Анатомія людини - Анатомія
  • Анатомія людини

    Анатомія людини

    Навчальний посібник з анатомії людини, для студентів різних навчальних закладів, де вивчають предмет анатомія людини.
  • Топографічна анатомія

    Топографічна анатомія

    Топографічна анатомія - вивчення пошарової будови тіла людини.
  • Всі відповіді по анатомії людини>

    Всі відповіді по анатомії людини

    Ідеальний ресурс для успішної здачі предмета анатомії людини.
keyboard_arrow_left keyboard_arrow_right
Назва науки «анатомія» (людини, тварин, рослин) походить від грецького слова anatemno — розтинати, розчленити, розсікати, і її суть полягає у вивченні будови організмів та їх органів шляхом розтину тканин. Ця наука належить до біологічних наук, об'єднаних під загальним терміном «морфологія» (від грецьк. тогріго — форма, logos — вчення).

Морфологія (термін ввів німецький поет і природознавець В. Гете у 1817 р.) не обмежується лише констатацією відомостей про форму і структуру різних частин тіла (нормальних, патологічних, виродливих тощо), одержаних на різних методичних рівнях (макроскопічному, мікроскопічному, клітинному, молекулярному тощо). Вона з'ясовує також розвиток органів і організму в цілому під впливом різних чинників (функціональних, клімато -географічних тощо). Потрібно визнати, що в історичному народженні багатьох морфологічних наук пріоритетність анатомії була, як правило, значною.

У кінці XIX — на початку XX ст. з морфології вичленувався і розвинувся її розділ — еволюційна морфологія, мета якої полягає у вивченні організмів і окремих органів в онтогенезі та філогенезі.

Анатомія людини як самостійна наука тривалий час (до XIX ст.) залишалась у більшості випадків описовою (звідси виникла описова анатомія), тобто вона обмежувалась лише описуванням, називанням і класифікацією органів та систем. Тривалий час завданням анатомів було тільки вивчення дещо штучно усередненого (без урахування варіантів) нормального без патологічних відхилень організму людини (звідси бере початок нормальна анатомія).

В епоху Відродження і в усі наступні часи до наших днів світова наука збагачувалася відкриттями, які пояснювали не лише певні явища, а й причини їх виникнення та розвитку. У пошуках істини вчені все частіше стали виходити за межі окремих наук. Іншими словами, відбувався процес інтенсивного взаємопроникнення різних галузей знань. Не поминула ця прогресивна тенденція також анатомію людини, яка вбирала результати відкриттів у численних галузях знань, насамперед у сфері природничих наук.

Наслідком цього процесу стала сучасна анатомія людини, що перетворилася на одну з фундаментальних дисциплін медицини. Не втративши права називатися нормальною, вона, на відміну від анатоми патологічної, топографічної, спортивної, значно збагатила свій теоретичний зміст, розширила медичні завдання і одночасно озброїлась найновішими методами дослідження.

Отже, можна сказати, що сучасна анатомія людини — це біологічна наука, яка вивчає форму і будову тіла людини, що зумовлені функцією і морфофункціональними змінами, які відбуваються в часі (історичний процес, індивідуальний розвиток), просторі (в різних регіонах земної кулі) та під впливом різних чинників (кліматогеографічних, екологічних, соціальних, генетичних, функціональних).

Одне з центральних місць у сучасній анатомії посідає з'ясування нерівномірності розвитку органів у процесі становлення та еволюції людини, а одночасно історичного формування і функціонального взаємозв'язку різних структур, що визначає цілісність організму.

Сьогодні особливу увагу лікарів слід спрямовувати на з'ясування морфофункціональної адаптації різних органів і організму людини в цілому до забрудненого зовнішнього середовища (повітря, грунту, води іі особливо продуктів харчування) різними хімічними речовинами, важкими металами, радіонуклідами тощо. Лікар-стоматолог повинен пам'ятати, що значні відхилення вмісту забруднювальних хімічних речовин від гранично допустимого, як правило, негативно впливають на морфофункціональний стан зубощелепного апарату: пізнє прорізування зубів у дітей чи раннє випадіння зубів у дорослих, найчастіше внаслідок пародонтозу, досить часта аномалія форми коронок, патологічний прикус тощо. Усе це набуває особливого значення, коли лікар змушений працювати в екологічно несприятливих зонах.

