Біомеханіка рухів тулуба і голови
Основна функція м'язового апарату тулуба та голови полягає в утриманні тіла в стані рівноваги, в забезпеченні рухомості (згинання, розгинання, бічні нахили, колові рухи) хребтового стовпа, грудної клітки та голови і в подоланні опору та навантаження різними предметами. Статика і динаміка тулуба значною мірою взаємозв'язані з механізмом дихання і станом органів грудної та черевної порожнин.
Утриманню тіла в стані рівноваги при випростаному його положенні сприяє одночасне скорочення більшості м'язів тулуба. Головна роль у цьому належить напруженню клубово-стегнової зв'язки і скороченню сідничних м'язів.
Згинання тулуба може бути, пасивним і активним. У першому випадку внаслідок розслаблення м'яза — випрямляча хребтового стовпа, а також ваги голови та внутрішніх органів тулуб пасивно нахиляється вперед. Таке явище часто буває в осіб, які працюють сидячи, а також при загальному ослабленні м'язового тонусу (виснажливі хвороби, хронічні професійні отруєння тощо) і нерідко у людей похилого віку.
Активне згинання тіла спостерігається при деяких професійних рухах і фізичних вправах, а також за умови подолання навантаження (вантаж на спині). При цьому скорочуються м'язи живота, клубово-поперекові, довгі м'язи голови і шиї, драбинчасті та груднинно-ключично-соскоподібні, а також частково м'язи передньої ділянки шиї.
Розгинання тулуба забезпечується скороченням усіх м'язів спини і задньої ділянки шиї, але головним чином м'яза — випрямляча хребта.
Найбільший інтерес викликає робота м'язів при подоланні навантажень: перенесення вантажу на поясі верхньої кінцівки (мал. 103, а), піднімання вантажів (мал. 103, б) тощо. У таких умовах крім напруження зазначених м'язів-розгиначів дуже скорочується дихальна мускулатура і м'язи передньої стінки живота. Внаслідок цього грудна і черевна порожнини стають ніби надутими повітряно-газовими камерами, які перешкоджають форсованому згинанню тіла, запобігаючи небезпеці розриву зв'язкового апарату хребтового стовпа.
Бічні згинання тулуба відбуваються при одночасному скороченні згиначів і розгиначів однієї сторони хребта. При цьому беруть участь м'язи — підіймачі ребер, задні зубчасті м'язи, квадратний м'яз попереку, зовнішні та внутрішні міжреброві м'язи, м'язи бічної стінки живота, а за фіксованого поясу верхньої кінцівки також м'язи — підіймачі лопатки, найширший м'яз спини, великий і малий грудні м'язи. Усі ці м'язи працюють з великим напруженням під час піднімання вантажу однією рукою (мал. 103, в).
Обертання тіла забезпечується головним чином скороченням таких м'язів: зовнішнього косого м'яза живота однойменної сторони, внутрішнього косого м'яза живота протилежного боку, драбинчастих м'язів, усіх частин поперечно-остьових м'язів, груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, верхньої частини трапецієподібного м'яза та м'яза — підіймача лопатки протилежного боку.
Рухи голови можуть здійснюватись одночасно з рухами тулуба або самостійно. Згинання голови відбувається внаслідок розслаблення всіх м'язів задніх ділянок шиї та голови і може форсуватися при двосторонньому скороченні довгих м'язів голови і шиї, передніх прямих м'язів голови, груднинно-ключично-соскоподібних м'язів, передньої ділянки шиї.
Розгинання голови пов'язане з функцією ремінних і найдовших м'язів голови та шиї, а також груднинно-ключично-соскоподібних м'язів .
Бічні нахили голови здійснюються переважно за рахунок скорочення прямого та бічних м'язів голови однойменної сторони, а також комбінованої функції інших м'язів передньої та задньої ділянок шиї.
Обертання голови навколо вертикальної осі можливе завдяки комбінованим скороченням м'язів з косим напрямком м'язових пучків, а саме: ремінних м'язів голови та шиї, півостьового м'яза голови й шиї та одного з груднинно-ключично-соскоподібних м'язів.
У всіх випадках при нижній опорі (положення стоячи або сидячи) механізм руху голови і окремих частин тулуба здійснюється за типом важеля першого роду, тобто важеля рівноваги.
Анатомія людини старослов'янською мовою
 Химическая и физическая особенность: клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы. Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины... |
 Животныя и растенія построены изъ одинаковыхъ, обнаруживаемыхъ, по большей части, лишь съ помощью микроскопа элементарныхъ единицъ, которыя носятъ старинное и основанное на ошибочныхъ представленіяхъ названіе клѣтки (cellula). Высокое общее значеніе клѣтки вытекаетъ изъ слѣдующихъ соображеній: Читати далі... |
Топографічна анатомія людини
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Пахвинний канал (вигляд спереду) 1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота |
