Относительно выхода головныхъ нервовъ на поверхность мозга см. стр., что же касается начала ихъ, то оно помѣщается отчасти въ глубинѣ мозга, въ опредѣленныхъ мѣстахъ сѣраго вещества, называющихся ядрами означенныхъ нервовъ. Въ такомъ именно соотношеніи находятся двигательные ...
Фасції нижньої кінцівки
Нижня кінцівка, так самдяк верхня, має дві фасції — поверхневу - власну.
Поверхнева фасція нижньої кінцівки майже на всьому протязі має вигляд слабкої пластинки. У дистальних відділах вона місцями губиться в підшкірній клітковині.
Власна фасція нижньої кінцівки, навпаки, майже скрізь виявляється краще, ніж на верхній кінцівці. Вона вкриває всю нижню кінцівку, віддає відростки та прошарки вглиб, бере участь у формуванні каналів, тримачів тощо. Розрізняють такі частини цієї фасції.
Сіднична фасція — потужний сполучнотканинний листок, який вкриває великий і частково середній сідничні м'язи ззовні і дає численні щільні міжпучкові відростки в їхню товщу. Крім того, від цієї фасції відходять пухкі фасціальні міжм'язові прошарки. Сіднична фасція зверху межує з грудо-поперековою фасцією, а знизу і збоку через сіднично-стегнову зв'язку переходить у широку фасцію.
Фасція таза (fascia pelvis) — безпосереднє продовження внутрішньочеревної фасції, яка вкриває стінки таза, внутрішньотазові м'язи, дає відростки у вигляді пухких прошарків до внутрішніх органів малого таза та вистеляє тазове дно, де з'єднується з фасцією промежини.
Клубова фасція — стовщений листок фасції таза, що вкриває клубово-поперековий м'яз. Спускаючись донизу, під пахвинну зв'язку, фасція зливається з глибоким листком власної фасції стегна. Вузька ущільнена смужка клубової фасції, яка проходить під пахвинною зв'язкою, з'єднуючи середину цієї зв'язки з клубово-лобковим підвищенням (лобкової кістки), дістала назву клубово-гребінної дуги (агcus ileopectineus).
Широка фасція (fascia lata) (див. мал. 124) місцями має вигляд дуже щільного фіброзного футляра, що охоплює м'язи стегна. Спереду і згори фасція прикріплюється до нижнього краю пахвинної зв'язки, а збоку та ззаду межує з фасцією, яка вкриває сідничні м'язи. Найбільшої щільності широка фасція досягає на бічній поверхні стегна, де вона має вигляд описаного вище клубово-великогомілкового пасма. Йдучи присередньо, фасція як спереду, так і ззаду поступово тоншає і згори переходить у фасцію промежини. Внизу спереду і з боків широка фасція вплітається в сухожилкове розтягнення колінного суглоба, а дорзально зливається з фасцією підколінної ямки.
Від широкої фасції відходять численні відростки, які вкривають окремі м'язи або групи їх і судинно-нервові пучки. Серед цих відростків найпотужнішими є бічна і присередня міжм'язові перегородки стегна, які йдуть від широкої фасції до стегнової кістки та відділяючи передню групу м'язів від задньої і присередньо! (мал. 125).
Спереду широка фасція, утворивши піхву для кравецького м'яза, продовжується присередньо і в ділянці стегнового трикутника розділяється на глибокий і по-верхневий листки, між якими розташовані стегнові судини, лімфатичні вузли та скупчення жирової тканини. У проксимальному відділі глибокий листок переходить у клубово-гребінну фасцію, яка вкриває клубово-поперековий і гребінний м'язи.
Поверхневий листок трохи нижче пахвинної зв'язки утворює виповнену жировою тканиною ямку — підшкірний розтвір (hiatus saphenus). Ця ямка зверху, збоку й знизу обмежена серпоподібним краєм, верхній ріг якого прикріплюється до пахвинної зв'язки, а нижній — без якої-небудь межі переходить у широку фасцію (див. мал. 124). Присередньо від серпоподібного краю поверхневий і глибокий фасціальні листки зливаються і переходять на присередню поверхню стегна.
Фасція гомілки (fascia cruris) є продовженням широкої фасції, але слабша від неї. Огортає м'язи гомілки і щільно зростається з окістям присередньої поверхні вели-когомілкової кістки. Від фасції вглиб відходять листки, які вкривають окремі м'язи або групи їх. Серед цих листків найпотужнішими є передня і задня міжм'язові перегородки гомілки, які разом з міжкістковою перетинкою гомілки та великогомілковою кісткою ізолюють одну від одної передню, бічну та задню м'язові групи. Крім того, в межах задньої групи чітко простежується фасціальний прошарок між поверхневими і глибокими м'язами (мал. 126).
Дистально фасція гомілки поступово тоншає і лише в ділянці надплесново-гомілкового суглоба та безпосередньо над ним вона стовщена у вигляді фіброзних утримачів м'язів.
Верхній тримач м'язів-розгиначів (retinaculum mm. extensorum superius) натягнутий між переднім краєм великогомілкової і фасцією бічної поверхні малогомілкової кісток.
Нижній тримач м'язів-розгиначів (retinaculum mm. extensorum inferius) розташований перед надплесново-гомілковим суглобом і має один бічний і два присередні пучки (останні розходяться). Під двома тримачами містяться три піхви, що обгортають сухожилки м'язів-розгиначів: довгого розгинача пальців, довгого м'яза — розгинача великого пальця стопи, переднього великогомілкового м'яза (мал. 127).
Тримач м'язів-згиначів (retinaculum mm. flexorum) розташований за присередньою кісточкою і натягнутий між її краєм і присередньою поверхнею п'яткової кістки. Цей тримач бере участь в утворенні чотирьох ізольованих один від одного волокнистих каналів. У трьох з них містяться огорнуті синовіальними піхвами сухожилки м'язів-згиначів (заднього великогомілкового, довгого м'яза — згинача пальців і довгого м'яза — згинача великого пальця) (мал. 128).
Четвертим каналом проходить судинно-нервовий пучок.
Верхній і нижній тримачі малогомілкових м'язів (retinaculum mm. peroneorum superius et inferius) натягнуті між бічною кісточкою і зовнішньою поверхнею п'яткової кістки. За рахунок відростків нижнього тримача малогомілкових м'язів формується кістково-волокнистий канал, у якому під верхнім тримачем обгорнуті загальною синовіальною піхвою малогомілкових м'язів залягають в окремих синовіальних піхвах сухожилки короткого (спереду) і довгого (ззаду) малогомілкових м'язів (мал. 129).
Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) вкриває сухожилки довгого м'яза — розгинача пальців (поверхнева пластинка) і тильні міжкісткові м'язи та короткий м'яз — розгинач пальців (глибока пластинка).
На підошві поверхнева пластинка дуже стовщена, вона формує підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) і поверхневу поперечну плеснову зв'язку (lig. metatarsale transversum superficial),
Анатомія людини старослов'янською мовою
 |
Топографічна анатомія людини
| Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
| Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Топографічна анатомія людини російською мовою
Анатомічний атлас людини
| Porus acust. ext Frontipetales (чорний) і ein occipitopetales (червоний) мозок, намальований один на одного, пов’язаний з одним у родової гострі. Ext. споруджений вертикальний. Fossa Cerebri Lat. (Sylvii) та Sulcus Centralis були надані більше, ніж інші борозни. Варіація положення Sulcus Centralis повинна бути проілюстрована в різних черепах та мозкових формах. |
| Задня частина людського тіла Задня частина людського тіла |