Анатомія людини - Біомеханіка рухів тулуба і голови
Біомеханіка рухів тулуба і голови

Основна функція м'язового апарату тулуба та голови полягає в утриманні тіла в стані рівноваги, в забезпеченні рухомості (згинання, розгинання, бічні нахили, колові рухи) хребтового стовпа, грудної клітки та голови і в подоланні опору та навантаження різними предметами. Статика і динаміка тулуба значною мірою взаємозв'язані з механізмом дихання і станом органів грудної та черевної порожнин.
 
Утриманню тіла в стані рівноваги при випростаному його положенні сприяє одночасне скорочення більшості м'язів тулуба. Головна роль у цьому належить напруженню клубово-стегнової зв'язки і скороченню сідничних м'язів.
 
Згинання тулуба може бути, пасивним і активним. У першому випадку внаслідок розслаблення м'яза — випрямляча хребтового стовпа, а також ваги голови та внутрішніх органів тулуб пасивно нахиляється вперед. Таке явище часто буває в осіб, які працюють сидячи, а також при загальному ослабленні м'язового тонусу (виснажливі хвороби, хронічні професійні отруєння тощо) і нерідко у людей похилого віку.
 
Активне згинання тіла спостерігається при деяких професійних рухах і фізичних вправах, а також за умови подолання навантаження (вантаж на спині). При цьому скорочуються м'язи живота, клубово-поперекові, довгі м'язи голови і шиї, драбинчасті та груднинно-ключично-соскоподібні, а також частково м'язи передньої ділянки шиї.
 
Розгинання тулуба забезпечується скороченням усіх м'язів спини і задньої ділянки шиї, але головним чином м'яза — випрямляча хребта.
 
Найбільший інтерес викликає робота м'язів при подоланні навантажень: перенесення вантажу на поясі верхньої кінцівки (мал. 103, а), піднімання вантажів (мал. 103, б) тощо. У таких умовах крім напруження зазначених м'язів-розгиначів дуже скорочується дихальна мускулатура і м'язи передньої стінки живота. Внаслідок цього грудна і черевна порожнини стають ніби надутими повітряно-газовими камерами, які перешкоджають форсованому згинанню тіла, запобігаючи небезпеці розриву зв'язкового апарату хребтового стовпа.
 
Бічні згинання тулуба відбуваються при одночасному скороченні згиначів і розгиначів однієї сторони хребта. При цьому беруть участь м'язи — підіймачі ребер, задні зубчасті м'язи, квадратний м'яз попереку, зовнішні та внутрішні міжреброві м'язи, м'язи бічної стінки живота, а за фіксованого поясу верхньої кінцівки також м'язи — підіймачі лопатки, найширший м'яз спини, великий і малий грудні м'язи. Усі ці м'язи працюють з великим напруженням під час піднімання вантажу однією рукою (мал. 103, в).
 
Обертання тіла забезпечується головним чином скороченням таких м'язів: зовнішнього косого м'яза живота однойменної сторони, внутрішнього косого м'яза живота протилежного боку, драбинчастих м'язів, усіх частин поперечно-остьових м'язів, груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, верхньої частини трапецієподібного м'яза та м'яза — підіймача лопатки протилежного боку.
 
Рухи голови можуть здійснюватись одночасно з рухами тулуба або самостійно. Згинання голови відбувається внаслідок розслаблення всіх м'язів задніх ділянок шиї та голови і може форсуватися при двосторонньому скороченні довгих м'язів голови і шиї, передніх прямих м'язів голови, груднинно-ключично-соскоподібних м'язів, передньої ділянки шиї.
 
Розгинання голови пов'язане з функцією ремінних і найдовших м'язів голови та шиї, а також груднинно-ключично-соскоподібних м'язів .
 
Бічні нахили голови здійснюються переважно за рахунок скорочення прямого та бічних м'язів голови однойменної сторони, а також комбінованої функції інших м'язів передньої та задньої ділянок шиї.
 
Обертання голови навколо вертикальної осі можливе завдяки комбінованим скороченням м'язів з косим напрямком м'язових пучків, а саме: ремінних м'язів голови та шиї, півостьового м'яза голови й шиї та одного з груднинно-ключично-соскоподібних м'язів.
 
У всіх випадках при нижній опорі (положення стоячи або сидячи) механізм руху голови і окремих частин тулуба здійснюється за типом важеля першого роду, тобто важеля рівноваги.
 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Внутреннее ухо, auris interna. Костный лабиринтъ, labyrinthus osseus

Очень легко составить себѣ точное представленіе о формѣ костнаго лабиринта, пользуясь височною костью новорожденнаго, такъ какъ въ ней безъ труда можно выдѣлить изъ окружающей рыхлой костной массы болѣе плотную, большую костную оболочку, или костную капсулу лабиринта. На основаніи знакомства съ такимъ препаратомъ можно уже легко слѣдить за описаніемъ лабиринта взрослаго человѣка.

Читати далі...



Среднее ухо, auris media

Среднее ухо состоитъ изъ полости, расположенной въ височной кости между лабиринтомъ и наружнымъ ухомъ и называемой барабанною полостью. Она, съ одной стороны, помощью ушной (Евстахіевой) трубы находится въ соединеніи съ полостью глотки, а, съ другой стороны, продолжается въ многокамерное пространство сосцевиднаго отростка височной кости. Барабанная полость пересѣкается цѣпочкою, которая состоитъ изъ трехъ слуховыхъ косточекъ и непосре... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close