Анатомія людини - Становище людини в природі
Становище людини в природі

Сучасна людина в системі класифікації тваринних організмів належить до типу хордових (Chordata), підтипу хребетних (Vertebrata), класу ссавців (Mammalia), ряду приматів (Primates), родини людей (Hominidae), роду людина (Ното), виду людина розумна (Homo sapiens).
 
Тіло людини в загальних рисах зберігає будову, властиву всім хребетним: двополярність (головний і хвостовий кінці), двосторонню симетрію, переважання парних органів, наявність осьового скелета, збереження деяких (реліктових) ознак сегментності (метамерії), краще виявленої у примітивних форм. Ці та багато інших особливостей (редукований стан органа нюху, збережені зачатки окремих хвостових хребців , наявність рудимента третьої повіки та ін.) свідчать про шляхи еволюції, що пройшли зоологічні предки людини.
 
До основних морфофункціональних особливостей тіла людини порівняно з тілом інших приматів належать такі: високополіфункціональна передня кінцівка (у людини верхня кінцівка — рука), високий розвиток і диференціація плаща (кори) великого мозку, значне ослаблення зубощелепного апарата, рівний ряд зубів, відсутність загального волосяного покриву, прямоходіння, тривале дитинство тощо. Сучасна людина володіє виразною мовою, взаємопов'язаною з абстрактним мисленням (розвиток другої сигнальної системи).
 
Проте основна відмітна особливість людини від тварини полягає в тому, що людина — істота соціальна, основною умовою становлення та життя якої є суспільно корисна праця, тісно пов'язана з виникненням суспільства.
 
Свідома праця та створення умов існування значною мірою звільнили людину від влади всеосяжного природного добору, що панує в світі тварин. Внаслідок цього біологічна видоутворювальна еволюція, яка грунтується на пристосуванні організму до умов природного середовища, в людському суспільстві починає поступатися місцем еволюції матеріальної та духовної культури. Більшість біологічних впливів на організм людини стала опосередковуватися соціально-економічними чинниками, а отже, й загальним культурним рівнем людей.

Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close