У тканинах людини клітинні стики відповідальні за три головні функції: міжклітинну адгезію, «тісне спілкування» клітин і герметизацію шару епітеліальних клітин.

Міжклітинну адгезію як чисто механічну функцію раніше пов'язували в першу чергу з десмосомами. В даний час встановлено, що в міжклітинної адгезії беруть участь всі типи клітинних стиків.

Медіаторами «тісного спілкування» (або сполучення) клітин вважають щілиноподібні стики, які забезпечують пряме сполучення між клітинами, перенесення іонів та малих молекул без втрати їх в позаклітинний простір. Це сприяє регуляції метаболічних процесів в клітинах та їх диференціювання.
... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 1951 | Додав: anatomia | Дата: 2012-03-04

Плазматичної мембрани властиві різні функції, з яких основні - інформаційна, транспортне-обмінна, захисна та контактна. Інформаційна функція забезпечується рецепторами мембрани, транспортна-обмінна і захисна - самої мембраною, контактна - клітинними стиками.
 
Клітинна рецепція і патологія клітини

Плазмолемма (її глікокалікс) містить складні структури - рецептори, що сприймають різні подразнення («сигнали») зовнішнього середовища. Вони спеціалізовані для сприйняття «сигналів» гормонів, багатьох біологічно активних речовин, антигенів, імуноглобулінів та їх фрагментів, компонентів комплементу і т. д.
 
Рецептори представлені зазвичай гликопротеидами, вони здатні вільно пе ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 9171 | Додав: anatomia | Дата: 2012-03-04

«Скелет» клітини виконує опорну, транспортну, контрактільную і рухову функції. Він представлений 3 видами філаментів (фібрил) - микрофиламентами, проміжними филаментами і мікротрубочками - мікрофіламенти. Кожен з філаментів, виконуючи ряд загальних функцій клітини, спеціалізований щодо переважно однієї з них - контракції (мікрофіламенти), статики (проміжні філаменти) або руху органел та транспорту (мікротрубочки). Цитоскелет зазнає різні зміни при багатьох хворобах і патологічних станах, що, природно, впливає на спеціалізовані функції клітини.

Мікрофіламенти

Мікрофіламенти мають пряме відношення до актину і міозину. Актинові філаменти, як і міозин, виявлені майже у всіх клітинах. Для міозину, незалежно від того, належить він м'язовим або нем'язові клітинам, характерна одна з ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 2486 | Додав: anatomia | Дата: 2012-03-04

Зміни мікротелец, що стосуються їх числа і структурних компонентів, зустрічаються при багатьох хворобах людини. Будучи вторинними, вони відображають порушення оксидазно-каталазної активності клітини. Але зміни мікротелец можуть бути і первинними, що дозволяє говорити про «пероксисомні хворобах», що мають характерні клінічні прояви первинної каталазної недостатності.

Зміни числа і структури мікротелец, їх Нуклеоїд і матриксу

Збільшення числа пероксисом та підвищення каталазної активності в гепатоцитах (рис. 20) і нефроцитах можна викликати в експерименті за допомогою ряду лікарських препаратів, що мають гіполіпопротеїнемічними дією, а в кардіоміоцитах - при тривалій дачі етанолу. У людини підвищення числа пероксисом зазначено в гепатоцитах при вірусному гепатиті, лептоспірозі. ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3456 | Додав: anatomia | Дата: 2012-03-04

Лізосоми не тільки «органи» внутрішньоклітинного травлення, про що говорить їх назва, а й «вбивці» клітини, вони причетні як до фагоцитозу, так і аутофагії. Фізіологічна та патологічна активність лізосом залежить в основному від двох факторів: стану (стабілізації) мембран лізосом та активності їх ферментів.
 
Тому пошкодження клітини, до яких можуть бути причетні лізосоми, виникають або при дестабілізації лізосомних мембран, що дозволяє проявитися гідролазной активності ферментів, або при лізосомної ферментопатії, що веде до накопичення в клітині низки вихідних або проміжних продуктів обміну.

