Относительно выхода головныхъ нервовъ на поверхность мозга см. стр., что же касается начала ихъ, то оно помѣщается отчасти въ глубинѣ мозга, въ опредѣленныхъ мѣстахъ сѣраго вещества, называющихся ядрами означенныхъ нервовъ. Въ такомъ именно соотношеніи находятся двигательные ...
М'язи стопи
М'язи стопи поділяють на тильні (розгиначі) і підошвові (переважно згиначі). Крім того, на тилі й на підошві стопи проходять і прикріплюються численні сухожилки м'язів, що починаються на гомілці.
Короткий м'яз — розгинач пальців (extensor digitorum brevis) (мал. 121) складається з чотирьох невеликих черевець, що лежать під сухожилками довгого тримача пальців. Починається від п'яткової кістки і нижнього тримача розгиначів.
На рівні середини плеснових кісток черевця переходять у тонкі сухожилки, які закінчуються в тильному апоневрозі I — IV пальців (на рівні середніх і дистальних фаланг). Сухожилок до V пальця відходить або від сухожилка третього малого-мілкового м'яза, або від сухожилка IV пальця короткого розгинача пальців чи його зовсім немає.
Перше (присереднє) черевце м'яза звичайно розглядається як короткий м'яз — розгинач великого пальця стопи ( extensor hallucis brevis).
Функція. Розгинає пальці.
Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (LIV — SI).
Після видалення шкіри і підшкірної клітковини підошви видно підошвовий апоневрозу що є аналогом долонного апоневрозу. Це щільне волокнисте розтягнення, яке колись безпосередньо сполучалось із сухожилком підошвового м'яза, «розірване» у людини п'ятковою кісткою. Почавшись від горба п'яткової кістки, підошвовий апоневроз віялоподібно розходиться до основи пальців, формуючи два поздовжні заглиблення (бічну і присередню підошвові борозни), в яких розташовані підошвові нерви та судини. Борозни ділять підошвові м'язи (мал. 122) на три відділи: присередній — це м'язи великого пальця, середній і бічний — це м'язи підвищення мізинця.
М'язи присереднього відділу. Відвідний м'яз великого пальця (m. abductor hallucis) починається від присереднього відростка горба п'яткової кістки, тримача згиначів і підошвового апоневрозу й прикріплюється до присередньої сесамоподібної кістки І плеснової кістки та суглобової капсули І плесно-фалангового суглоба.
Функція. Відводить І палець.
Іннервація: присередній підошвовий нерв (LV — SI).
Короткий м'яз — згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis) починається від присередньої клиноподібної кістки, підошвової п'ятково-кубоподібної зв'язки та підошвового апоневрозу. Черевце м'яза розпадається на дві головки — присередню і бічну, між якими проходить сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця. Прикріплюється до зовнішньої та внутрішньої сесамоподібних кісток і суміжних ділянок основи проксимальної фаланги І пальця.
Функція. Згинає І палець.
Іннервація: присередній підошвовий нерв (LV — SI) (бічна головка) і бічний підошвовий нерв (присередня головка).
Привідний м'яз великого пальця (m. adductor hallucis), як і в усіх приматів, складається з двох головок: косої та поперечної. Коса головка відходить від кубоподібної, бічної клиноподібної, основи II — V плеснових кісток і від довгої та п'ятково-кубоподібної підошвових зв'язок.
Поперечна головка слабша, вона починається від глибоких поперечних плесно-вих зв'язок і суглобових сумок II — V плесно-фалангових суглобів. Об'єднані головки за допомогою спільного сухожилка прикріплюються до основи проксимальної фаланги і зовнішньої сесамоподібної кістки І пальця.
Функція. Приводить І палець, зміцнює поперечні дуги стопи.
Іннервація — бічний підошвовий нерв (SI-SII).
М'язи бічного відділу розвинуті недостатньо: деяких з них може не бути (див. мал. 122).
Відвідний м'яз мізинця (m. abductor digiti minimi) має форму невеличкого м'язового тяжа, що починається від горба й нижньої поверхні п'яткової кістки, а також від горбистості V плеснової кістки. Прикріплюється до проксимальної фаланги V пальця.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
Короткий м'яз — згинач мізинця (m. flexor digiti minimi brevis) починається від довгої підошвової зв'язки і V плеснової кістки; прикріплюється поряд з попереднім м'язом.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
М'язи середнього відділу. Короткий м'яз — згинач пальців (m. flexor digitorum brevis) (див. мал. 122) вкритий підошвовим апоневрозом. Починається на горбі п'яткової кістки у вигляді масивної м'язової пластинки, яка на рівні середини плеснових кісток переходить у сухожилки для II —V пальців. Перш ніж прикріпитися до середніх фаланг пальців, сухожилки розщіплюються на дйі ніжки, між якими проходять сухожилки довгого згинача пальців.
Функція. Згинає II — V пальці, зміцнює поздовжню дугу стопи.
Іннервація: присередній підошвовий нерв (LV —SI).
Квадратний м'яз підошви (m. quadratus plantae) — тонка чотирикутна м'язова пластинка. Починається від п'яткової кістки, прикріплюється до бічного краю сухожилка довгого згинача пальців.
Функція. Регулює функцію довгого згинача пальців, зміцнює дуги стопи.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
Червоподібні м'язи (mm. lumbricales) — слабкі м'язові тяжі. Починаються від сухожилків довгого м'яза — згинача II — V пальців і прикріплюються сухожилками до дорзоприсереднього краю проксимальних фаланг і тильного апоневрозу пальців.
Функція. Згинає і приводить проксимальні фаланги.
Іннервація: присередній і бічний підошвові нерви (LV —SII).
Підошвові міжкісткові м'язи (mm. іпterossei plantares) (мал. 123, б) — три м'язи; починаються слабкими окремими головками від проксимальної третини присередніх поверхонь і основ III — V плеснових кісток та від довгої підошвової зв'язки. Прикріплюються сухожилками до присередніх відділів основ проксимальних фаланг і вплітаються в тильний апоневроз III, IV, V пальців.
Функція. Зближують II — V пальці.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
Тильні міжкісткові м'язи (mm. intcrossci dorsales) (мал. 123, а) — міцніші, ніж попередні. Починаються чотирма двоперистими м'язовими черевцями від обернених один до одного поверхонь до тилу) плеснових кісток. На рівні головок цих кісток м'язи переходять у тонкі сухожилки, які прикріплюються: три бічних — до бічних і тильних поверхонь проксимальних фаланг II — IV пальців, присередні — до присередньої і тильної поверхонь Проксимальної фаланги II пальця. Волокнисті пучки всіх сухожилків вплітаються в підошвові зв'язки відповідних пальців. Таким чином, ці м'язи в людини, на відміну від більшості інших багатопалих ссавців, групуються не навколо III або IV, а навколо II пальця, що пов'язано з функцією прямоходіння.
Функція. Приводять II палець, відводять III — V пальці, зміцнюють поперечні дуги стопи.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (SI-SII).
Анатомія людини старослов'янською мовою
 |
Топографічна анатомія людини
| Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
| Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Топографічна анатомія людини російською мовою
Анатомічний атлас людини
| Porus acust. ext Frontipetales (чорний) і ein occipitopetales (червоний) мозок, намальований один на одного, пов’язаний з одним у родової гострі. Ext. споруджений вертикальний. Fossa Cerebri Lat. (Sylvii) та Sulcus Centralis були надані більше, ніж інші борозни. Варіація положення Sulcus Centralis повинна бути проілюстрована в різних черепах та мозкових формах. |
| Задня частина людського тіла Задня частина людського тіла |