Анатомія людини - Плевра
Плевра

Плевра (pleura) — це серозна оболонка, яка утворює замкнуті (праву і ліву) плевральні порожнини. Плевра складається з двох листків, що переходять один в другий: плеври пристінкової (pleura раrietalis) і вісцеральної (pleura visceralis).
 
У пристінковій плеврі розрізняють: реброву частину (pars costalis), що вкриває ребра з міжребровими тканинами, відділену від них внутрішньогрудною фасцією; діафрагмову частину (pars diaphragmatica), яка через діафрагмально-плевральну фасцію зрослася з верхньою поверхнею діафрагми; середостінну частину (pars mediastinalis), що прилягає до перикарда та інших органів середостіння.
 
Вісцеральна плевра щільно вкриває легені з усіх боків, за винятком воріт, де вона перекидається на корінь легені, огортає його, а потім переходить у середостінну плевру, утворюючи при цьому дуплікатуру — легеневу зв'язку (lig. pulmonale). Легенева зв'язка тягнеться від кореня легені донизу і присередньо, доходячи майже до діафрагми.
 
Між пристінковою та вісцеральною плеврою є щілиноподібний простір — плевральна порожнина (cavitas pleuralis) із незначною кількістю серозної рідини, що полегшує ковзання листків плеври під час вдиху і врщиху. У людини, на відміну від більшості ссавців, права й ліва порожнини плеври повністю ізольовані одна від одної, що пояснюється цілковитим прирощенням волокнистого осердя до діафрагми.
 
Верхня частина пристінкової плеври кожної плевральної порожнини, що відповідає верхівці легені, називається куполом плеври (cupula pleurae). Біля місця переходу діафрагмової плеври в реброву та середостінну утворюються з кожного боку реброво-діафрагмовий, діафрагмово-середостінний і реброво-середостінний плевральні закутки (recessus pleurales), у яких обидва листки плеври можуть прилягати один до одного. Найбільші закутки — реброво-діафрагмові та лівий реброво-середостінний (відповідає локалізації серцевої вирізки) — називають запасними кишенями. Легеня потрапляє в них лише в момент глибокого вдиху.
 
Кровопостачання та іннервація плеври здійснюються разом з сусідніми анатомічними утворами (ребрової — разом з ребровою стінкою грудної порожнини, вісцеральної — разом з легенями і т. п.).
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close