Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...
Ембріогенез скелетних м'язів
У ранньому ембріогенезі скелетні м'язи розвиваються з двох джерел: мезенхіми глоткових (зябрових) дуг (жувальні, мімічні) і міотомів (більшість м'язів тулуба й кінцівок, деякі м'язи голови, шиї).
У людини закладається близько сорока парних (справа і зліва від нотохорди (хорди)) міотомів. Міотоми ділять на передвушні, в кількості трьох, які є джерелом розвитку м'язів ока, потиличні (чотири міотоми), шийні (вісім міотомів), грудні (дванадцять міотомів), поперекові (п'ять міотомів), крижові (п'ять міотомів) і куприкові (чотири міотоми) (мал. 89). На ранніх стадіях ембріогенезу встановлюється зв'язок між міотомами і певною частиною нервових клітин відповідних невротомів. Цей зв'язок не змінюється протягом усього життя індивіда, як би далеко не змістився міотом або його частина (широкий м'яз спини, діафрагма тощо).
Міотоми в подальшому розростаються у вентральному напрямку за сегментарним планом. Вважають, що кожен з них ділиться на дорзальну і вентральну частини. З дорзальної частини міотомів розвивається аутохтонна мускулатура спини, що іннервується задніми гілками спинномозкових нервів. Із вентральної частини виникають місцеві (аутохтонні) м'язи передніх відділів тулуба і обох кінцівок, іннервація яких здійснюється передніми гілками спинномозкових нервів.
У наступній диференціації тканин організму і головним чином у зв'язку з розвитком кінцівок відбуваються значні зміщення та перегрупуван¬ня міотомів (частини цілого, групи). Внаслідок цього в ембріогенезі спостерігаються такі процеси.
1. Сегментна будова мускулатури дуже стирається: міотоми частково зливаються (наприклад, прямий м'яз живота) або об'єднуються в суцільний м'язовий пласт (м'яз — випрямляч хребта, косі та поперечні м'язи живота тощо).
2. Міграція багатьох м'язів: м'язи лиця, що розвинулися з мезенхіми другої глоткової (зябрової) дуги, змістились на лице; трункопетальні (від лат. truncus — тулуб і peto — прямувати) м'язи, що виникли на кінцівках, перемістились на тулуб (найширший м'яз спини, великий грудний і великий поперековий м'язи тощо); трункофугальні м'язи (від лат. fugo — біжу) — з тулуба на кінцівки (трапецієподібний, передній зубчастий та ін.).
3. М'яз, що розвинувся у вигляді одного пласта, в подальшому може розщепитися поздовжньо на два самостійних м'язи (трапецієподібний, грудинно-ключично-соскоподібний) або тангенціально на шари з різним напрямком м'язових волокон (косі й поперечний м'язи живота).
Ембріональний розвиток смугастої мускулатури відбувається нерівномірно, що значною мірою відбиває філогенетичні чинники, зумовлені становленням вищих приматів і людини зокрема. У зв'язку з цим ті м'язи, які в остаточному стані в людини цілком редукувались або ж збереглися в рудиментарному стані, закладаються в ембріогенезі відносно пізно, причому деякі з них незабаром зникають зовсім (наприклад, м'язи, що приводять II, IV і V пальці) або дуже дегенерують протягом ембріонального розвитку (потилично-лобовий, вушні, задні верхні й нижні зубчасті м'язи, підшкірний м'яз тощо).
Поряд з цим багато м'язів і головним чином ті з них, які розвинулись прогресивно у зв'язку з походженням людини, закладаються, як правило, рано і в подальшому ростуть (великий сідничний м'яз) і диференціюються (м'язи І пальця стопи, особливо кисті).
Анатомія людини старослов'янською мовою
 |
Топографічна анатомія людини
| Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
| Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Топографічна анатомія людини російською мовою
Анатомічний атлас людини
| Plexus praeaorticus abdominalis, praelumbosacralis; haemorrhoidalis Plexus praeaorticus abdominalis, praelumbosacralis; haemorrhoidalis и hypogastricus sinister (по P. Д. Синельникову). 1 — левый мочеточник; 2 — plexus mesentericus inferior; 3 — m. psoas major; 4 — a. iliaca communis sinistra; 5 — v. iliaca communis sinistra; 6 — plexus praelumbosacralis; 7 — t..... |
| Plexus hypogastricus dexter и nn. splanchnici sacrales dextri Plexus hypogastricus dexter и nn. splanchnici sacrales dextri (nn. erigentes) (схема; no Р. Д. Синельникову). 1 — plexus praelumbosacralis; 2 — plexus hypogastricus sinister (pars dorsalis); 3 — plexus hypogastricus dexter (pars dorsalis); 4 — веточки, отходящие от верхнего узлового сгущения к мочевому пузырю; Читати далі... |