Анатомія людини - М'язи кисті
М'язи кисті

М'язи кисті поділяють на три групи: бічну (м'язи підвищення великого пальця), присередню (м'язи підвищення мізинця) і середню.
 
М'язи підвищення великого пальця. У цій групі нараховують чотири м'язи (мал. 110).
 
Короткий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis brevis) — невеликий сплощений м'яз, розташований біля радіального краю підвищення великого пальця. Починається від утримувача згиначів і горбка човноподібної кістки й прикріплюється до бічної поверхні основи проксимальної фаланги І пальця.
 
Функція. Відводить І палець.
 
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
 
Короткий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor pollicis brevis) складається з двох невеликих головок — поверхневої (рудимент черевця поверхневого згинача пальців) і глибокої (відщеплений пучок долонного міжкісткового м'яза), між якими проходить сухожилок довгого згинача великого пальця. Поверхнева головка починається від утримувача згиначів і прикріплюється до променевої сесамоподібної кістки п'ястково-фалангового суглоба. Глибока головка відходить від кістки-трапеції, основи І п'ясткової кістки, трапецієподібної та головчастої кісток і прикріплюється до капсули п'ястково-фалангового суглоба та ліктьової сесамоподібної кістки цього суглоба.
 
Функція. Згинає і частково протиставляє великий палець.
 
Іннервація поверхневої головки — серединний нерв (CVI —CVII), глибокої — ліктьовий (CVIII —ТІ).
 
Протиставний м'яз великого пальця (т. opponens pollicis) починається від утримувача згиначів і горбка кістки-трапеції й прикріплюється до всього променевого краю І п'ясткової кістки.
 
Функція визначена назвою.
 
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
 
Привідний м'яз великого пальця (т. adductor pollicis) складається з поперечної та косої головок. Поперечна головка починається на долонній поверхні III п'ясткової кістки і прикріплюється до ліктьової сесамоподібної кістки, суміжних ділянок основи проксимальної фаланги І пальця та капсули п'ястково-фалангового суглоба. Коса головка починається від основи II і III п'ясткових кісток, від головчастої кістки та променевої зв'язки зап'ястка і прикріплюється там само, де й поперечна.
 
Функція. Приводить і частково протиставляє І палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
М'язи підвищення мізинця також складаються з чотирьох м'язів, але всі вони розвинуті слабко (див. мал. 110, 107).
 
Короткий долонний м'яз (т. palmaris brevis) у людини рудиментарний (іноді його немає). Нечисленні пучки його починаються від ліктьового боку долонного апоневрозу, йдуть у поперечному напрямку і закінчуються в шкірі підвищення мізинця.
 
Функція. Скорочення м'яза сприяє щільному приляганню шкіри долоні до охопленого рукою предмета.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi) починається малопомітним черевцем від утримувача згиначів і горохоподібної кістки, прикріплюється до ліктьового краю основи проксимальної фаланги V пальця.
 
Функція. Відводить V палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Короткий м'яз — згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brevis) починається від утримувача згиначів і горохоподібної кістки та прикріплюється до проксимальної фаланги V пальця.
 
Функція. Згинає V палець.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
 
Протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi) є найбільшим з цієї групи. Починається там само, де й попередній м'яз, і закінчується на присередньому (ліктьовому) краї V п'ясткової кістки.
 
Функція. Протиставлення V пальця.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ),
 
М'язи середньої групи кисті у людини розташовані трьома шарами. Червоподібні м'язи (mm. lumbricales) (див. мал. 110) починаються від променевої поверхні (іноді променевої та ліктьової поверхонь) сухожилків глибокого згинача II —V пальців і проходять до променевого краю проксимальних фаланг відповідних пальців, де й закінчуються тонкими сухожилками в тильному апоневрозі.
 
Функція. Згинають основну та розгинають середню й дистальну фаланги II — V пальців.
 
Іннервація червоподібних м'язів І і II пальців — серединний, III і IV — ліктьовий нерви (СVIII —ТІ).
 
Долонних міжкісткових м'язів (mm. іпterossei palmares) (мал. Ill, див. мал. 1.10) у людини три. Перший починається вздовж ліктьового краю II п'ясткової кістки, йде дистально і прикріплюється тонким сухожилком на ліктьовому боці проксимальної фаланги, капсулі п'ястково-фалангового суглоба та дорзального апоневрозу того самого пальця. Другий і третій м'язи починаються і прикріплюються до IV і V п'ясткових кісток у тих самих точках, але з променевого боку.
 
Функція. Приводить II, IV і V пальці до III.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
Тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsales) (див. мал. 109, 111) — плоскі двоперисті м'язові пластинки, що починаються від суміжних поверхонь (ближче до тилу) І —V п'ясткових кісток і заповнюють усі чотири міжп'ясткові проміжки. На рівні головок п'ясткових кісток м'язи переходять у сухожилки, які закінчуються в тильному апоневрозі, капсулі п'ястково-фалангових суглобів і проксимальних фаланг. При цьому сухожилки І і II м'язів послідовно прикріплюються до II і III пальців (з променевого боку), а III і IV м'язів — до III —IV пальців (з ліктьового боку).
 
Функція: відводять II — IV пальці від III, згинають їх у п'ястково-фаланговому та розгинають у міжфаланговому суглобах.
 
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
 
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Нервныя функціи клѣтки

Живая протоплазма въ высшей степени чувствительна и быстро реагируетъ на химическія и физическія раздраженія. Особенно чувствительна протоплазма по отношенію къ температурѣ. Извѣстная степень тепла необходима для теченія всѣхъ жизненныхъ процессовъ; но различаютъ optimum, maximum и minimum тепла. Холодъ не прекращаетъ непремѣнно жизнедѣятельности протоплазмы, даже если и подавлены всѣ жизненныя явленія.


Жизненныя свойства клѣтки

Клѣтка, какъ замѣчаетъ въ своей целлюлярной патологіи Р. Вирховъ, является настоящей органической единицей, изъ нея исходитъ „всякая жизненная дѣятельность". Мы должны поэтому ожидать, что найдемъ всѣ жизненныя явленія, которыя мы знаемъ въ тѣлѣ животнаго, также и въ ихъ отдѣльной части,— клѣткѣ.


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Глаз

Глаз лежит в орбите, которая образована костями лица и имеет форму четырехгранной пирамиды с основанием на поверхности лица и верхушкой, направляющейся внутрь черепа. Оси глазничных полостей перекрещиваются сзади турецкого седла. Размеры глазницы в пределах 3—4 см, но очень вариабильны, что стоит в зависимости от пола, возраста, формы лица и черепа.

Верхня...


Нос

Область носа делится на наружный нос, полость носа и при даточные воздухоносные пазухи.

Наружный нос имеет границы: вверху горизонтальная линия, соединяющая внутренние части бровей; сбоку и внизу — борозда, отделяющая его от щеки и верхней губы.

Общий вид носа можно сравнить с т...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close