Велике значення для майбутніх лікарів-стоматологів має засвоєння топографічного розміщення органів відносно скелета чи інших органів, проекції різних анатомічних утворів (нервові та судинні стовбури, місця їх виходу з кісткових каналів, вивідні протоки слинних залоз та ін.) на шкіру тих частин тіла, що вивчають, а також на будову міжфасціальних щілин судинно-нервових пучків. Це допоможе в практичній роботі, особливо під час операцій (наприклад, реконструктивні операції щелеп, видалення пухлин верхньощелепних (гайморових) пазух, розкриття одонтологічних абсцесів і вогнищ періоститу, перев'язування сонної артерії при травмах кореня язика чи щелеп, трахеотомії тощо).

Варто звернути увагу на те, що користь знання анатомії може бути також опосередкованою (непрямою). Йдеться, наприклад, про анатомо-функціональні дослідження, проведені на великій кількості людей різних регіонів, результати яких накопичують для порівняно молодої науки — ергономіки, яка вивчає людину та її діяльність в умовах виробництва, організацію робочих місць, удосконалення верстатів, раціональну будову приладів з ручним керуванням (особливо швидкісних) тощо.

Під час облаштування стоматологічних кабінетів велику увагу приділяють зручним стоматологічним кріслам, виготовлення яких потребує анатомічних знань, а саме: конституціональних типів людей, які проживають у певних регіонах, пропорцій тіла, висоти над підлогою (у положенні стоячи і сидячи) різних антропометричних точок.

Дуже важливо, щоб стоматолог для операції мав удосконалені інструменти, особливо борприлади, для створення яких треба детально знати морфофункціональні особливості верхніх кінцівок людини.

Нарешті, для успішної праці лікаря потрібне достатнє і раціональне освітлення, що також потребує точних знань про функціональні можливості органа зору людини. Слід пам'ятати, що зручне робоче місце підвищує працездатність людини, запобігає передчасному втомленню, гарантує високу якість праці.


Цікава інформація зі світу медицини


Ортодонтія, загальні поради від лікарівОртодонтія, загальні поради від лікарів

Коли і кому рекомендується ортодонте лікування?

Ортодонтне лікування рекомендується бажаючим радіти гарною посмішкою - бажаючим змінити неправильне розташування зубів, прикус, мати гарну посмішку і поліпшити функці.....


Поради лікарів щодо гардеробу для вагітних жінокПоради лікарів щодо гардеробу для вагітних жінок

Вагітність для жінки - хвилюючий і радісний момент. Але часто в цей період жінки не хочуть витрачати гроші на свій гардероб і його різноманітність. У шафах починають зустрічатися непоказні балахони величезних розмірів, речі для вагітних (на жаль, більшість моделей виглядають не кращим чином). І замість того, щоб бути красивою і привабливою, жінка ховається в свій кокон і чекає народження дитини.
 




Топографічна анатомія

Пальці стопиПальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчаст.....

Топографічна анатомія

ПідошваПідошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвин.....

Топографічна анатомія

Тил стопиТил стопи
Пошарова топографія. Шкіра цієї ділянки тонка, рухома. її легко ушкодити (потертості, садна тощо). Підшкірна жирова клітковина пухка, слабко виражена, в ній може скупчуватися набрякова рідина. Поверхнева фасція оточує в підшкірній жировій клітковині тильну венозну сітку стопи (rete.....

Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду) Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

Анатомічний атлас людини

Задня поверхня передньобокової стінки живота Задня поверхня передньобокової стінки живота
1 — середня пупкова складка; 2 — прямий м'яз живота; 3 — нижні надчеревні артерія та вена; 4 — поверхневе пахвинне кільце; 5 — сім'яні судини; 6 — зовнішня клубова артерія; 7 — зовнішня клубова вена; 8 — між'ямкова зв'язка; 9 — сім'явиносна протока; 10 — сечовід; 11 — сечовий міхур; 12 — сім'яні пухирці; 13 — передміхурова залоза; 14 — надміхурова ямка; 15 — присередня пахвинна ямка; 16 — бічна пахвинна ямка; 17 — бічна пупкова складка; 18 — присередня пупкова складка; 19 — пристінкова очеревина

close