Топографічна анатомія верхньої кінцівки
Лікареві треба знати розташування різних міжм'язових ямок, отворів, каналів і борозен на верхніх кінцівках, де залягають великі судини та нерви.
Пахвова порожнина (cavitas axillaris), у якій містяться пахвові судини, стовбури плечового сплетення та лімфатичні вузли, обгорнуті великою кількістю жирової тканини, за формою нагадує зрізану чотиристоронню піраміду. її верхівка, обмежена спереду ключицею та підключичним м'язом, а ззаду — першим ребром, обернена догори і присередньо, сполучається з ділянкою шиї, а основа відкрита донизу і ви-стелена пахвовою фасцією. У пахвовій порожнині розрізняють передню, задню, присередню та бічну стінки.
Передню стінку порожнини, утворену великим і малим грудними м'язами, поділяють на три трикутники: ключично-грудний (trigonwn clavipectorale), обмежений зверху ключицею і знизу верхнім краєм малого грудного м'яза, грудний (trigonum pectorale), що відповідає контурам малого грудного м'яза; підгрудний (trigonum subpectorale) — простір, відмежований зверху нижнім краєм малого та знизу нижнім краєм великого грудного м'яза.
Задню стінку пахвової порожнини утворює найширший м'яз спини, малий і великий круглі та підлопатковий м'язи, а також довга головка триголового м'яза плеча, яка проходить через щілину, що відмежована зверху малим круглим м'язом, знизу — великим круглим м'язом, збоку — шийкою плечової кістки. Ця щілина ділиться довгою головкою триголового м'яза плеча, що йде перпендикулярно, на два отвори: бічний чотиристоронній (for. quadrilaterum) і присередній тристоронній (for. trilaterum) (див. мал. 104). Через ці отвори проходять судини й нерви.
Бічна стінка порожнини обмежена м'язами плеча, присередня — переднім зубчастим м'язом.
Канал променевого нерва (canalis п. radia lis) утворений однойменною борозною плечової кістки та черевцем триголового м'яза плеча. Його верхній отвір визначається між присередньою та бічною головками м'яза, а нижній відкривається в зовнішньопередній ліктьовій борозні. У каналі проходять променевий нерв і глибока артерія плеча.
Присередня та бічна борозни двоголового м'яза чітко вимальовуються на шкірі плеча відповідно до присереднього і бічного контурів цього м'яза. Найважливішою є присередня борозна (sulcus bicipitalis medialis), оскільки вона відповідає проекції основного судинно-нервового пучка плеча.
Ліктьова ямка (fossa cubitalis) визначається в передній ліктьовій ділянці. Вона обмежена зверху плечовим м'язом, збоку — плечово-променевим м'язом і присередньо — круглим м'язом-привертачем (пронатором) (див. мал. 106). В глибині ліктьової ямки розташований сухожилок двоголового м'яза, а всередину від нього — плечові артерії, вена та серединний нерв. Безпосередньо під шкірою ямки залягає серединна вена ліктя. Біля бічного і присереднього країв ліктьової ямки проходять передні бічна й присередня ліктьові борозни.
Передня бічна ліктьова борозна, у якій залягають променевий нерв і судини, що його супроводжують, обмежена присередньо двоголовим (разом з плечовим) і збоку плечово-променевим м'язами. Передня присередня ліктьова борозна, де містяться бічні гілки плечової та ліктьової артерій і супровідні вени, утворена ззовні двоголовим (разом з плечовим) м'язом, присередньо — круглим м'язом-привертачем.
Аналогічні борозни виділяють також у задній ліктьовій ділянці з обох боків ліктьового відростка ліктьової кістки. Задня присередня ліктьова борозна, обмежена, ліктем і присереднім надвиростком плечової кістки, глибша; у ній безпо-середньо під шкірою проходить ліктьовий нерв.
Канал ліктьового нерва починається в задній присередній ліктьовій борозні, звідки спускається між капсулою ліктьового суглоба і головками ліктьового згинача зап'ястка і далі переходить у ліктьову борозну на передпліччі.
У нижній чверті передньої ділянки передпліччя між сухожилками згиначів добре помітні три борозни: променева, в глибині якої звичайно промацується пульсація променевої артерії і яка обмежена ззовні сухожилком плечово-променевого м'яза, а зсередини сухожилком променевого згинача зап'ястка; серединна, де міститься серединний нерв, утворена присередньо сухожилком поверхневого згинача пальців і ззовні сухожилком променевого згинача зап'ястка; ліктьова, у якій проходять ліктьові артерія, вена та нерв, розташована між ліктьовим згиначем зап'ястка (зсередини) та поверхневим згиначем пальців (збоку).
Топографічна анатомія  Пальці стопи Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчаст..... |
Топографічна анатомія  Підошва Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвин..... |
Топографічна анатомія  Тил стопи Пошарова топографія. Шкіра цієї ділянки тонка, рухома. її легко ушкодити (потертості, садна тощо). Підшкірна жирова клітковина пухка, слабко виражена, в ній може скупчуватися набрякова рідина. Поверхнева фасція оточує в підшкірній жировій клітковині тильну венозну сітку стопи (rete..... |
Анатомічний атлас людини   Пахвинний канал (вигляд спереду) 1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота |
Анатомічний атлас людини   Задня поверхня передньобокової стінки живота 1 — середня пупкова складка; 2 — прямий м'яз живота; 3 — нижні надчеревні артерія та вена; 4 — поверхневе пахвинне кільце; 5 — сім'яні судини; 6 — зовнішня клубова артерія; 7 — зовнішня клубова вена; 8 — між'ямкова зв'язка; 9 — сім'явиносна протока; 10 — сечовід; 11 — сечовий міхур; 12 — сім'яні пухирці; 13 — передміхурова залоза; 14 — надміхурова ямка; 15 — присередня пахвинна ямка; 16 — бічна пахвинна ямка; 17 — бічна пупкова складка; 18 — присередня пупкова складка; 19 — пристінкова очеревина |