Надниркова залоза
Надниркова залоза (gl. suprarenalis) (див. мал. 169) — парна залоза. Розташована в заочеревинному просторі безпосередньо на верхньому кінці нирки. Своєю формою нагадує тригранну піраміду, обернену верхівкою до діафрагми, а основою до нирки. її розміри в дорослої людини: висота 3 —6 см, поперечник основи близько 3 і ширина близько 4 — 6 см; маса 20 г. На передній поверхні залози є ворота — місце входу та виходу судин і нервів. Залоза вкрита волокнистою капсулою, яка є частиною ниркової фасції. Відростки капсули проникають в неї через ворота й утворюють строму. На поперечному розрізі надниркова залоза складається із кори (cortex) і мозку (medulla).
Функція. Надниркові залози відіграють дуже важливу роль в організмі. Мозок виділяє гормони (адреналін та ін.), які стимулюють функцію симпатичної частини автономної нервової системи, звужують кровоносні судини, активізують процес розщеплення глікогену в печінці тощо. Гормони, які виділяє кора (кортикостероїди), регулюють водно-електролітний, ліпоїдний обмін і впливають на функцію статевих залоз. Вироблення кортикостероїдних гормонів тісно взаємозв'язане з функціями гіпофіза і гіпоталамуса.
В ембріогенезі кожна надниркова залоза закладається у вигляді двох зачатків: кора розвивається із мезодерми між первинними нирками (інтеррендльний орган); мозок — із симпатичних елементів (ектодермального походження), що мігрують із гангліозної пластинки та інтенсивно забарвлюються солями хромової кислоти (хромафінний орган). У нижніх хребетних і деяких ссавців (кріль) ці частини надниркової залози існують окремо.
Кровопостачання: гілки нижньої діафрагмальної та ниркової артерій і черевної частини аорти; венозна кров відтікає по однойменних венах.
Іннервація: гілки блукаючого та великого нутряного нервів.
