Стравохід (грудна частина, pars thoracicus oesophagei).
Стравохід (мал.) — м'язова трубка з внутрішнім кільцевим і зовнішнім поздовжнім м'язовими шарами. Довжина стравоходу в середньому становить 25 см: близько 15 см займає відстань від зубів до початку стравоходу, 3—4 см припадає нашийну частину, 20 см — на грудну і 4—5 см — на черевну частину стравоходу.
Виділяють три відділи грудної частини стравоходу:
• верхній — до дуги аорти;
• середній — відповідає розташуванню дуги аорти та біфуркації трахеї (верхнє середостіння);
• нижній — від біфуркації трахеї до тіла XI грудного хребця.
Верхня третина грудної частини стравоходу розташо
...
Читати далі »
|
Загруднинна залоза розташована у верхньому плевральному полі (area interpleurica superior s. thymica), за ручкою груднини, прилягаючи до загруднинної фасції. Позаду залози розташовані плечо-головні вени та дуга аорти, знизу та ззаду — перикард. Ззовні фасціальний футляр залози пов'язаний з фасціальними піхвами плечоголовних вен, перикардом, дутою аорти, складками плеври. Загруднинна залоза досягає повного розвитку у дитини 2—3 років життя. У підлітків 14—15 років маса її становить 30—40 г. У дорослих відбувається повільна інволюція залози, і в осіб 60—70 років маса її зменшується до 10—5 г.
Плечо-головні вени (права та ліва) утворені шляхом злиття підключичної та внутрішньої яремної вен. Права плечо-головна вена коротша (довжина — 2—3 см) за ліву. Утворившись позаду правого груднинно-ключичного з'єднання, вона
...
Читати далі »
|
Комплекс органів (серце з перикардом і великими судинами та іншими органами), які заповнюють простір між медіастинальними плеврами зі значною кількістю клітковини, називають середостінням. Якщо зазначені органи видалити, то утвориться порожнина (cavitas mediastini), спереду відмежована грудниною і частково ребровими хрящами, ззаду — хребтом, збоку — правою та лівою середостінними плеврами, знизу — діафрагмою, а згори — порожниною шиї.
У середостінні розрізняють передній і задній відділи, межею між якими є фронтальна площина, проведена через задню частину коренів обох легенів. У передньому середостінні (mediastinum anterius) розташоване серце з осердям і початковими ділянками великих кровоносних судин (висхідна частина аорти, дуга аорти з її гілками, легеневий стовбур, верхня порожниста вена з плече-головними венами, кінцевий відділ нижньої п
...
Читати далі »
|
Легені — парні органи, що містяться в грудній порожнині в плевральних мішках. Одна від одної вони відокремлені середостінням.
Об'єм правої легені на 10—15 % перевищує такий лівої. Кожна легеня має форму конуса з основою (basis pulmonis), оберненою до діафрагми. Верхівка органа (apex pulmonis) виступає над ключицею на 2—3 см.
У легенях розрізняють три поверхні:
• зовнішню (реброву), що прилягає до ребер та міжребрових проміжків;
• нижню (діафрагмову), розташовану з боку діафрагми;
• внутрішню (середостінну), обернену до середостіння.
У складі легенів виділяють частки (lobi): права містить три, ліва —
...
Читати далі »
|
Серозна оболонка легенів — плевра, що має у своєму складі два листки: пристінковий і нутрощевий, вкриває зсередини кожну з половин грудної порожнини. У ділянці кореня легенів пристінковий листок плеври переходить у нутрощевий. Плевральний покрив, який обгортає корінь легенів, продовжуючись донизу, утворює дуплікатуру, що кріпиться до діафрагми та хребта. Це утворення з двох нутрощевих листків, яке містить жирову клітковину, лімфатичні та дрібні кровоносні судини, називають легеневою зв'язкою (ligamentum pulmonale). Пристінкова плевра — це зовнішній мішок легенів. Своєю зовнішньою поверхнею пристінкова плевра зростається з навколишньою поверхнею грудної клітки, а внутрішньою — обернена безпосередньо до нутрощевої плеври. Внутрішня поверхня плеври вкрита мезотелієм і змочена незначною кількістю (1—2 мл) серозної рідини, завдяки чому пом'якшується тертя між двома плевральними листками під час дихальних рухі
...
Читати далі »
|
Спереду грудна порожнина обмежена грудниною, ззаду — хребтовим стовпом, знизу — діафрагмою, а вгорі досягає верхнього отвору грудної клітки. Зсередини вона вкрита внутрішньогрудною фасцією. У грудній порожнині розташовані три відокремлені один від одного серозні мішки: по одному для кожної легені та один, середній, — для серця. Зазначені утворення в ембріональному періоді розвинулися із загальної целомічної порожнини тіла. |
Діафрагма — м'язово-сухожилкова перегородка між грудною кліткою і живо том, яка бере найактивнішу участь в акті дихання. Волокна діафрагми, починаючи по периметру нижнього отвору грудної клітки, йдуть досередини й утворюють сухожилковий центр. Зверху діафрагма вкрита пристінковою плеврою (у місцях, де розташовані легені, і в реброво-діафрагмових пазухах), знизу — пристінковим листком очеревини.
Сухожилковий центр діафрагми (centrum tendineum) має форму трилисника займає її середину.
Сухожилкова частина утворює правий (більший) і лівий купол, а також має втиснення від серця. У ній розрізняють правий і лівий бічний, а також передній (середній) відділи. У передньому відділі розташований отвір для нижньої порожнистої вени та правого діафрагмового нерва (foramen v. cavae).
...
Читати далі »
|
|
