Анатомія людини - М'язи кисті
М'язи кисті

М'язи кисті поділяють на три групи: бічну (м'язи підвищення великого пальця), присередню (м'язи підвищення мізинця) і середню.
 
М'язи підвищення великого пальця. У цій групі нараховують чотири м'язи (мал. 110).
 
Короткий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis brevis) — невеликий сплощений м'яз, розташований біля радіального краю підвищення великого пальця. Починається від утримувача згиначів і горбка човноподібної кістки й прикріплюється до бічної поверхні основи проксимальної фаланги І пальця.
 
Функція. Відводить І палець.
 
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
 
Короткий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor pollicis brevis) складається з двох невеликих головок — поверхневої (рудимент черевця поверхневого згинача пальців) і глибокої (відщеплений пучок долонного міжкісткового м'яза), між якими проходить сухожилок довгого згинача великого пальця. Поверхнева головка починається від утримувача згиначів і прикріплюється до променевої сесамоподібної кістки п'ястково-фалангового суглоба. Глибока головка відходить від кістки-трапеції, основи І п'ясткової кістки, трапецієподібної та головчастої кісток і прикріплюється до капсули п'ястково-фалангового суглоба та ліктьової сесамоподібної кістки цього суглоба.
 
Функція. Згинає і частково протиставляє великий палець.
 
Іннервація поверхневої головки — серединний нерв (CVI —CVII), глибокої — ліктьовий (CVIII —ТІ).
 
Протиставний м'яз великого пальця (т. opponens pollicis) починається від утримувача згиначів і горбка кістки-трапеції й прикріплюється до всього променевого краю І п'ясткової кістки.
 
Функція визначена назвою.
 
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
 
Привідний м'яз великого пальця (т. adductor pollicis) складається з поперечної та косої головок. Поперечна головка починається на долонній поверхні III п'ясткової кістки і прикріплюється до ліктьової сесамоподібної кістки, суміжних ділянок основи проксимальної фаланги І пальця та капсули п'ястково-фалангового суглоба. Коса головка починається від основи II і III п'ясткових кісток, від головчастої кістки та променевої зв'язки зап'ястка і прикріплюється там само, де й поперечна.
 
Функція. Приводить і частково протиставляє І палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
М'язи підвищення мізинця також складаються з чотирьох м'язів, але всі вони розвинуті слабко (див. мал. 110, 107).
 
Короткий долонний м'яз (т. palmaris brevis) у людини рудиментарний (іноді його немає). Нечисленні пучки його починаються від ліктьового боку долонного апоневрозу, йдуть у поперечному напрямку і закінчуються в шкірі підвищення мізинця.
 
Функція. Скорочення м'яза сприяє щільному приляганню шкіри долоні до охопленого рукою предмета.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi) починається малопомітним черевцем від утримувача згиначів і горохоподібної кістки, прикріплюється до ліктьового краю основи проксимальної фаланги V пальця.
 
Функція. Відводить V палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Короткий м'яз — згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brevis) починається від утримувача згиначів і горохоподібної кістки та прикріплюється до проксимальної фаланги V пальця.
 
Функція. Згинає V палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi) є найбільшим з цієї групи. Починається там само, де й попередній м'яз, і закінчується на присередньому (ліктьовому) краї V п'ясткової кістки.
 
Функція. Протиставлення V пальця.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ),
 
М'язи середньої групи кисті у людини розташовані трьома шарами. Червоподібні м'язи (mm. lumbricales) (див. мал. 110) починаються від променевої поверхні (іноді променевої та ліктьової поверхонь) сухожилків глибокого згинача II —V пальців і проходять до променевого краю проксимальних фаланг відповідних пальців, де й закінчуються тонкими сухожилками в тильному апоневрозі.
 
Функція. Згинають основну та розгинають середню й дистальну фаланги II — V пальців.
 
Іннервація червоподібних м'язів І і II пальців — серединний, III і IV — ліктьовий нерви (СVIII —ТІ).
 
Долонних міжкісткових м'язів (mm. іпterossei palmares) (мал. Ill, див. мал. 1.10) у людини три. Перший починається вздовж ліктьового краю II п'ясткової кістки, йде дистально і прикріплюється тонким сухожилком на ліктьовому боці проксимальної фаланги, капсулі п'ястково-фалангового суглоба та дорзального апоневрозу того самого пальця. Другий і третій м'язи починаються і прикріплюються до IV і V п'ясткових кісток у тих самих точках, але з променевого боку.
 
Функція. Приводить II, IV і V пальці до III.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
Тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsales) (див. мал. 109, 111) — плоскі двоперисті м'язові пластинки, що починаються від суміжних поверхонь (ближче до тилу) І —V п'ясткових кісток і заповнюють усі чотири міжп'ясткові проміжки. На рівні головок п'ясткових кісток м'язи переходять у сухожилки, які закінчуються в тильному апоневрозі, капсулі п'ястково-фалангових суглобів і проксимальних фаланг. При цьому сухожилки І і II м'язів послідовно прикріплюються до II і III пальців (з променевого боку), а III і IV м'язів — до III —IV пальців (з ліктьового боку).
 
Функція: відводять II — IV пальці від III, згинають їх у п'ястково-фаланговому та розгинають у міжфаланговому суглобах.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Клѣточное тѣло

Химическая и физическая особенность:    клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы.

Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины...


О форменныхъ элементахъ. Общія и морфологическія данныя.

Животныя и растенія построены изъ одинаковыхъ, обнаруживаемыхъ, по большей части, лишь съ помощью микроскопа элементарныхъ единицъ, которыя носятъ старинное и основанное на ошибочныхъ представленіяхъ названіе клѣтки (cellula).

Высокое общее значеніе клѣтки вытекаетъ изъ слѣдующихъ соображеній:

Читати далі...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close