Анатомія людини - Зовнішні жіночі статеві органи
Зовнішні жіночі статеві органи

До зовнішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminina externa) належать: жіноча соромітна ділянка, клітор і жіночий сечівник.
 
До жіночої соромітної ділянки (pudendum femininum), або вульви (vulva) належить лобкове підвищення, великі й малі соромітні губи, присінок піхви з його залозами, і дівоча перетинка (мал. 175). Лобкове підвищення (mons pubis) утворене горбками лобкових кісток і добре розвинутою підшкірною клітковиною. Шкіра лобкового підвищення вкрита волоссям, яке з'являється у період статевого дозрівання.
 
Великі соромітні губи (labia major а pudendi) — парні масивні поздовжні шкірні валки, що обмежують з боків соромітну щілину (rima pudendi). Спереду і ззаду вони з'єднуються передньою й задньою спайками губ (commissurae labiorum anterior et posterior). Поверхню великих соромітних губ ділять на зовнішню шкірну, вкриту волоссям, і внутрішню, на якій волосся немає і яка містить велику кількість слизових залоз.
 
Малі соромітні губи (labia minora pudendi) — це дві тонкі шкірні складки, які лежать присередньо від великих статевих губ і паралельно до них, обмежуючи присінок піхви (vestibulum vaginae). При зімкненій соромітній щілині малі губи можуть дещо виступати між великими. У товщі малої соромітної губи ближче до її основи розташована цибулина присінка (bulbus vestibuli), гомологічна губчастому тілу статевого члена.
 
У присінку піхви відкриваються: зовнішнє вічко сечівника (позаду клітора); парні отвори проток великих присінкових залоз (gll. vestibulares majores dexter/sinister) і численних малих (дії. vestibulares minores), що виробляють слизовий секрет; отвір піхви (ostium vaginae). У жінок, які не жили статевим життям, біля заднього і частково бічних країв отвору піхви є тонка дуплікатура слизової оболонки — дівоча перетинка (hymen).
 
Клітор (clitoris) (див. мал. 175) — рудиментарний гомолог печеристих тіл статевого члена. Розташований між передньою спайкою соромітних губ та зовнішнім вічком сечівника. Він складається з головки (glans clitoridis) з передньою шкірочкою (preputium clitoridis), печеристих тіл (corpora cavernosa clitoridis dextra/ sinistra) 1,5 — 2,5 см завдовжки та ніжок (crura clitoridis), що прикріплюються до лобкових кісток.
 
Жіночий сечівник (urethra feminina) (див. мал. 153, 175) починається від сечового міхура внутрішнім вічком сечівника. На відміну від чоловічого жіночий сечівник короткий (3 — 4 см), прямий і широкий, завдяки поздовжнім складкам слизової оболонки може бути розтягнутим до 4 см і більше.
 
Стінка його складається із слизової оболонки з підслизовим прошарком, багатим на слизові залози, м'язової оболонки, що складається з гладкої м'язової тканини, та незначної адвентиції. З колових волокон м'язової тканини сечівника сформовано внутрішній замикач сечівника (sphincter urethrae internus). Безпосередньо нижче внутрішнього вічка сечівника є зовнішній м'яз — замикач сечівника (т. sphincter urethrae externus), утворений пучками посмугованої м'язової тканини промежини. Cечівник відкривається у присінок піхви зовнішнім вічком (ostium urethrae externum) (див. мал. 175), розташованим мі): клітором і отвором піхви.
 
Кровопостачання зовнішніх чшючих статевих органів — внутрішні статеві артерії її вени.
 
Лімфовідтік: до поверхневих пахвинних лімфатичних вузлів.
 
Іннервація: гілки клубово-пахвинного, стегново-статевого та соромітного нервів і симпатичного стовбура.
 

 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Распредѣленіе волоконъ въ симпатической системѣ

Пути волоконъ въ симпатической системѣ еще не вполнѣ выяснены. На первый взглядъ, множество узловъ, сплетеній, периферическихъ вѣтвей, распространенныхъ по всему тѣлу, кажется лишеннымъ какого-либо опредѣленнаго плана. Однако, усиліями нѣкоторыхъ изслѣдователей, особенно Келликера, удалось выяснить извѣстный планъ въ распространеніи волоконъ.

Читати далі...


Нервныя окончанія въ области распространенія sympathicu

Въ настоящее время нельзя еще говорить о всѣхъ нервныхъ окончаніяхъ, встрѣчающихся въ области sympathicus. Но относительно значительной части ихъ имѣются уже вполнѣ опредѣленныя указанія, добытыя на основаніи новѣйшей методики. Изслѣдованія Кахаля, Реціуса и Кёлликера, которыя мы главнымъ образомъ имѣемъ въ виду, стоятъ на первомъ мѣстѣ и заключаютъ въ себѣ много интересныхъ результатовъ.

Читати далі...


ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Speiche, radias

Der radius ist der laterale der beiden Vorderarmknochen. Er ist im Gegensatz zur ulna oben schmal und dünn und unten breit und dick.

Das proximale Endstück, extremitas superior, wird vom scheibenförmigen Radiusköpfchen, capitulum radii, dargestellt. Eine deutliche ringförmige Einschnürung unterhalb desselben wird als Speichenhals, collum radii, bezeichnet. ... Читати далі...



Elle, ulna

Die ulna ist ein deutlich dreiseitig-prismatischer Röhrenknochen, welcher oben (proximal) dick, unten (distal) stark verdünnt ist. Man unterscheidet an ihm eine extremitas superior, corpus und extremitas inferior. Die starke extremitas superior trägt die in der Mitte eingeschnürte oder geteilte incisura semilunaris für die trochlea humeri. Ihr vorderer Abschnitt liegt auf der Oberfläche des processus coronoideus, eines breiten, nach v... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close