Лімфатична система заочеревинного простору представлена поперековими лімфатичними вузлами. Основні групи заочеревинних лімфатичних вузлів розташовані в клітковині вздовж черевної частини аорти, нижньої порожнистої вени та їхніх великих гілок. Великі лімфатичні колектори нижньої половини тіла людини формують два поперекових стовбури (trunci lumbales), які, зливаючись, утворюють грудну протоку, найчастіше на рівні Li де приблизно в половині випадків спостерігають її розширення (cisterna chyli). Вона лежить на ніжці поперекової частини діафрагми, зрощена з нею і скорочується та розтягується пасивно, що має велике значення для просування лімфи.
Грудна протока прилягає до задньоправої стінки черевної частини аорти і розташована спереду від більшості її гілок. Лише надреброва та поперекові артерії перехрещують протоку спереду. Праворуч і дещо спереду про
...
Читати далі »
|
Вегетативні нервові сплетення заочеревинного простору представлені черевним, черевним аортальним, верхнім і нижнім брижовими, нирковим, наднирковим, сечовідним і верхнім підчеревним сплетеннями. У формуванні сплетень беруть участь малий і великий нутрощеві нерви з VI—XI грудних вузлів симпатичного стовбура, а також гілки блукаючих, тазових і нутрощевих крижових нервів.
Усі ці сплетення розташовані на передньобоковій стінці аорти. Найбільшим з них є черевне сплетення, що розміщене навколо черевного стовбура. За компактної будови сплетення представлене двома великими півмісяцевими вузлами (gangll. semilunaria), які охоплюють черевний стовбур.
Продовженням черевного сплетення є черевне аортальне, а донизу — верхнє підчеревне сплетення, що розташоване в діля
...
Читати далі »
|
Симпатичний стовбур проникає в заочеревинний простір із заднього середостіння через щілини в діафрагмі.
Нижче термінальної лінії його поперекові вузли переходять у крижові. Симпатичний стовбур має від 4 до 5 поперекових вузлів витягнутої форми, що пов'язані між собою, з поперековими вузлами протилежного боку і з аортальними симпатичними сплетеннями.
Симпатичний стовбур розташований по присередньому краю великого поперекового м'яза й оточений дуплікатурою внутрішньочеревної фасції. Правий стовбур прикритий спереду нижньою порожнистою веною, лівий лежить поруч із черевною частиною аорти, спереду розташовані приаортальні лімфатичні вузли.
...
Читати далі »
|
Непарна та півнепарна вена — похідні лівої та правої задніх кардинальних вен і продовження правої та лівої висхідних поперекових вен — йдуть по бічних поверхнях тіл поперекових хребців, проникають у щілини поперекової частини діафрагми разом з нутрощевими нервами і переходять у заднє середостіння.
Непарна і півнепарна вени за допомогою поперекових вен пов'язані з нижньою порожнистою веною, а півнепарна крім того — з лівою нирковою веною, що має велике значення для утворення кава-кавальних анастомозів. |
Нижня порожниста вена — найбільший венозний стовбур тіла людини — починається на передньоправій поверхні Liv-v внаслідок злиття правої та лівої загальних клубових вен. Після цього стовбур вени прямує догори, поступово відхиляючись вперед і праворуч, проходить у відповідній борозні (sulcus venae cavae inferior) задньої поверхні печінки та проникає в отвір у правому куполі діафрагми. Ліворуч нижня порожниста вена прилягає до черевної частини аорти, ззаду, в нижніх відділах, — до великого поперекового м'яза, вище — до правої поперекової ніжки діафрагми. Ззаду її перехрещують праві поперекові та ниркові артерії. На передній стінці нижньої порожнистої вени розміщені головка підшлункової залози, низхідна частина дванадцятипалої кишки, корені брижі поперечної ободової і тонкої кишок разом з верхніми брижовими судинами. При проліферативному запаленні лімфатичних вузлів (мезаденіт), які містяться в корені брижі тонко
...
Читати далі »
|
Черевна частина аорти є безпосереднім продовженням грудної. Потрібно наголосити, що незважаючи на назву, аорта лежить не в черевній порожнині, а в заочеревинному просторі. Починається вона від аортального отвору діафрагми і продовжується до Liv-v, де поділяється на праву та ліву загальні клубові артерії. Довжина черевної частини аорти становить 13—15 см. Аорта в отворі діафрагми кріпиться завдяки відросткам передхребтової фасції і судинам, які відходять від неї. Черевна частина аорти розташована спереду і зліва від хребта на передхребтовій фасції і межує спереду з підшлунковою залозою, висхідною частиною дванадцятипалої кишки, коренем брижі тонкої кишки. Ліворуч від неї розташований лівий симпатичний стовбур, праворуч лежить нижня порожниста вена. Аорта оточена клітковиною, що містить лімфатичні вузли.
Від черевної частини аорти відходять пристінкові та нутро
...
Читати далі »
|
Це парний трубчастий орган, який відводить сечу від ниркових мисок у сечовий міхур (vesica urinaria). Він дещо сплощений, має форму циліндричної труби завдовжки 28—34 см. Діаметр сечоводів неоднаковий на всьому протязі, розширені ділянки чергуються зі звуженими. У місцях звужень діаметр сечоводу становить 2—3 мм, а в розширених — 0,5—1 см. Стінка сечоводу містить два шари непосмугованої м'язової тканини: внутрішній поздовжній і зовнішній циркулярний. У тазовій частині сечовід набуває третій — зовнішній поздовжній м'язовий шар (сечовідна піхва Вальдеєра), який тісно зв'язаний з м'язовою оболонкою сечового міхура.
Слизова оболонка сечоводу має численні поздовжні складки, що зумовлюють зірчастий вигляд органа на поперечному розрізі. У місці впадання сечоводу в сечовий міхур (у верхньому куті трикутника сечового міхура (tri
...
Читати далі »
|
|