Дестабілізація мембран лізосом і патологія клітини

До дестабілізації (лабілізації) ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3030 | Додав: anatomia | Дата: 2012-03-04

Мітохондрії є найбільш лабільними внутрішньоклітинними структурами. Вони першими піддаються змінам при гіперфункції клітини і різних її ушкодженнях. Зміни мітохондрій, що виникають при багатьох патологічних процесах і хворобах, досить стереотипні, хоча ряд патологічних станів і хвороб має специфічні ознаки ушкодження мітохондрій.

Зміни структури, розмірів, форми і числа мітохондрій

Серед змін структури мітохондрій найбільше значення надається їх конденсації і набухання, а також появі мітохондріальних включень. Конденсація і набухання мітохондрій можуть відображати функціональний напругу клітини, але частіше наростаюче кисневе голодування. Ці зміни нерідко оборотні, однак, прогресуючи, ведуть до важкої деструкції мітохондрій та загибелі клітини. Тоді до набухання мітохондрій приєднуються ущільнення їх внутрішнього прос ... Читати далі »

Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3238 | Додав: anatomia | Дата: 2012-03-04

Синтетична діяльність пластинчастого комплексу, тісно пов'язана з ендоплазматичної мережею, завершується утворенням секреторних гранул і вакуолей. Тому морфологія порушеною діяльності пластинчастого комплексу відображає і порушення секреції, тобто порушення продукції клітинних включень - гранул і вакуолей. Можна говорити про два основні морфологічних проявах порушеною діяльності пластинчастого комплексу та секретообразованія: гіпертрофії та атрофії.

Гіпертрофія пластинчастого комплексу, тобто його збільшення ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3013 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

Клітинні мембрани, як відомо, складаються з бішару фосфоліпідів, по обидві сторони якого розташовуються різноманітні мембранні білки. На зовнішній поверхні мембрани білкові молекули несуть полісахаридні компоненти (глікокалікс), які містять численні поверхневі клітинні антигени. Вони грають важливу роль в клітинному впізнаванні, формуванні клітинних стиків.

Зміни клітинних мембран. Серед них розрізняють наступні [Авцин А. П., Шахламов В. А., 1979]: надмірне везікулообразованіе («мінус-мембрана» - рис. 9); збільшення поверхні плазмолеми клітин мембранами мікропіноцитозних бульбашок («плюс-мембрана»); посилений мікроклазматоз і клазматозу («мінус-мембрана» - див рис. 9); освіта цитоплазматичних відростків з плазмолемми клітини; утворення пухирів на поверхні клітини; потовщення шарів мембрани; освіта мікропор; освіта мієліноподібних ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 2697 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

Хромосомні аберації. Під хромосомними абераціями розуміють зміни структури хромосом, викликані їх розривами, з подальшим перерозподілом, втратою або подвоєнням генетичного матеріалу. Вони відображають різні види аномалій хромосом. У людини серед найбільш часто зустрічаються хромосомних аберацій, що проявляються розвитком глибокої патології, виділяють аномалії, що стосуються числа і структури хромосом. Порушення числа хромосом можуть бути виражені відсутністю однієї з пари гомологічних хромосом (моносомія) або появою додаткової, третьої, хромосоми (трисомія). Загальна кількість хромосом в каріотипі в цих випадках відрізняється від модального числа і дорівнює 45 або 47. Поліплоїдія і анеуплоїдія мають менше значення для розвитку хромосомних синдромів. До порушень структури хромосом при загальному нормальному їх числі в каріотипі відносять різні типи їх «поломки»: транслокадію (обмін сегментами між двома негомологічних хромосо ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3209 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

В життєвому циклі клітини мітоз займає особливе місце. З його допомогою здійснюється репродукція клітин, а значить, і передача їх спадкових властивостей. Підготовка клітин до мітозу складається з ряду послідовних процесів: репродукції ДНК, подвоєння маси клітини, синтезу білкових компонентів хромосом і мітотичного апарату, подвоєння клітинного центру, накопичення енергії для цитотомії. В процесі мітотичного поділу, як відомо, розрізняють 4 основні фази: профазу, метафазу, анафазу і телофазу.

