Опредѣленіе. Клѣточное ядро представляетъ собою отграниченную отъ протоплазмы и, до извѣстной степени, обособленную совокупность особыхъ химическихъ тѣлъ (ядерныхъ веществъ), которая встрѣчается въ клѣткѣ въ самыхъ различныхъ морфологическихъ состояніяхъ (О. Гертвигъ. Клѣтка).
Біомеханіка рухів тулуба і голови
Основна функція м'язового апарату тулуба та голови полягає в утриманні тіла в стані рівноваги, в забезпеченні рухомості (згинання, розгинання, бічні нахили, колові рухи) хребтового стовпа, грудної клітки та голови і в подоланні опору та навантаження різними предметами. Статика і динаміка тулуба значною мірою взаємозв'язані з механізмом дихання і станом органів грудної та черевної порожнин.
Утриманню тіла в стані рівноваги при випростаному його положенні сприяє одночасне скорочення більшості м'язів тулуба. Головна роль у цьому належить напруженню клубово-стегнової зв'язки і скороченню сідничних м'язів.
Згинання тулуба може бути, пасивним і активним. У першому випадку внаслідок розслаблення м'яза — випрямляча хребтового стовпа, а також ваги голови та внутрішніх органів тулуб пасивно нахиляється вперед. Таке явище часто буває в осіб, які працюють сидячи, а також при загальному ослабленні м'язового тонусу (виснажливі хвороби, хронічні професійні отруєння тощо) і нерідко у людей похилого віку.
Активне згинання тіла спостерігається при деяких професійних рухах і фізичних вправах, а також за умови подолання навантаження (вантаж на спині). При цьому скорочуються м'язи живота, клубово-поперекові, довгі м'язи голови і шиї, драбинчасті та груднинно-ключично-соскоподібні, а також частково м'язи передньої ділянки шиї.
Розгинання тулуба забезпечується скороченням усіх м'язів спини і задньої ділянки шиї, але головним чином м'яза — випрямляча хребта.
Найбільший інтерес викликає робота м'язів при подоланні навантажень: перенесення вантажу на поясі верхньої кінцівки (мал. 103, а), піднімання вантажів (мал. 103, б) тощо. У таких умовах крім напруження зазначених м'язів-розгиначів дуже скорочується дихальна мускулатура і м'язи передньої стінки живота. Внаслідок цього грудна і черевна порожнини стають ніби надутими повітряно-газовими камерами, які перешкоджають форсованому згинанню тіла, запобігаючи небезпеці розриву зв'язкового апарату хребтового стовпа.
Бічні згинання тулуба відбуваються при одночасному скороченні згиначів і розгиначів однієї сторони хребта. При цьому беруть участь м'язи — підіймачі ребер, задні зубчасті м'язи, квадратний м'яз попереку, зовнішні та внутрішні міжреброві м'язи, м'язи бічної стінки живота, а за фіксованого поясу верхньої кінцівки також м'язи — підіймачі лопатки, найширший м'яз спини, великий і малий грудні м'язи. Усі ці м'язи працюють з великим напруженням під час піднімання вантажу однією рукою (мал. 103, в).
Обертання тіла забезпечується головним чином скороченням таких м'язів: зовнішнього косого м'яза живота однойменної сторони, внутрішнього косого м'яза живота протилежного боку, драбинчастих м'язів, усіх частин поперечно-остьових м'язів, груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, верхньої частини трапецієподібного м'яза та м'яза — підіймача лопатки протилежного боку.
Рухи голови можуть здійснюватись одночасно з рухами тулуба або самостійно. Згинання голови відбувається внаслідок розслаблення всіх м'язів задніх ділянок шиї та голови і може форсуватися при двосторонньому скороченні довгих м'язів голови і шиї, передніх прямих м'язів голови, груднинно-ключично-соскоподібних м'язів, передньої ділянки шиї.
Розгинання голови пов'язане з функцією ремінних і найдовших м'язів голови та шиї, а також груднинно-ключично-соскоподібних м'язів .
Бічні нахили голови здійснюються переважно за рахунок скорочення прямого та бічних м'язів голови однойменної сторони, а також комбінованої функції інших м'язів передньої та задньої ділянок шиї.
Обертання голови навколо вертикальної осі можливе завдяки комбінованим скороченням м'язів з косим напрямком м'язових пучків, а саме: ремінних м'язів голови та шиї, півостьового м'яза голови й шиї та одного з груднинно-ключично-соскоподібних м'язів.
У всіх випадках при нижній опорі (положення стоячи або сидячи) механізм руху голови і окремих частин тулуба здійснюється за типом важеля першого роду, тобто важеля рівноваги.
Анатомія людини старослов'янською мовою
 |
Топографічна анатомія людини
| Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
| Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Анатомічний атлас людини
| Пахвинний канал (вигляд спереду) 1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота |