева фасція та задній вушний м'яз (у людини він редукований), розвинена слабко. Окістя в зазначеній ділянці досить товсте і щільно прилягає до кістки, до якої кріпляться груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, заднє черевце двочеревцевого м'яза шиї (venter posterior m. digastricus), довгий м'яз голови (m. longus capitis).
 
Зовнішня поверхня соскоподібного відростка шорстка, але в його передньоверх ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 6566 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-11

Межі. Ця ділянка є парною і відповідає межам розміщення скроневого м'яза. Спереду вона обмежена лобовим відростком виличної кістки, знизу — виличною дугою; згори та ззаду — верхньою скроневою лінією.
 
Пошарова топографія. У передніх відділах скроневої ділянки шкіра тонша й еластичніша, у задніх — щільніша. Підшкірна жирова клітковина в скроневій ділянці представлена тонким шаром, при цьому описані вище сполучно тканинні перетинки зберігаються лише у верхніх відділах. Поверхнева фасція зазначеної ділянки є продовженням апоневротичного шолома, який спускається донизу ділянки та стоншується. Глибше розташована скронева фасція (fascia temporalis), яка починається згори від верхньої скроневої лінії і частково від лускової частини (pars squamosa) та, наближаючись до виличної дуги, розщеплюється на передній і задній листки. Передній кріпиться до ... Читати далі »
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 8178 | Додав: anatomia | Дата: 2011-02-11

Межі. Лобово-тім'яно-потилична ділянка відокремлена спереду надпереніссям і надочноямковим краєм, ззаду — верхньою карковою лінією, з боків — верхньою скроневою лінією (linea temporalis superior). До її складу входять лобова ділянка (regio frontalis), яка відповідає межам однойменної кістки, права та ліва тім'яні ділянки (regio parietalis dextra et sinistra), які теж відповідають межам однойменних кісток, і потилична ділянка (regio occipitalis), яка відповідає межам потиличної кістки.
 

Вивчення шарів лобово-тім'яно-потиличної ділянки потрібно проводити в тій самій послідовності, як їх проходить ніж хірурга, а саме: шкіра, підшкірна жирова клітковина, апоневротичний шолом (galea aponeurotica), м'язовий шар (mm. frontooccipitalis), підапоневротична клітковина, окістя, підокісна клітковина (мал. 1).
&nb ... Читати далі »

Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 12458 | Додав: anatomia | Дата: 2011-01-13

Голова — відкрита та найбільш індивідуальна частина тіла людини, тому вкрай важливим є глибоке знання кожного відділу, ділянки, шару та судинно-нервового утворення.
 
Голову від шиї відокремлює межа, що починається від підборідного виступу (protuberantia mentalis) та по нижньому краю основи нижньої щелепи (basis mandibulae) проходить до її кута (angulus mandibulae), а потім догори до заднього краю гілки нижньої щелепи (ramus mandibulae), досягаючи зовнішнього слухового отвору (poms acusticus externus). Після чого, проходячи через соскоподібний відросток (processus mastoideus) до верхньої каркової лінії (linea nuchalis superior), закінчується на зовнішньому потиличному виступі (protuberantia occipitalis externa) і на цьому утворенні з'єднується з такою самою лінією з протилежного боку.
 
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 17243 | Додав: anatomia | Дата: 2011-01-13

close