Ембріогенез серця
Перші ознаки розвитку серця з'являються на третьому тижні ембріогенезу людини у вигляді парного клітинного зачатка — кардіогенної мезодерми (мал. 195, а) між спланхноплеврою та ендодермою головної кишки обох сторін. Далі кардіогенна мезодерма ділиться на епі-, міо- і е-докардіальний зачатки (див. мал. 195, б). Після відділення тіла зародка зачатки правої та лівої сторін зливаються, утворюючи пряму двошарову серцеву трубку — первісне серце, розташоване в серединній площині, вентрально від голоної кишки. Каудальний розширений кінець трубки, до якого впадають вени, називається венозною пазухою (sinus venosus), а краніальний — артеріальним стовбуром (див. мал. 195, в). Останній незабаром дає початок двом вентральним аортам, з яких послідовно розвивається шість парних аортальних дуг (глоткових артерій) і дві дорзальні аорти. З часом, внаслідок нерівномірного росту, серцева трубка дуже викривляється, причому кінці її зміщуються — каудальний у дорзальному, а краніальний у вентральному напрямках, і серце поступово набуває остаточного зовнішнього вигляду.
Поділ первинної серцевої трубки на камери, чому передує зменшення венозної пазухи, починається поперечним перехватом на п'ятому тижні ембріогенезу. Як результат виникають примітивні передсердя і шлуночок — сигмоподібне серце (двокамерне). Потім від дорзокраніальної стінки передсердя в напрямку шлуночка росте перегородка, що ділить його на дві частини — праву й ліву. Паралельно відбуваються такі перетворення: місце впадіння венозної пазухи відхиляється праворуч і залишається в правому передсерді; у ліве передсердя відкриваються чотири вени правої та лівої легень; артеріальний стовбур внаслідок росту парних складок у лобовій площині ділиться на передній відділ, або легеневий стовбур, що несе кров до легень, і задній відділ, або початкову частину дефінітивної аорти — аортальний мішок; на міжпередсердній перегородці утворюється овальний отвір (до цього часу ліва половина серця залишалася «сухою»); утворюється міжшлуночкова перегородка, яка росте за рахунок м'язового шару від верхівки серця до основи, проте довгий час не доходить до передсердно-шлуночкової перегородки. Міжшлуночковий отвір заростає за допомогою волокнистої сполучної тканини під кінець ембріогенезу і серце стає чотирикамерним.
Ембріональні закладини серця відбуваються в ділянці шийних сегментів чітко по серединній площині. Пізніше серце зміщується каудально. Зустрівшись з діафрагмою, яку вигинає крані-ально печінка, що швидко збільшується, серце змінює своє симетричне положення, роблячи два повороти: навколо стрілової осі — верхівка впирається в діафрагму, серце нахиляється праворуч і просувається ліворуч; навколо поздовжньої осі — серце ніби скочується вентрально з купола діафрагми, при цьому основа його, що утримується великими судинами, спрямовується дорзально догори і праворуч, а вільна верхівка після повороту наближається до передньої стінки грудей.
Таким чином, онтогенетичні перетворення серця загалом повторюють філогенез його в ряду хребетних: двокамерне серце риб, трикамерне — амфібій і рептилій і чотирикамерне — ссавців.
Природжені вади серця: відсутність серця (акардія); подвійне серце (диплокардія); відсутність половини серця (гемікардія); зовнішнє серце (ектокардія); правостороннє серце (декстрокардія); зміщення серця (ектопія серця); двокамерне серце, трикамерне серце (двопередсердне, двошлуночкове); вади міжпередсердної перегородки: незарощений овальний отвір (відсутність першої або другої перегородки); вади міжшлуночкової перегородки; незарощений міжшлуночковий отвір (дефект перетинчастої або м'язової частини); тетрада Фалло (декстропозиція аорти, звуження легеневого стовбура, гіпертрофія правого шлуночка, вада міжшлуночкової перегородки).
Природжені вади судин: коарктація (локальне звуження) аорти; звужена легенева артерія, незарощена артеріальна протока; подвоєна верхня порожниста вена; легеневий початок вінцевої артерії; артеріовенозна аневризма; гемангіома.
Деякі аномалії серця (декстропозиція аорти, декстрокардія тощо) часто не викликають ніяких явних функціональних порушень.
У розмірах і положенні серця спостерігаються значні конституціональні та вікові відмінності. Серце гіперстеніків звичайно збільшене, його поздовжня вісь проходить більш поперечно. У астеніків серце порівняно невелике і розташоване майже вертикально (форма висячої краплі). Серце підлітків у період препубертатного стрибка та в юнацькому віці нерідко дещо відстає від росту тіла. Ця обставина поряд із змінами ендокринної регуляції, властивими для цього віку, може іноді спричинювати функціональні порушення з боку серця.
ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА
 Очень легко составить себѣ точное представленіе о формѣ костнаго лабиринта, пользуясь височною костью новорожденнаго, такъ какъ въ ней безъ труда можно выдѣлить изъ окружающей рыхлой костной массы болѣе плотную, большую костную оболочку, или костную капсулу лабиринта. На основаніи знакомства съ такимъ препаратомъ можно уже легко слѣдить за описаніемъ лабиринта взрослаго человѣка. Читати далі... |
 Среднее ухо состоитъ изъ полости, расположенной въ височной кости между лабиринтомъ и наружнымъ ухомъ и называемой барабанною полостью. Она, съ одной стороны, помощью ушной (Евстахіевой) трубы находится въ соединеніи съ полостью глотки, а, съ другой стороны, продолжается въ многокамерное пространство сосцевиднаго отростка височной кости. Барабанная полость пересѣкается цѣпочкою, которая состоитъ изъ трехъ слуховыхъ косточекъ и непосре... Читати далі... |
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)
 Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі... |
 Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |
АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)
 Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі... |
 Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі... |
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)
 Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis). Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі... |
 Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и соединительнотканной клетчаткой. Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі... |
Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
