Анатомія людини - Становище людини в природі
Становище людини в природі

Сучасна людина в системі класифікації тваринних організмів належить до типу хордових (Chordata), підтипу хребетних (Vertebrata), класу ссавців (Mammalia), ряду приматів (Primates), родини людей (Hominidae), роду людина (Ното), виду людина розумна (Homo sapiens).
 
Тіло людини в загальних рисах зберігає будову, властиву всім хребетним: двополярність (головний і хвостовий кінці), двосторонню симетрію, переважання парних органів, наявність осьового скелета, збереження деяких (реліктових) ознак сегментності (метамерії), краще виявленої у примітивних форм. Ці та багато інших особливостей (редукований стан органа нюху, збережені зачатки окремих хвостових хребців , наявність рудимента третьої повіки та ін.) свідчать про шляхи еволюції, що пройшли зоологічні предки людини.
 
До основних морфофункціональних особливостей тіла людини порівняно з тілом інших приматів належать такі: високополіфункціональна передня кінцівка (у людини верхня кінцівка — рука), високий розвиток і диференціація плаща (кори) великого мозку, значне ослаблення зубощелепного апарата, рівний ряд зубів, відсутність загального волосяного покриву, прямоходіння, тривале дитинство тощо. Сучасна людина володіє виразною мовою, взаємопов'язаною з абстрактним мисленням (розвиток другої сигнальної системи).
 
Проте основна відмітна особливість людини від тварини полягає в тому, що людина — істота соціальна, основною умовою становлення та життя якої є суспільно корисна праця, тісно пов'язана з виникненням суспільства.
 
Свідома праця та створення умов існування значною мірою звільнили людину від влади всеосяжного природного добору, що панує в світі тварин. Внаслідок цього біологічна видоутворювальна еволюція, яка грунтується на пристосуванні організму до умов природного середовища, в людському суспільстві починає поступатися місцем еволюції матеріальної та духовної культури. Більшість біологічних впливів на організм людини стала опосередковуватися соціально-економічними чинниками, а отже, й загальним культурним рівнем людей.

Анатомія людини старослов'янською мовою

Клѣточное ядро (Nucleus)

Опредѣленіе. Клѣточное ядро представляетъ собою отграниченную отъ протоплазмы и, до извѣстной степени, обособленную совокупность особыхъ химическихъ тѣлъ (ядерныхъ веществъ), которая встрѣчается въ клѣткѣ въ самыхъ различныхъ морфологическихъ состояніяхъ (О. Гертвигъ. Клѣтка).


Клѣточное тѣло

Химическая и физическая особенность:    клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы.

Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close