Клітковинні простори лиця
У формуванні клітковинних просторів лицевого відділу голови велике значення мають фасціальні утворення та розміщення листків основних фасцій. Останні відокремлюють клітковинні простори, утворені жировою клітковиною та м'язами лиця, а також оточують судинно-нервові пучки, органи, слинні залози тощо. Крім того, фасції виконують важливу опорно-статичну функцію.
 
Знання розташування фасцій потрібно для виконання футлярної й інфільтраційної анестезії під час оперативних втручань на лицевих ділянках, а також проведення лікувальних блокад черепних нервів у місцях їх виходу.
 
Поверхнева фасція поширена в усіх ділянках лиця: в очноямковій (regio orbitalis), виличній (regio zygomaticus), носовій (regio nasalis), ротовій (regio oralis), щічній (regio buccalis), привушно-жувальній (regio parotideomasseterica) і підборідній (regio mentalis). На своєму протязі поверхнева фасція утворює футляри для всіх мімічних м'язів, гілок лицевого нерва, II і III гілок трійчастого нерва, підшкірних судин і нервів лиця.
 
У власній фасції (fascia propria) виділяють поверхневий і глибокий листки. Поверхневий листок власної фасції (lamina superficialis fasciae propriae) значно виражений у таких ділянках лиця: очноямковій, підочноямковій (regio infraorbitalis), виличній, носовій, ротовій, щічній, привушно-жувальній і підборідній.
 
Цей фаціальний листок формує капсули та футляри для привушної залози, жирового тіла щоки, а також лицевих артерій, вен і анастомозів з глибокими судинами лиця.
 
Глибокий листок власної фасції (lamina profunda fasciei propria) умовно підрозділяють на крилоподібну фасцію (fascia pterygoideus), міжкрилоподібну (fascia interpterygoideus) та шилоподібну (fascia styloideus). Вони беруть участь у формуванні клітковинних просторів глибокої ділянки лиця: навкологлоткового (spatium peripharyngeum), заглоткового (spatium retropharyngeum) і приглоткового (spatium parapharyngeum). Глибокий листок власної фасції формує фасціальні піхви для судин і нервів глибокої ділянки лиця.
 
Варто виокремлювати і пристінковий, або передхребтовий, листок (lamina prevertebralis), який розташований на рівні заглоткового простору (spatium retropharyngeum) і формує футляри для лімфатичних вузлів (потиличних, глибоких навкологлоткових і заглоткових). Вісцеральний листок власної фасції називають щічно-глотковою фасцією (fascia buccopharyngeum). Вона проникає в носову та ротову порожнини і бере участь у формуванні капсули мигдаликів лімфатичного кільця Пирогова—Вальдеєра. 
 
Відповідно до особливостей будови фасціальних листків на лиці потрібно виділяти такі клітковинні утворення:
 
1) шар підшкірної жирової клітковини, який існує в усіх ділянках лиця,
 
2) клітковинні утворення власної фасції лиця, до яких відносять привушну клітковину в ділянці однойменної слинної залози, ділянку жувального м'яза (жувальну щелепну щілину за Пироговим), жирове тіло щоки (щічну ділянку), очноямкову ділянку (біля очного яблука та фасціально-білкову клітковину),
 
3) глибокі клітковинні простори: навкологлотковий (spatium peripharyngeum), який розташований між глотковим відростком привушної залози і глоткою, крилоподібно-глотковий (spatium pterygopharyngeum), міжкрилопіднебінний (spatium interpterygoideum), скронево-крилоподібний (spatium temporopterygoideum), крилоподібно-щелепний (spatium pterygomaxillarum).
 
Останні чотири простори розташовані в міжщелепній ділянці за Пироговим і відповідають двом його проміжкам: скронево-крилоподібному (interstitium temporopterygoideum) і міжкри-лоподібному (interstitium interpterygoideum).
 
Крім того, до глибоких клітковинних просторів лиця належать заглотковий, вісцеральний глотковий (spatium visceralis pharyngeum), навкологлотковий (spatium peripharyngeum), власний заглотковий (spatium retropharyngeum proprium) і передхребтовий (мал.).
 
Клітковинні простори лиця

Мал. Глибокі клітковинні утворення лиця:
1 — жувальний м'яз;
2— нижня щелепа;
3 — ложе привушної залози;
4 — положення глоткового відростка привушної залози;
5 — верхня група глибоких шийних лімфатичних вузлів;
6 — задній відділ навкологлоткового простору;
7 — заглотковий простір;
8 — глотково-передхребтовий апоневроз;
9 — шилоподібний відросток і м'язи, що починаються від нього;
10 — передній відділ навкологлоткового простору;
11 — піднебінний мигдалик;
12 — внутрішній крилоподібний м'яз (m. pterygoideus internus)
Категорія: Топографічна анатомія голови | Переглядів: 12369 | Додав: anatomia | Теги: топографічна анатомія голови, анатомія лиця, анатомія людини, Клітковинні простори лиця | Рейтинг: 3.6/5
Онихолизис - патогенез, клінічні ознаки та діагностикаОнихолизис - патогенез, клінічні ознаки та діагностика

Онихолизис - це не конкретне захворювання, а термін, який описує відділення нігтьової пластини від що підлягає нігтьового ложа. 

Численні хворобливі процеси можуть викликати оніхоліз, включаючи інфекцію (напри.....


Позбавляємося від болю в спиніПозбавляємося від болю в спині

У міру того, як люди досягають середнього віку, вони частіше відчувають напади болю в спині.  Згодом кістки і суглоби в нижній частині спини починають змінюватися. Ваші диски (структури, що служать подушками між кістками в хребті) мають тенденцію зношуватися, а іноді і стають фрагментованими. Ці структурні зміни іноді викликають біль.


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду) Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

Анатомічний атлас людини

Задня поверхня передньобокової стінки живота Задня поверхня передньобокової стінки живота
1 — середня пупкова складка; 2 — прямий м'яз живота; 3 — нижні надчеревні артерія та вена; 4 — поверхневе пахвинне кільце; 5 — сім'яні судини; 6 — зовнішня клубова артерія; 7 — зовнішня клубова вена; 8 — між'ямкова зв'язка; 9 — сім'явиносна протока; 10 — сечовід; 11 — сечовий міхур; 12 — сім'яні пухирці; 13 — передміхурова залоза; 14 — надміхурова ямка; 15 — присередня пахвинна ямка; 16 — бічна пахвинна ямка; 17 — бічна пупкова складка; 18 — присередня пупкова складка; 19 — пристінкова очеревина

close