Анатомія людини - М'язи стопи
М'язи стопи

М'язи стопи поділяють на тильні (розгиначі) і підошвові (переважно згиначі). Крім того, на тилі й на підошві стопи проходять і прикріплюються численні сухожилки м'язів, що починаються на гомілці.
 
Короткий м'яз — розгинач пальців (extensor digitorum brevis) (мал. 121) складається з чотирьох невеликих черевець, що лежать під сухожилками довгого тримача пальців. Починається від п'яткової кістки і нижнього тримача розгиначів.
 
На рівні середини плеснових кісток черевця переходять у тонкі сухожилки, які закінчуються в тильному апоневрозі I — IV пальців (на рівні середніх і дистальних фаланг). Сухожилок до V пальця відходить або від сухожилка третього малого-мілкового м'яза, або від сухожилка IV пальця короткого розгинача пальців чи його зовсім немає.
 
Перше (присереднє) черевце м'яза звичайно розглядається як короткий м'яз — розгинач великого пальця стопи ( extensor hallucis brevis).
 
Функція. Розгинає пальці.
 
Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (LIV — SI).

Після видалення шкіри і підшкірної клітковини підошви видно підошвовий апоневрозу що є аналогом долонного апоневрозу. Це щільне волокнисте розтягнення, яке колись безпосередньо сполучалось із сухожилком підошвового м'яза, «розірване» у людини п'ятковою кісткою. Почавшись від горба п'яткової кістки, підошвовий апоневроз віялоподібно розходиться до основи пальців, формуючи два поздовжні заглиблення (бічну і присередню підошвові борозни), в яких розташовані підошвові нерви та судини. Борозни ділять підошвові м'язи (мал. 122) на три відділи: присередній — це м'язи великого пальця, середній і бічний — це м'язи підвищення мізинця.
М'язи стопи
 
М'язи присереднього відділу. Відвідний м'яз великого пальця (m. abductor hallucis) починається від присереднього відростка горба п'яткової кістки, тримача згиначів і підошвового апоневрозу й прикріплюється до присередньої сесамоподібної кістки І плеснової кістки та суглобової капсули І плесно-фалангового суглоба.
 
Функція. Відводить І палець.
 
Іннервація: присередній підошвовий нерв (LV — SI).
 
Короткий м'яз — згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis) починається від присередньої клиноподібної кістки, підошвової п'ятково-кубоподібної зв'язки та підошвового апоневрозу. Черевце м'яза розпадається на дві головки — присередню і бічну, між якими проходить сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця. Прикріплюється до зовнішньої та внутрішньої сесамоподібних кісток і суміжних ділянок основи проксимальної фаланги І пальця.
 
Функція. Згинає І палець.
 
Іннервація: присередній підошвовий нерв (LV — SI) (бічна головка) і бічний підошвовий нерв (присередня головка).
 
Привідний м'яз великого пальця (m. adductor hallucis), як і в усіх приматів, складається з двох головок: косої та поперечної. Коса головка відходить від кубоподібної, бічної клиноподібної, основи II — V плеснових кісток і від довгої та п'ятково-кубоподібної підошвових зв'язок.

Поперечна головка слабша, вона починається від глибоких поперечних плесно-вих зв'язок і суглобових сумок II — V плесно-фалангових суглобів. Об'єднані головки за допомогою спільного сухожилка прикріплюються до основи проксимальної фаланги і зовнішньої сесамоподібної кістки І пальця.
 
Функція. Приводить І палець, зміцнює поперечні дуги стопи.
 
Іннервація — бічний підошвовий нерв (SI-SII).
 
М'язи бічного відділу розвинуті недостатньо: деяких з них може не бути (див. мал. 122).
 
Відвідний м'яз мізинця (m. abductor digiti minimi) має форму невеличкого м'язового тяжа, що починається від горба й нижньої поверхні п'яткової кістки, а також від горбистості V плеснової кістки. Прикріплюється до проксимальної фаланги V пальця.
 
