Критика расистських теорій краніології
Вчення про расові відмінності типів черепа сучасної людини розроблялося в період розквіту колоніалізму. Окремі вчені використовували деякі антропологічні ознаки для доведення нібито біологічної нерівноцінності рас. Так, стверджувалось, що прогнатичний тип черепа в негрів зближує їх із мавпами, а доліхоцефалічний у поєднанні з високим зростом і світлим волоссям характеризує тип так званої вищої північної раси. Відомо, що ці ізольовано взяті антропологічні ознаки було покладено в основу фашистської расової теорії.
Прогресивні антропологи для вирішення питання аналізують не окремі відомості про будову черепа певних рас, а весь арсенал наукових фактів. Доведено, що прогнатність, яка часто трапляється в сучасної людини, на відміну від прогнатності мавп, має дещо іншу морфологічну основу (Нестурх, 1970). У представників негроїдної раси ця ознака завжди нівелюється прогресивнішим, порівняно з європейцями, вертикальним положенням луски лобової кістки. Що ж до доліхокранії, то відомо, що череп первісної людини (архантропа) і неандертальця (палеоантропа) був різко доліхокранним.
Наукою доведено також, що мезо- і брахікранія в багатьох народів Центральної і Східної Європи, Кавказу, Середньої Азії та інших районів земної кулі з'явилась порівняно недавно (переважно в останнє тисячоліття) і є вторинним явищем. Таким чином, черепний показник як одна з найбільш мінливих за часом ознак не може бути використаний у значенні основного расово-діагностичного критерію.
Расові відмінності сучасних людей виникли під впливом тривалої кліматогео-графічної диференціації та ізоляції одних груп населення від інших (Рогінський, 1963). Багато особливостей черепа (розташування виличних кісток, профілізація лиця тощо) могли бути результатом генетичних змін внаслідок метисації та наступної ізоляції.
Людина в своєму становленні й розвитку, залишаючись частиною природи, одночасно є якісно відмінною категорією, внаслідок чого не можна ототожнювати явища суспільні та біологічні. Доведено, що існують докорінні відмінності та співвідношення расових і етнічних поділів племен, народностей і націй, і що сучасні народи мають, як правило, неоднорідний расовий склад. Як зазначав свого часу Ч. Дарвін, сучасне людство незалежно від його расового поділу є єдиним біологічним видом, рівноцінним у психологічному і фізіологічному відношеннях.
