М'язи кисті
М'язи кисті поділяють на три групи: бічну (м'язи підвищення великого пальця), присередню (м'язи підвищення мізинця) і середню.
М'язи підвищення великого пальця. У цій групі нараховують чотири м'язи (мал. 110).
Короткий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis brevis) — невеликий сплощений м'яз, розташований біля радіального краю підвищення великого пальця. Починається від утримувача згиначів і горбка човноподібної кістки й прикріплюється до бічної поверхні основи проксимальної фаланги І пальця.
Функція. Відводить І палець.
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
Короткий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor pollicis brevis) складається з двох невеликих головок — поверхневої (рудимент черевця поверхневого згинача пальців) і глибокої (відщеплений пучок долонного міжкісткового м'яза), між якими проходить сухожилок довгого згинача великого пальця. Поверхнева головка починається від утримувача згиначів і прикріплюється до променевої сесамоподібної кістки п'ястково-фалангового суглоба. Глибока головка відходить від кістки-трапеції, основи І п'ясткової кістки, трапецієподібної та головчастої кісток і прикріплюється до капсули п'ястково-фалангового суглоба та ліктьової сесамоподібної кістки цього суглоба.
Функція. Згинає і частково протиставляє великий палець.
Іннервація поверхневої головки — серединний нерв (CVI —CVII), глибокої — ліктьовий (CVIII —ТІ).
Протиставний м'яз великого пальця (т. opponens pollicis) починається від утримувача згиначів і горбка кістки-трапеції й прикріплюється до всього променевого краю І п'ясткової кістки.
Функція визначена назвою.
Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).
Привідний м'яз великого пальця (т. adductor pollicis) складається з поперечної та косої головок. Поперечна головка починається на долонній поверхні III п'ясткової кістки і прикріплюється до ліктьової сесамоподібної кістки, суміжних ділянок основи проксимальної фаланги І пальця та капсули п'ястково-фалангового суглоба. Коса головка починається від основи II і III п'ясткових кісток, від головчастої кістки та променевої зв'язки зап'ястка і прикріплюється там само, де й поперечна.
Функція. Приводить і частково протиставляє І палець.
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
М'язи підвищення мізинця також складаються з чотирьох м'язів, але всі вони розвинуті слабко (див. мал. 110, 107).
Короткий долонний м'яз (т. palmaris brevis) у людини рудиментарний (іноді його немає). Нечисленні пучки його починаються від ліктьового боку долонного апоневрозу, йдуть у поперечному напрямку і закінчуються в шкірі підвищення мізинця.
Функція. Скорочення м'яза сприяє щільному приляганню шкіри долоні до охопленого рукою предмета.
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi) починається малопомітним черевцем від утримувача згиначів і горохоподібної кістки, прикріплюється до ліктьового краю основи проксимальної фаланги V пальця.
Функція. Відводить V палець.
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
Короткий м'яз — згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brevis) починається від утримувача згиначів і горохоподібної кістки та прикріплюється до проксимальної фаланги V пальця.
Функція. Згинає V палець.
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ).
Протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi) є найбільшим з цієї групи. Починається там само, де й попередній м'яз, і закінчується на присередньому (ліктьовому) краї V п'ясткової кістки.
Функція. Протиставлення V пальця.
Іннервація: ліктьовий нерв (CVII, ТІ),
М'язи середньої групи кисті у людини розташовані трьома шарами. Червоподібні м'язи (mm. lumbricales) (див. мал. 110) починаються від променевої поверхні (іноді променевої та ліктьової поверхонь) сухожилків глибокого згинача II —V пальців і проходять до променевого краю проксимальних фаланг відповідних пальців, де й закінчуються тонкими сухожилками в тильному апоневрозі.
Функція. Згинають основну та розгинають середню й дистальну фаланги II — V пальців.
Іннервація червоподібних м'язів І і II пальців — серединний, III і IV — ліктьовий нерви (СVIII —ТІ).
Долонних міжкісткових м'язів (mm. іпterossei palmares) (мал. Ill, див. мал. 1.10) у людини три. Перший починається вздовж ліктьового краю II п'ясткової кістки, йде дистально і прикріплюється тонким сухожилком на ліктьовому боці проксимальної фаланги, капсулі п'ястково-фалангового суглоба та дорзального апоневрозу того самого пальця. Другий і третій м'язи починаються і прикріплюються до IV і V п'ясткових кісток у тих самих точках, але з променевого боку.
Функція. Приводить II, IV і V пальці до III.
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
Тильні міжкісткові м'язи (mm. interossei dorsales) (див. мал. 109, 111) — плоскі двоперисті м'язові пластинки, що починаються від суміжних поверхонь (ближче до тилу) І —V п'ясткових кісток і заповнюють усі чотири міжп'ясткові проміжки. На рівні головок п'ясткових кісток м'язи переходять у сухожилки, які закінчуються в тильному апоневрозі, капсулі п'ястково-фалангових суглобів і проксимальних фаланг. При цьому сухожилки І і II м'язів послідовно прикріплюються до II і III пальців (з променевого боку), а III і IV м'язів — до III —IV пальців (з ліктьового боку).
Функція: відводять II — IV пальці від III, згинають їх у п'ястково-фаланговому та розгинають у міжфаланговому суглобах.
Іннервація: ліктьовий нерв (CVIII-TI).
Анатомія людини старослов'янською мовою
 Къ имѣющемуся въ ученіи о сосудахъ описапію артерій мозга необходимо еще прибавить нѣкоторыя данныя по поводу ихъ дальнѣйшаго распространенія, на основаніи изслѣдованій Дюре и Гейбнера. 1. Артеріи продолговатаго мозга и мозжечка. 1. А а. radiculares (Дюрё) возникаютъ изъ аа. vert... |
 Сосудистое сплетеніе IV желудочка состоитъ изъ эпителіальной крыши IV желудочка, идущей въ стороны до taenia ventriculi quarti, а впередъ — до velum medullare posterius и прилегающей къ эпителію пластинки мягкой оболочки. Листокъ мягкой оболочки принадлежитъ противолежащей бороздѣ мозжечка и можетъ быть названъ, дорзальнымъ листкомъ tela chorioidea. Основаніе сплетенія лежитъ впереди и вдоль velum medullare posterius и достигает... |
Топографічна анатомія людини
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Топографічна анатомія людини російською мовою
 Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis). Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... |
 Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и соединительнотканной клетчаткой. Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... |
Porus acust. ext Frontipetales (чорний) і ein occipitopetales (червоний) мозок, намальований один на одного, пов’язаний з одним у родової гострі. Ext. споруджений вертикальний. Fossa Cerebri Lat. (Sylvii) та Sulcus Centralis були надані більше, ніж інші борозни. Варіація положення Sulcus Centralis повинна бути проілюстрована в різних черепах та мозкових формах. |