При патології мітозу може страждати будь-яка з цих фаз. Керуючись цим, створена класифікація патології мітозу [Алов І. А., 1972], згідно з якою виділяються такі типи патології мітозу:
... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3753 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

Ядерна оболонка виконує ряд функцій, порушення яких можуть бути основою для розвитку патології клітини.

Про роль ядерної оболонки в підтримці форми і розміру ядра свідчить освіта внутрішньоядерних трубчастих систем, що відходять від внутрішньої ядерної мембрани, включень у перинуклеарной зоні (гіпертрофія міокарда, легеневий фіброз, системний васкуліт, саркоїдоз, пухлини печінки, дерматоміозит (рис. 7)).
 
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 5150 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

Паренхіматозні дистрофії характеризуються нагромадженням у цитоплазмі білків, жирів та вуглеводів, що супроводжується зниженням функції ферментних систем та появою певних структурних змін у клітинах (схема V).
 
Паренхіматозні білкові дистрофії (диспротеїнози)
 
При білкових паренхіматозних дистрофіях білок тканинних елементів або набуває у фізичному та морфологічному аспектах іншого, ніж в нормі, вигляду (зерниста дистрофія), або ніби розчиняється в надлишковій кількості води (гідропічна дистрофія), або ж нарешті, обмін його відбувається надзвичайно інтенсивно та нерівномірно з появою його продуктів в звичайних місцях (патологічне зроговіння).

В основі цих процесів лежить денатурація білків цитоплазми, зміна диспер ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 4914 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

Термін "дистрофія" вперше запропонував В. В. Підвисоцький (1905). Дистрофія є загальнопатологічним процесом, що спостерігається при більшості захворювань залежно від їхньої етіології, патогенезу та клініко-морфологічних проявів. У її основі лежить порушення обміну речовин, що супроводжується змінами в організмі на різних рівнях його структурної організації.

Дистрофії об'єднують різноманітні якісні зміни тканини, що протягом тривалого часу трактувались як "переродження", "дегенерація". Разом з тим, у більшості випадків відсутнє будь-яке переродження тканини у власному розумінні цього терміна, а мова йде лише про нагромадження в ній тих або інших речовин.
 
Так, у більшості посібників з патологічної анатомії пишуть про ослизнування проміжної тканини, пухлин. ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 4123 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

Під хромосомними абераціями розуміють зміни структури хромосом, викликані їхнім розривом з наступним розподілом, втратою або подвоєнням генетичного матеріалу Вони відображають різні види аномалій хромосом. У людини хромосомні аберації, що супроводжуються розвитком глибокої патології, пов'язані з аномаліями числа та структури хромосом. Зміна числа хромосом може проявлятися відсутністю однієї із пари гомологічних хромосом (моносомія) або появою додаткової, третьої, хромосоми (трисомія). Загальна кількість хромосом у каріотипі в цих випадках відрізняється від модального числа і дорівнює 45 або 47. Поліплоїдія та анеуплоїдія мають менше значення для розвитку хромосомних синдромів. До пошкоджень структури хромосом при загальному нормальному їх числі в каріотипі відносять різні типи їх "зламу": транслокацію (обмін сегментами між двома негомологічними хромосомами), делецію (випадіння частини хромосоми), фрагментацію, кільцеві хр ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3776 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

Ядро клітини (nucleus) — це система генетичної детермінації та регуляції білкового синтезу.

Усі клітини організму людини мають ядро. Винятком є високо-спеціалізовані клітини крові — еритроцити, які втрачають ядро в процесі свого розвитку Клітини мають одне (більша частина клітин організму) або два ядра (клітини печінки), зустрічаються і багатоядерні клітини (остеокласта). Форма ядер, як правило, сферична або еліпсоїдна. Однак є ядра, які мають паличкоподібну, бобовидну, сегментовану або неправильну форму. В кожній клітині об'єм ядра та цитоплазми перебувають у певних співвідношеннях, що має значення при оцінці її функціонального стану. При поліплоїдії (кратному збільшенні набору хромосом) об'єм ядра збільшується. Структура і хімічний склад ядра в клітині, що не ділиться (інтерфазній), та під час її поділу (мітозу) мають свої особливості. Основни ... Читати далі »
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3023 | Додав: anatomia | Дата: 2012-02-29

1 2 »
close