Анатомія людини - Ембріогенез скелетних м'язів
Ембріогенез скелетних м'язів

У ранньому ембріогенезі скелетні м'язи розвиваються з двох джерел: мезенхіми глоткових (зябрових) дуг (жувальні, мімічні) і міотомів (більшість м'язів тулуба й кінцівок, деякі м'язи голови, шиї).

У людини закладається близько сорока парних (справа і зліва від нотохорди (хорди)) міотомів. Міотоми ділять на передвушні, в кількості трьох, які є джерелом розвитку м'язів ока, потиличні (чотири міотоми), шийні (вісім міотомів), грудні (дванадцять міотомів), поперекові (п'ять міотомів), крижові (п'ять міотомів) і куприкові (чотири міотоми) (мал. 89). На ранніх стадіях ембріогенезу встановлюється зв'язок між міотомами і певною частиною нервових клітин відповідних невротомів. Цей зв'язок не змінюється протягом усього життя індивіда, як би далеко не змістився міотом або його частина (широкий м'яз спини, діафрагма тощо).
 
Міотоми в подальшому розростаються у вентральному напрямку за сегментарним планом. Вважають, що кожен з них ділиться на дорзальну і вентральну частини. З дорзальної частини міотомів розвивається аутохтонна мускулатура спини, що іннервується задніми гілками спинномозкових нервів. Із вентральної частини виникають місцеві (аутохтонні) м'язи передніх відділів тулуба і обох кінцівок, іннервація яких здійснюється передніми гілками спинномозкових нервів.
 
У наступній диференціації тканин організму і головним чином у зв'язку з розвитком кінцівок відбуваються значні зміщення та перегрупуван¬ня міотомів (частини цілого, групи). Внаслідок цього в ембріогенезі спостерігаються такі процеси.
 
1. Сегментна будова мускулатури дуже стирається: міотоми частково зливаються (наприклад, прямий м'яз живота) або об'єднуються в суцільний м'язовий пласт (м'яз — випрямляч хребта, косі та поперечні м'язи живота тощо).
 
2. Міграція багатьох м'язів: м'язи лиця, що розвинулися з мезенхіми другої глоткової (зябрової) дуги, змістились на лице; трункопетальні (від лат. truncus — тулуб і peto — прямувати) м'язи, що виникли на кінцівках, перемістились на тулуб (найширший м'яз спини, великий грудний і великий поперековий м'язи тощо); трункофугальні м'язи (від лат. fugo — біжу) — з тулуба на кінцівки (трапецієподібний, передній зубчастий та ін.).
 
3. М'яз, що розвинувся у вигляді одного пласта, в подальшому може розщепитися поздовжньо на два самостійних м'язи (трапецієподібний, грудинно-ключично-соскоподібний) або тангенціально на шари з різним напрямком м'язових волокон (косі й поперечний м'язи живота).
 
Ембріональний розвиток смугастої мускулатури відбувається нерівномірно, що значною мірою відбиває філогенетичні чинники, зумовлені становленням вищих приматів і людини зокрема. У зв'язку з цим ті м'язи, які в остаточному стані в людини цілком редукувались або ж збереглися в рудиментарному стані, закладаються в ембріогенезі відносно пізно, причому деякі з них незабаром зникають зовсім (наприклад, м'язи, що приводять II, IV і V пальці) або дуже дегенерують протягом ембріонального розвитку (потилично-лобовий, вушні, задні верхні й нижні зубчасті м'язи, підшкірний м'яз тощо).
 
Поряд з цим багато м'язів і головним чином ті з них, які розвинулись прогресивно у зв'язку з походженням людини, закладаються, як правило, рано і в подальшому ростуть (великий сідничний м'яз) і диференціюються (м'язи І пальця стопи, особливо кисті).
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Клѣточное ядро (Nucleus)

Опредѣленіе. Клѣточное ядро представляетъ собою отграниченную отъ протоплазмы и, до извѣстной степени, обособленную совокупность особыхъ химическихъ тѣлъ (ядерныхъ веществъ), которая встрѣчается въ клѣткѣ въ самыхъ различныхъ морфологическихъ состояніяхъ (О. Гертвигъ. Клѣтка).


Клѣточное тѣло

Химическая и физическая особенность:    клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы.

Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close