Анатомія людини - Травна система systema digestorium

ТРАВНА СИСТЕМА 

Призначення травної системи (systema digestorium) (мал. 132) — приймання їжі, механічне та хімічне її оброблення, виведення в зовнішнє середовище харчових залишків. Кінцевим результатом цього процесу є переведення харчових речовин у розчинний стан і всмоктування у кров або лімфу, які розносять їх до тканин організму. Травну систему можна розглядати як своєрідну трубку з її похідними (залозами), що починається краніально ротовою щілиною (rima oris) і закінчується каудально відхідником (anus). У людини розрізняють порожнину рота, глотку, стравохід, шлунок, тонку й товсту кишки. Всі ці відділи належать до травного каналу.
 

Довжина травного каналу 8 — 10 м. Порожнина рота, глотка і початкова частина стравоходу розташовані в ділянках голови і шиї, більша частина стравоходу — у грудній порожнині, його кінцевий відділ — у черевній порожнині.

Шлунок, тонка й товста кишки (до прямої), печінка та підшлункова залоза містяться в черевній порожнині, пряма кишка — в порожнині таза.
 

Стінка травного каналу на всьому протязі складається з трьох оболонок: слизової, що вистеляє порожнину каналу, серозної або адвентиції, що вкриває органи іззовні, та м'язової.
 

Слизова оболонка травного каналу складається з епітелію, розташованого на власній пластинці слизової оболонки, м'язової пластинки та підслизового прошарку. Утворення травних соків і всмоктування перетравлених харчових речовин у кров відбувається в слизовій оболонці.
 

У нижчого представника типу хордових — ланцетника довжина травного каналу майже дорівнює довжині його тіла. Еволюційно в міру ускладнення організації тварин і внаслідок збільшення рівня обміну речовин зросла площа слизової оболонки травного каналу, причому збільшення відбувалося швидше, ніж довжини тіла особини. Шляхи цього процесу були різними. Так, в одних випадках зростала довжина кишок і виникали петлі, в других — утворювались складки слизової оболонки (поздовжні, спіральні, циркулярні), у третіх — з'являлися ворсинки слизової оболонки, і нарешті, в четвертих — відбувалось занурення епітелію вглиб кишкової стінки або навіть за її межі. Останнє, в свою чергу, сприяло утворенню величезної кількості залоз: дрібних, якщо занурення відбувалося лише в товщу слизової оболонки (дрібні кишкові), або великих, якщо заглиблення поширювалось за межі стінки травного каналу (печінка, підшлункова залоза). За архітектонікою залози поділяються на трубчасті, альвеолярні, трубчасто-альвеолярні, кожні з яких можуть бути простими і складними.
 

Зазначеним способом відбувається диференціація слизової оболонки травної системи як протягом онтогенезу, так і в філогенезі. Морфологічний поділ при цьому пов'язаний з функціональною спеціалізацією.
 

М'язова оболонка травного каналу забезпечує пересування їжі в краніально каудальному напрямку, переміщення її для якомога більшого контакту з травними соками і регулює перехід харчових мас з одного відділу травної системи до іншого.
 

Серозна оболонка (з підсерозною основою) — тонка, волога, блискуча; вкриває не тільки велику частину травного каналу (починаючи з нижнього кінця стравоходу до середньої третини прямої кишки), а й більшість прилеглих до неї органів (печінку, селезінку тощо), також вистеляє стінки черевної порожнини, що полегшує ковзання шлунка та кишкових петель. Там, де серозної оболонки немає, стінка травного каналу вкрита сполучнотканинною адвентиційною оболонкою.
 

В ембріогенезі травний апарат розвивається з передньої, середньої і задньої кишок.

 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close