Основи антропометрії
Скелет разом з м'язами і шкірою дає чітке уявлення про загальні розміри, форму та пропорції тіла. Багато виступів окремих кісток і заглиблень між ними, які легко визначити під шкірою (орієнтири під час огляду, зовнішні орієнтири), і є антропометричними точками (мал. 131) під час вимірювання тіла та його частин.
Антропометричні вимірювання дуже важливі для визначення конституціональних типів, вивчення динаміки фізичного розвитку дітей, їхнього жувально-мовного апарату.
АНТРОПОМЕТРИЧНІ ТОЧКИ
Верхньотім'яна, або верхівкова, точка (vertex — v) — розташована найвище точка на тім'ї при положенні тіла і голови в певній позиції.
Міжбрівна точка, або глабела (glabella — g) — точка надперенісся, що найбільше виступає вперед.
Потилична точка (opisthocranion — ор) — найвіддаленіша від глабели точка на потиличній ділянці голови.
Права і ліва тім'яні точки (еигуоп — eu) — точки тім'яної ділянки, що найбільше виступають назовні.
Верхньогруднинна точка (suprasternale — sst) — перетин краю яремної вирізки груднини з серединною лінією.
Середньогруднинна точка (sternale média — sm) — на серединній лінії на рівні верхнього краю IV груднинно-ребрового суглоба.
Нижньогруднинна точка (хурігіоп — х) — рівень основи мечоподібного відростка на серединній лінії.
Шийна точка (cervicale — с) — вер-хівка остистого відростка CVII хребця.
Лобкова точка (symphysion — sy) — перетин верхнього краю лобкового симфізу серединною лінією.
Пупкова точка (omphalion) — нарівні центра пупка.
Поперекова точка (lumbale — І) — верхівка остистого відростка LV хребця, що найбільше виступає назад.
Права і ліва клубово-остьові точки (iliospinale — is) — точки верхньої передньої клубової ості, які найбільше виступають вперед.
Права і ліва клубово-гребінні точки (iliocristale — іс) — точки на клубовому гребені, що найбільше виступають назовні.
Права і ліва плечові точки (асготіаІе — а) — точки надплечового відростка, що найбільше випинають назовні.
Права і ліва променеві точки (radiale—r) — верхні точки головки променевої кістки (промацуються під шкірою на задньобічній поверхні ліктьового суглоба; обертання променевої кістки полегшує знаходження цих точок).
Права і ліва шилоподібні точки (stylion — sty) — найнилечі точки шилоподібного відростка променевої кістки.
Права і ліва фалангові точки (phalangіоп — ph) — верхні точки тильного краю основи проксимальних фаланг III пальців (ці точки легше знайти, якщо згинати й розгинати пальці).
Права і ліва пальцьові точки (daetylion — da) — точки кінчиків III пальців, які найбільше виступають дистально.
Права і ліва вертлюжні точки (trochanterion — tro) — точки великого вертлюга, які найбільше виступають назовні й догори.
Права і ліва верхньогомілкові точки (tibiale — ti) — точки присереднього виростка великогомілкової кістки, які найбільше виступають догори.
Права і ліва нижньогомілкові точки (sphyrion — sph) — точки присередньої кісточки, що найбільше виступають донизу.
Права і ліва п'яткові точки (pternion — pte) — точки п'яти, які якнайбільше відходять дозаду.
Кінцева точка стопи (acropodion — ар) — передня точка найдовшого пальця (І або II) стопи.
Виміри провадять вранці, коли тіло ще не зазнало різних навантажень. Досліджуваний перебуває в положенні стоячи, голова — в позиції очноямкововушної горизонталі (верхній край зовнішнього слухового ходу — нижній край лівої очної ямки розташовані в одній горизонтальній площині).
Довжину тіла (зріст) вимірюють металевим антропометром (дерев'яний, або станковий, зростомір дає не такі точні результати). Прилад треба тримати вертикально. Дослідник, легенько притискуючи лівою рукою волосся досліджуваного, правою рукою опускає поперечну планку, поки та не зіткнеться з верхньотім'яною точкою голови. Показники записують з точністю до 5 мм.
Для визначення поздовжніх розмірів частин тіла, зокрема кінцівок, найчастіше використовують непряму методику — вимірюють висоту антропометричних точок над підлогою за допомогою металевого антропометра. Застосовують також вимірювання довжини окремих частин. Довжину хребтового стовпа з головою можна визначати в положенні сидячи, вимірявши відстань від площини сидіння (для дорослих використовують табуретку заввишки 40 см) до верхньотім'яної точки. Це вимірювання дуже важливе для визначення найбільш зручних стандартних меблів для стоматологічних кабінетів.
Серед поперечних і передньозадніх розмірів, які звичайно вимірюють товщинним циркулем, використовують такі: найбільший поперечний діаметр голови (між двома тім'яними точками); найбільший поздовжній діаметр голови (між надпереніссям і потиличною точкою); ширина плечей (між двома плечовими точками); ширина таза (між двома клубово-гребінними точками); ширина стегон (між двома вертлюжними точками). Бажано також вимірювати: поперечні та передньозадні розміри грудної клітки (на рівні сосків молочних залоз); відстань між клубово-остьовими точками; відстань від верхнього краю лобкового симфізу до верхівки остистого відростка LV хребця (передньозадній розмір таза).
Окружності вимірюють сантиметровою стрічкою. Визначають: окружність голови (найбільші розміри склепіння черепа), окружність грудної клітки (під час вдиху, видиху і середнього стану) — стрічку накладають ззаду під нижніми кутами лопаток і спереду над навколососковими кружальцями (у чоловіків) або вище молочних залоз (у жінок); окружність живота — на рівні талії; окружність шиї — у найвужчому місці; окружність плеча — в ділянці найбільшого випинання двоголового м'яза; окружність передпліччя — в найтовщому його відділі; окружність стегна — безпосередньо під сідничною складкою, а також у середньому відділі стегна; окружність гомілки — у найбільш стовщеному відділі.
Вимірюють також деякі спеціальні розміри голови: окружність склепіння черепа; поздовжній діаметр склепіння черепа (найбільший); поперечний діаметр склепіння черепа (найбільший); морфологічну висоту лиця (від точки перетину лінії нижніх країв брів із серединною лінією до нижньої точки підборіддя); довжину носа (від тієї самої точки згори до підносової точки); верхню висоту лиця (від тієї самої точки згори до ротової щілини); окружність голови в лобовій площині (через верхівкову і нижньощелепну точки).
Стопи вимірюють або за відбитками, або за допомогою спеціальної вимірювальної дошки з поділками (стопомір Фрідланда), що має дві бічні стінки: внутрішню, до якої притискується внутрішній край стопи, і задню, в яку впирається п'ята.