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
 
Короткий м'яз — згинач мізинця (m. flexor digiti minimi brevis) починається від довгої підошвової зв'язки і V плеснової кістки; прикріплюється поряд з попереднім м'язом.
 
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
 
М'язи середнього відділу. Короткий м'яз — згинач пальців (m. flexor digitorum brevis) (див. мал. 122) вкритий підошвовим апоневрозом. Починається на горбі п'яткової кістки у вигляді масивної м'язової пластинки, яка на рівні середини плеснових кісток переходить у сухожилки для II —V пальців. Перш ніж прикріпитися до середніх фаланг пальців, сухожилки розщіплюються на дйі ніжки, між якими проходять сухожилки довгого згинача пальців.
 
Функція. Згинає II — V пальці, зміцнює поздовжню дугу стопи.
 
Іннервація: присередній підошвовий нерв (LV —SI).
 
Квадратний м'яз підошви (m. quadratus plantae) — тонка чотирикутна м'язова пластинка. Починається від п'яткової кістки, прикріплюється до бічного краю сухожилка довгого згинача пальців.
 
Функція. Регулює функцію довгого згинача пальців, зміцнює дуги стопи.
 
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
 
Червоподібні м'язи (mm. lumbricales) — слабкі м'язові тяжі. Починаються від сухожилків довгого м'яза — згинача II — V пальців і прикріплюються сухожилками до дорзоприсереднього краю проксимальних фаланг і тильного апоневрозу пальців.
 
Функція. Згинає і приводить проксимальні фаланги.
 
Іннервація: присередній і бічний підошвові нерви (LV —SII).
 
Підошвові міжкісткові м'язи (mm. іпterossei plantares) (мал. 123, б) — три м'язи; починаються слабкими окремими головками від проксимальної третини присередніх поверхонь і основ III — V плеснових кісток та від довгої підошвової зв'язки. Прикріплюються сухожилками до присередніх відділів основ проксимальних фаланг і вплітаються в тильний апоневроз III, IV, V пальців.
 
Функція. Зближують II — V пальці.
Підошвові міжкісткові м'язи
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
 
Тильні міжкісткові м'язи (mm. intcrossci dorsales) (мал. 123, а) — міцніші, ніж попередні. Починаються чотирма двоперистими м'язовими черевцями від обернених один до одного поверхонь до тилу) плеснових кісток. На рівні головок цих кісток м'язи переходять у тонкі сухожилки, які прикріплюються: три бічних — до бічних і тильних поверхонь проксимальних фаланг II — IV пальців, присередні — до присередньої і тильної поверхонь Проксимальної фаланги II пальця. Волокнисті пучки всіх сухожилків вплітаються в підошвові зв'язки відповідних пальців. Таким чином, ці м'язи в людини, на відміну від більшості інших багатопалих ссавців, групуються не навколо III або IV, а навколо II пальця, що пов'язано з функцією прямоходіння.
 
Функція. Приводять II палець, відводять III — V пальці, зміцнюють поперечні дуги стопи.
 
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Подкрыльцовая (подмышечная) впадина (fossa axillaris seu regio axillaris)

Наружное изслѣдованіе области. При поднятіи руки вверхъ выше плеча обнаруживается впадина (рис. 533), ограниченная спереди переднимъ тупымъ краемъ m. pectoralis majoris, сзади m. latissimo dorsi. Медіанно эта впадина постепенно становится мельче по направленію къ боковой грудной стѣнкѣ, поверхностнымъ слоемъ которой является m. serratus anterior. По направленію же къ сгибательной поверхности плеча fossa axillaris пере... Читати далі...



Задняя область надплечья (regio scapularis post.)

Подъ этимъ названіемъ мы разумѣемъ область, основаніемъ которой является facies dorsalis scapulae. Если разсматривать кость какъ цѣлое, то мы на ней можемъ различить: обращенную къ грудной стѣнкѣ facies costalis (значительно болѣе вогнута въ верхней части своей въ качествѣ fossa subscapularis), затѣмъ faciem dorsalem, раздѣленную посредствомъ spina scapulae на меньшую fossa supraspinata и болѣе значительную fossa infraspinata. Сюда ещ... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close