Зовнішні жіночі статеві органи
До зовнішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminina externa) належать: жіноча соромітна ділянка, клітор і жіночий сечівник.
До жіночої соромітної ділянки (pudendum femininum), або вульви (vulva) належить лобкове підвищення, великі й малі соромітні губи, присінок піхви з його залозами, і дівоча перетинка (мал. 175). Лобкове підвищення (mons pubis) утворене горбками лобкових кісток і добре розвинутою підшкірною клітковиною. Шкіра лобкового підвищення вкрита волоссям, яке з'являється у період статевого дозрівання.
Великі соромітні губи (labia major а pudendi) — парні масивні поздовжні шкірні валки, що обмежують з боків соромітну щілину (rima pudendi). Спереду і ззаду вони з'єднуються передньою й задньою спайками губ (commissurae labiorum anterior et posterior). Поверхню великих соромітних губ ділять на зовнішню шкірну, вкриту волоссям, і внутрішню, на якій волосся немає і яка містить велику кількість слизових залоз.
Малі соромітні губи (labia minora pudendi) — це дві тонкі шкірні складки, які лежать присередньо від великих статевих губ і паралельно до них, обмежуючи присінок піхви (vestibulum vaginae). При зімкненій соромітній щілині малі губи можуть дещо виступати між великими. У товщі малої соромітної губи ближче до її основи розташована цибулина присінка (bulbus vestibuli), гомологічна губчастому тілу статевого члена.
У присінку піхви відкриваються: зовнішнє вічко сечівника (позаду клітора); парні отвори проток великих присінкових залоз (gll. vestibulares majores dexter/sinister) і численних малих (дії. vestibulares minores), що виробляють слизовий секрет; отвір піхви (ostium vaginae). У жінок, які не жили статевим життям, біля заднього і частково бічних країв отвору піхви є тонка дуплікатура слизової оболонки — дівоча перетинка (hymen).
Клітор (clitoris) (див. мал. 175) — рудиментарний гомолог печеристих тіл статевого члена. Розташований між передньою спайкою соромітних губ та зовнішнім вічком сечівника. Він складається з головки (glans clitoridis) з передньою шкірочкою (preputium clitoridis), печеристих тіл (corpora cavernosa clitoridis dextra/ sinistra) 1,5 — 2,5 см завдовжки та ніжок (crura clitoridis), що прикріплюються до лобкових кісток.
Жіночий сечівник (urethra feminina) (див. мал. 153, 175) починається від сечового міхура внутрішнім вічком сечівника. На відміну від чоловічого жіночий сечівник короткий (3 — 4 см), прямий і широкий, завдяки поздовжнім складкам слизової оболонки може бути розтягнутим до 4 см і більше.
Стінка його складається із слизової оболонки з підслизовим прошарком, багатим на слизові залози, м'язової оболонки, що складається з гладкої м'язової тканини, та незначної адвентиції. З колових волокон м'язової тканини сечівника сформовано внутрішній замикач сечівника (sphincter urethrae internus). Безпосередньо нижче внутрішнього вічка сечівника є зовнішній м'яз — замикач сечівника (m. sphincter urethrae externus), утворений пучками посмугованої м'язової тканини промежини. Cечівник відкривається у присінок піхви зовнішнім вічком (ostium urethrae externum) (див. мал. 175), розташованим між: клітором і отвором піхви.
Кровопостачання зовнішніх чшючих статевих органів — внутрішні статеві артерії її вени.
Лімфовідтік: до поверхневих пахвинних лімфатичних вузлів.
Іннервація: гілки клубово-пахвинного, стегново-статевого та соромітного нервів і симпатичного стовбура.
