Анатомія людини - Нирка
Нирка
Постійне виведення з організму продуктів обміну речовин у біології дістало назву виділення.
 
Видільна функція людини здійснюється переважно органами сечової системи. Продуктом виділення є сеча.
 
До сечової системи належать: нирки (права/ліва), сечоводи (правий/лівий), сечовий міхур і сечівник.

Нирка (мал. 169) звичайно парний орган бобоподібної форми. Розташована по обидва боки хребтового стовпа на рівні двох нижніх грудних і верхніх поперекових хребців.

 
Середня довжина нирки 10 — 12 см, ширина 5 — 6 см і товщина 3 — 4 см; маса 120 — 200 г. У нирці розрізняють: два кіпці (полюси) — верхпій (тупий) і нижній (загострений); передню (випуклу) і задню (сплощену) поверхні; бічний (випуклий) і присередній (увігнутий) краї. На присередньому краї містяться ниркові ворота (hilum renalis), звідки виходить сечовід і які є місцем проходження судин і нервів. Ниркові ворота переходять у велику ниркову пазуху (sinus renalis).
 
На лобовому розрізі нирки (мал. 170) видно ниркову кору (cortex renis) завтовшки близько 5 мм блідо-коричневого кольору і нирковий мозок (medulla renis) голубуватого кольору. Останній складається з 16 — 20 ниркових пірамід (ругатіdes renales) темнішого забарвлення, відокремлених одна від одної прошарками ниркової кори — нирковими стовпами .
 
Ниркові піраміди разом з нирковими стовпами, що їх оточують, в ембріональному періоді досить чітко відмежовані і називаються нирковими частками (lobi renales). У корі зберігаються певні ознаки частковості у вигляді кіркових часточок (lobubi corticales).
 
Основи пірамід обернені до поверхні нирки, а верхівки закінчуються нирковими сосочками (papillae renales) (деякі сосочки утворені злиттям двох, рідше трьох верхівок пірамід). На верхівці кожного сосочка відкривається 15 — 20 ледь помітних сосочкових отворів, через які виділяється сеча. Ниркові сосочки спрямовані до ниркової пазухи і занурені в малі ниркові чашечки (calyces renales minores). Кілька малих чашечок, зливаючись, утворюють велику чашечку нирки (calyx renalis major). У нирці людини є три, іноді дві великі чашечки. З'єднуючись одна з одною, великі чашечки утворюють ниркову миску.
 
Ниркова миска (pelvis renalis) (див. мал. 170) має вигляд сплюснутої в передньозадньому напрямку лійки, основа якої обернена до великих чашечок, а верхівка переходить у сечовід.
 
Стінка нирки, так само як і ниркових чашечок, складається із слизової, м'язової (з різноманітно спрямованих шарів міоцитів) і адвентиційної оболонок.
 
Нирка — це життєво важливий орган; його екскреторна функція, яка полягає в утворенні сечі, неподільно пов'язана із забезпеченням сталості внутрішнього середовища організму — гомеостазу.
 
Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон (nephron) (мал. 171), який складається з ниркового тільця (corpusculum renale) та системи канальців нефрона (tubuli nephroni).
 
Кожне ниркове тільце утворене клубочком (glomerulus) кровоносних капілярів з приносною (більшого калібру) та виносною (меншого калібру) клубочковими артеріолами (мал. 172) і двостінною капcулою клубочка (capsula glomeruli) (Шумлянського — Боумена), що є впинанням сліпого кінця ниркового канальця, внутрішня стінка якого тісно зрощена з клубочком ниркового тільця.
 
У ниркових тільцях відбувається екскреція сечі з крові. З просвіту капсули клубочка сечовий екскрет потрапляє до канальців нефрона: проксимальні звивистий і прямий канальці, низхідна й далі висхідна частини тонкого канальця (петлі нефрона), дистальні прямий і звивистий канальці і збірна трубочка, до якої надходить сеча з кількох нефронів. Збірні ниркові трубочки впадають у прямі трубочки, які переходять у сосочкові протоки (18 — 20), що відкриваються на верхівці сосочка ниркової піраміди.
 
Ниркові тільця і звивисті частини канальців містяться в нрірковій корі і ниркових стовпах, прямі канальці петлі нефрона і збирні трубочки — у межах ниркового мозку, ниркових пірамід.
 
Нирку вкривають три капсули: волокниста (capsula fibrosa), що прилягає безпосередньо до нирки і в здоровому стані легко відділяється, жирова (capsula adiposa), яка обгортає нирку з усіх боків і завжди має достатню масу (особливо ззаду), і ниркова фасція (fascia renalis) — (від поперекової фасції). У вертикальному положенні людини фіксації нирки сприяють її великі кровоносні судини, жирова капсула, ниркова фасція та внутрішньочеревний тиск.
 
Топографічна анатомія. Нирки розташовані в заочеревинному просторі в ніші, утвореній mm. quadratus lumborum et psoas major таким чином, що прямі лінії, проведені через обидва кінці кожного м'яза, сходяться догори і перехрещуються на рівні тіл TIV — TVII хребців. Права нирка лежить нижче на 1 — 1,5 см від лівої (ТХІ —LII). До верхніх кінців нирок прилягають надниркові залози.
 
Передня поверхня правої нирки через пристінкову очеревину стикається з вісце-ральною поверхнею правої частки печінки, правим згином ободової і частково з низхідною частиною дванадцятипалої кишок. Передня поверхня лівої нирки прилягає до шлунка (відмежована від нього пристінковою очеревиною і чепцевою сумкою), підшлункової залози, лівого згину ободової кишки і її низхідної частини.
 
Проекція нирок на передню стінку живота: більша частина правої нирки з правим сечоводом проектується на праву бічну ділянку і лише верхній край правої нирки частково проектується на праву підреброву ділянку; більша частина лівої нирки з лівим сечоводом проектується на ліву бічну ділянку, а її верхній край — на ліву підреброву ділянку.
 
Кровопостачання нирки здійснюється однойменними (парними) артеріями, що відходять від черевної частини аорти. У воротах нирки ниркова артерія ділиться звичайно на три гілки: до верхнього та нижнього кінців і до центральної частини органа. У паренхімі нирки від цих гілок відходять міжчасткові артерії, які на ділянках основ пірамід називаються дугоподібними артеріями. Від останніх у товщу ниркових кори й мозку відходять численні артерії. У межах кори — це променеві кіркові (міжчасточкові) артерії, від яких крім дрібних гілок до кожного ниркового тільця відходить приносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis afferens), яка переходить у клубочкові кровоносні капіляри. Звідси виходить також виносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis efferens), що розгалужується на капіляри, зв'язані з венозною системою. У мозкову речовину дугоподібні артерії посилають велику кількість прямих артеріол, які йдуть за ходом прямих канальців нефронів і переходять через капілярну сітку у венозне русло.
 
Таким чином, артеріальна кров у нирковій корі двічі проходить через капілярне русло. Перший раз це відбувається у нирковому тільці, де артеріальна кров, заповнивши капіляри клубочка, сповільнює свою течію, що й забезпечує належну екскрецію сечі.
 
Відтік венозної крові починається в нирковій корі зірчастими венулами, які добре видно на розрізі нирки, у мозковій речовині — прямими венулами. Далі ниркові вени повторюють хід артерій.
 
Лімфатичних капілярів усередині ниркових часток і ниркових тілець немає, вони проходять тільки в міжчасточковій сполучній тканині. Відвідні лімфатичні судини йдуть до вузлів заочеревинного простору.
 
Іннервація: гілки ниркового і черевного сплетень.
 
 
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close