Относительно выхода головныхъ нервовъ на поверхность мозга см. стр., что же касается начала ихъ, то оно помѣщается отчасти въ глубинѣ мозга, въ опредѣленныхъ мѣстахъ сѣраго вещества, называющихся ядрами означенныхъ нервовъ. Въ такомъ именно соотношеніи находятся двигательные ...
Плевра
Плевра (pleura) — це серозна оболонка, яка утворює замкнуті (праву і ліву) плевральні порожнини. Плевра складається з двох листків, що переходять один в другий: плеври пристінкової (pleura раrietalis) і вісцеральної (pleura visceralis).
У пристінковій плеврі розрізняють: реброву частину (pars costalis), що вкриває ребра з міжребровими тканинами, відділену від них внутрішньогрудною фасцією; діафрагмову частину (pars diaphragmatica), яка через діафрагмально-плевральну фасцію зрослася з верхньою поверхнею діафрагми; середостінну частину (pars mediastinalis), що прилягає до перикарда та інших органів середостіння.
Вісцеральна плевра щільно вкриває легені з усіх боків, за винятком воріт, де вона перекидається на корінь легені, огортає його, а потім переходить у середостінну плевру, утворюючи при цьому дуплікатуру — легеневу зв'язку (lig. pulmonale). Легенева зв'язка тягнеться від кореня легені донизу і присередньо, доходячи майже до діафрагми.
Між пристінковою та вісцеральною плеврою є щілиноподібний простір — плевральна порожнина (cavitas pleuralis) із незначною кількістю серозної рідини, що полегшує ковзання листків плеври під час вдиху і врщиху. У людини, на відміну від більшості ссавців, права й ліва порожнини плеври повністю ізольовані одна від одної, що пояснюється цілковитим прирощенням волокнистого осердя до діафрагми.
Верхня частина пристінкової плеври кожної плевральної порожнини, що відповідає верхівці легені, називається куполом плеври (cupula pleurae). Біля місця переходу діафрагмової плеври в реброву та середостінну утворюються з кожного боку реброво-діафрагмовий, діафрагмово-середостінний і реброво-середостінний плевральні закутки (recessus pleurales), у яких обидва листки плеври можуть прилягати один до одного. Найбільші закутки — реброво-діафрагмові та лівий реброво-середостінний (відповідає локалізації серцевої вирізки) — називають запасними кишенями. Легеня потрапляє в них лише в момент глибокого вдиху.
Кровопостачання та іннервація плеври здійснюються разом з сусідніми анатомічними утворами (ребрової — разом з ребровою стінкою грудної порожнини, вісцеральної — разом з легенями і т. п.).
Анатомія людини старослов'янською мовою
 |
Топографічна анатомія людини
| Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
| Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Топографічна анатомія людини російською мовою
Анатомічний атлас людини
| Porus acust. ext Frontipetales (чорний) і ein occipitopetales (червоний) мозок, намальований один на одного, пов’язаний з одним у родової гострі. Ext. споруджений вертикальний. Fossa Cerebri Lat. (Sylvii) та Sulcus Centralis були надані більше, ніж інші борозни. Варіація положення Sulcus Centralis повинна бути проілюстрована в різних черепах та мозкових формах. |
| Задня частина людського тіла Задня частина людського тіла |