Порожнина рота
Початковий відділ травного апарату — порожнина рота (cavitas oris) (мал. 133), де відбувається прийом їжі та механічна і почасти хімічна її обробка; міститься в нижній частині вісцерального (лицевого) черепа. Спереду порожнина рота обмежена губами, з боків — щоками, зверху — піднебінням, знизу — діафрагмою рота, утвореною м'язами, які розташовані вище під'язикової кістки. Через широкий отвір — зів (fauces) — порожнина рота сполучається з ротовою частиною глотки.
Порожнина рота альвеолярними відростками щелеп ділиться на присінок рота й власне порожнину рота. Обидва відділи рота при опущеній нижній щелепі широко сполучаються між собою; при зімкнутих зубах вони з'єднуються тільки міжзубними проміжками й простором позаду третього великого кутнього зуба (цей простір утворений вгорі та знизу яснами, спереду зубами, ззаду крилонижньощелепною складкою слизової оболонки і ramus mandibulae, вкритою слизовою оболонкою).
Епітелій слизової оболонки, який вкриває порожнину рота, хоч і належить до багатошарового плоского епітелію, що не роговіє, проте він має свої особливості. На відміну від п'ятишарового епітелію шкіри, епітелій слизової оболонки порожнини рота складається з двох шарів: шипуватого і базального (основного). У ділянці твердого піднебіння, ясен, ниткоподібних сосочків язика та червоної облямівки губ епітелій має ознаки зроговіння (особливо епітелій переднього відділу твердого піднебіння, що пов'язують з великим навантаженням, яке він витримує під час жування). У слизовій оболонці порожнини рота багато кровоносних і лімфатичних судин. Вона виконує важливі функції, насамперед захисну, всмоктувальну і регенеративну. Швидке загоєння ран у порожнині рота пояснюють високою мітотичною активністю епітеліальних клітин слизової оболонки, великою кількістю малодиференційованих клітин, значним рівнем процесів обміну і постійною наявністю слини, що має антибактеріальні властивості.
