Анатомія людини - Ембріогенез черепа
Ембріогенез черепа

Перші ознаки розвитку основи черепа з'являються в ембріона завдовжки 9—10 мм (початок другого місяця ембріогенезу) у вигляді скупчення клітин головних склеротомів навколо головного кінця нотохорди, що відповідає рівню заднього мозкового міхура. Незабаром ці клітинні скупчення перетворюються в хрящову пластинку основи черепа, яку поділяють на дві частини: задню з ознаками сегментації, що лежить з обох боків головного кінця хорди (парахордалії), і передню, несегментовану, яка розташована перед головним кінцем хорди і названа перекладиною черепа (мал. 34).

Спереду та з боків хрящової пластинки основи черепа розвиваються спочатку не зв'язані з нею нюхова і слухова хрящові плакоди (капсули). Невдовзі ці хрящові компоненти зростаються між собою, за винятком проміжку між парахордаліями і перекладинами, які заростають лише після проникнення в порожнину черепа ділянки ектодерми ротової бухти, що від шнурувалась і стала джерелом розвитку аденогіпофіза. Так виникає примордіальний хрящовий череп, що є давнішою його частиною і започатковує більшість кісток основи черепа.

З нюхової плакоди розвиваються такі кістки: решітчаста, сльозові, носові, леміш, нижні носові раковини; з хрящової пластинки основи черепа — клиноподібна (за винятком присередньої пластинки її крилоподібного відростка), потилична (крім верхньої частини луски); із слухової плакоди — кам'яниста частина з соскоподібним відростком скроневої кістки.

Кістки склепіння черепа, що виникають у філогенезі пізніше, в ембріональному розвитку минають стадію хряща і формуються на перетинчастій основі. Скостеніння всіх цих кісток (лобової, тім'яних, лускової і барабанної частин скроневих, верхньої частини потиличної луски) починається на 9—10-му тижні ембріогенезу, тобто значно раніше кісток основи черепа.

Утворення вісцерального черепа в ембріогенезі відбувається на основі глоткових (зябрових) дуг. З першої глоткової дуги розвиваються такі кістки: верхня щелепа, піднебінна і вилична, нижня щелепа, молоточок і коваделко середнього вуха; з другої — під'язикова кістка, шилоподібний відросток скроневої кістки, стремінце середнього вуха.

Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close