Порожнина рота
Початковий відділ травного апарату — порожнина рота (cavitas oris) (мал. 133), де відбувається прийом їжі та механічна і почасти хімічна її обробка; міститься в нижній частині вісцерального (лицевого) черепа. Спереду порожнина рота обмежена губами, з боків — щоками, зверху — піднебінням, знизу — діафрагмою рота, утвореною м'язами, які розташовані вище під'язикової кістки. Через широкий отвір — зів (fauces) — порожнина рота сполучається з ротовою частиною глотки.
Порожнина рота альвеолярними відростками щелеп ділиться на присінок рота й власне порожнину рота. Обидва відділи рота при опущеній нижній щелепі широко сполучаються між собою; при зімкнутих зубах вони з'єднуються тільки міжзубними проміжками й простором позаду третього великого кутнього зуба (цей простір утворений вгорі та знизу яснами, спереду зубами, ззаду крилонижньощелепною складкою слизової оболонки і ramus mandibulae, вкритою слизовою оболонкою).
Епітелій слизової оболонки, який вкриває порожнину рота, хоч і належить до багатошарового плоского епітелію, що не роговіє, проте він має свої особливості. На відміну від п'ятишарового епітелію шкіри, епітелій слизової оболонки порожнини рота складається з двох шарів: шипуватого і базального (основного). У ділянці твердого піднебіння, ясен, ниткоподібних сосочків язика та червоної облямівки губ епітелій має ознаки зроговіння (особливо епітелій переднього відділу твердого піднебіння, що пов'язують з великим навантаженням, яке він витримує під час жування). У слизовій оболонці порожнини рота багато кровоносних і лімфатичних судин. Вона виконує важливі функції, насамперед захисну, всмоктувальну і регенеративну. Швидке загоєння ран у порожнині рота пояснюють високою мітотичною активністю епітеліальних клітин слизової оболонки, великою кількістю малодиференційованих клітин, значним рівнем процесів обміну і постійною наявністю слини, що має антибактеріальні властивості.
Анатомія людини старослов'янською мовою
 Химическая и физическая особенность: клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы. Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины... |
 Животныя и растенія построены изъ одинаковыхъ, обнаруживаемыхъ, по большей части, лишь съ помощью микроскопа элементарныхъ единицъ, которыя носятъ старинное и основанное на ошибочныхъ представленіяхъ названіе клѣтки (cellula). Высокое общее значеніе клѣтки вытекаетъ изъ слѣдующихъ соображеній: Читати далі... |
Топографічна анатомія людини
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Пахвинний канал (вигляд спереду) 1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота |
