ТРАВНА СИСТЕМА
Призначення травної системи (systema digestorium) (мал. 132) — приймання їжі, механічне та хімічне її оброблення, виведення в зовнішнє середовище харчових залишків. Кінцевим результатом цього процесу є переведення харчових речовин у розчинний стан і всмоктування у кров або лімфу, які розносять їх до тканин організму. Травну систему можна розглядати як своєрідну трубку з її похідними (залозами), що починається краніально ротовою щілиною (rima oris) і закінчується каудально відхідником (anus). У людини розрізняють порожнину рота, глотку, стравохід, шлунок, тонку й товсту кишки. Всі ці відділи належать до травного каналу.
Довжина травного каналу 8 — 10 м. Порожнина рота, глотка і початкова частина стравоходу розташовані в ділянках голови і шиї, більша частина стравоходу — у грудній порожнині, його кінцевий відділ — у черевній порожнині.
Шлунок, тонка й товста кишки (до прямої), печінка та підшлункова залоза містяться в черевній порожнині, пряма кишка — в порожнині таза.
Стінка травного каналу на всьому протязі складається з трьох оболонок: слизової, що вистеляє порожнину каналу, серозної або адвентиції, що вкриває органи іззовні, та м'язової.
Слизова оболонка травного каналу складається з епітелію, розташованого на власній пластинці слизової оболонки, м'язової пластинки та підслизового прошарку. Утворення травних соків і всмоктування перетравлених харчових речовин у кров відбувається в слизовій оболонці.
У нижчого представника типу хордових — ланцетника довжина травного каналу майже дорівнює довжині його тіла. Еволюційно в міру ускладнення організації тварин і внаслідок збільшення рівня обміну речовин зросла площа слизової оболонки травного каналу, причому збільшення відбувалося швидше, ніж довжини тіла особини. Шляхи цього процесу були різними. Так, в одних випадках зростала довжина кишок і виникали петлі, в других — утворювались складки слизової оболонки (поздовжні, спіральні, циркулярні), у третіх — з'являлися ворсинки слизової оболонки, і нарешті, в четвертих — відбувалось занурення епітелію вглиб кишкової стінки або навіть за її межі. Останнє, в свою чергу, сприяло утворенню величезної кількості залоз: дрібних, якщо занурення відбувалося лише в товщу слизової оболонки (дрібні кишкові), або великих, якщо заглиблення поширювалось за межі стінки травного каналу (печінка, підшлункова залоза). За архітектонікою залози поділяються на трубчасті, альвеолярні, трубчасто-альвеолярні, кожні з яких можуть бути простими і складними.
Зазначеним способом відбувається диференціація слизової оболонки травної системи як протягом онтогенезу, так і в філогенезі. Морфологічний поділ при цьому пов'язаний з функціональною спеціалізацією.
М'язова оболонка травного каналу забезпечує пересування їжі в краніально каудальному напрямку, переміщення її для якомога більшого контакту з травними соками і регулює перехід харчових мас з одного відділу травної системи до іншого.
Серозна оболонка (з підсерозною основою) — тонка, волога, блискуча; вкриває не тільки велику частину травного каналу (починаючи з нижнього кінця стравоходу до середньої третини прямої кишки), а й більшість прилеглих до неї органів (печінку, селезінку тощо), також вистеляє стінки черевної порожнини, що полегшує ковзання шлунка та кишкових петель. Там, де серозної оболонки немає, стінка травного каналу вкрита сполучнотканинною адвентиційною оболонкою.
В ембріогенезі травний апарат розвивається з передньої, середньої і задньої кишок.
ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА
Граница между колѣнной областью и бедромъ проходитъ на пять поперечныхъ пальцевъ проксимально отъ basis patellae; а между regio genu и голенью — непосредственно дистально отъ tuberositas tibiae. Область эта характеризуется тѣмъ, что на передней сторонѣ ея (regio genu anterior) разгибательныя мышцы (m. quadriceps femoris) переходятъ въ свое сухожиліе, прерв... Читати далі... |
Рис. 625. Горизонтальный разрѣзъ проходитъ черезъ стѣнку таза надъ symphysis (спереди перерѣзаны оба mm. recti abdominis, прикрѣпляющіеся у лоннаго сочлененія), черезъ средину головки бедренной кости, черезъ acetabulum съ pulvinar, черезъ щель тазобедреннаго сустава съ сумкой и, наконецъ, черезъ верхушку trochanteris majoris. Изъ слоевъ ягодичной мускулатуры мы имѣемъ сзади m. glutaeum maximum а изъ средняго слоя — m. obturator,... Читати далі... |
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |
АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)
Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі... |
Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі... |
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)
Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis). Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі... |
Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и соединительнотканной клетчаткой. Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі... |
Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |