Анатомія людини - Плевра
Плевра

Плевра (pleura) — це серозна оболонка, яка утворює замкнуті (праву і ліву) плевральні порожнини. Плевра складається з двох листків, що переходять один в другий: плеври пристінкової (pleura раrietalis) і вісцеральної (pleura visceralis).
 
У пристінковій плеврі розрізняють: реброву частину (pars costalis), що вкриває ребра з міжребровими тканинами, відділену від них внутрішньогрудною фасцією; діафрагмову частину (pars diaphragmatica), яка через діафрагмально-плевральну фасцію зрослася з верхньою поверхнею діафрагми; середостінну частину (pars mediastinalis), що прилягає до перикарда та інших органів середостіння.
 
Вісцеральна плевра щільно вкриває легені з усіх боків, за винятком воріт, де вона перекидається на корінь легені, огортає його, а потім переходить у середостінну плевру, утворюючи при цьому дуплікатуру — легеневу зв'язку (lig. pulmonale). Легенева зв'язка тягнеться від кореня легені донизу і присередньо, доходячи майже до діафрагми.
 
Між пристінковою та вісцеральною плеврою є щілиноподібний простір — плевральна порожнина (cavitas pleuralis) із незначною кількістю серозної рідини, що полегшує ковзання листків плеври під час вдиху і врщиху. У людини, на відміну від більшості ссавців, права й ліва порожнини плеври повністю ізольовані одна від одної, що пояснюється цілковитим прирощенням волокнистого осердя до діафрагми.
 
Верхня частина пристінкової плеври кожної плевральної порожнини, що відповідає верхівці легені, називається куполом плеври (cupula pleurae). Біля місця переходу діафрагмової плеври в реброву та середостінну утворюються з кожного боку реброво-діафрагмовий, діафрагмово-середостінний і реброво-середостінний плевральні закутки (recessus pleurales), у яких обидва листки плеври можуть прилягати один до одного. Найбільші закутки — реброво-діафрагмові та лівий реброво-середостінний (відповідає локалізації серцевої вирізки) — називають запасними кишенями. Легеня потрапляє в них лише в момент глибокого вдиху.
 
Кровопостачання та іннервація плеври здійснюються разом з сусідніми анатомічними утворами (ребрової — разом з ребровою стінкою грудної порожнини, вісцеральної — разом з легенями і т. п.).
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Клѣточное ядро (Nucleus)

Опредѣленіе. Клѣточное ядро представляетъ собою отграниченную отъ протоплазмы и, до извѣстной степени, обособленную совокупность особыхъ химическихъ тѣлъ (ядерныхъ веществъ), которая встрѣчается въ клѣткѣ въ самыхъ различныхъ морфологическихъ состояніяхъ (О. Гертвигъ. Клѣтка).


Клѣточное тѣло

Химическая и физическая особенность:    клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы.

Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close