Анатомія людини - Анатомія
  • Анатомія людини

    Анатомія людини

    Навчальний посібник з анатомії людини, для студентів різних навчальних закладів, де вивчають предмет анатомія людини.
  • Топографічна анатомія

    Топографічна анатомія

    Топографічна анатомія - вивчення пошарової будови тіла людини.
  • Всі відповіді по анатомії людини>

    Всі відповіді по анатомії людини

    Ідеальний ресурс для успішної здачі предмета анатомії людини.
keyboard_arrow_left keyboard_arrow_right
Назва науки «анатомія» (людини, тварин, рослин) походить від грецького слова anatemno — розтинати, розчленити, розсікати, і її суть полягає у вивченні будови організмів та їх органів шляхом розтину тканин. Ця наука належить до біологічних наук, об'єднаних під загальним терміном «морфологія» (від грецьк. тогріго — форма, logos — вчення).

Морфологія (термін ввів німецький поет і природознавець В. Гете у 1817 р.) не обмежується лише констатацією відомостей про форму і структуру різних частин тіла (нормальних, патологічних, виродливих тощо), одержаних на різних методичних рівнях (макроскопічному, мікроскопічному, клітинному, молекулярному тощо). Вона з'ясовує також розвиток органів і організму в цілому під впливом різних чинників (функціональних, клімато -географічних тощо). Потрібно визнати, що в історичному народженні багатьох морфологічних наук пріоритетність анатомії була, як правило, значною.

У кінці XIX — на початку XX ст. з морфології вичленувався і розвинувся її розділ — еволюційна морфологія, мета якої полягає у вивченні організмів і окремих органів в онтогенезі та філогенезі.

Анатомія людини як самостійна наука тривалий час (до XIX ст.) залишалась у більшості випадків описовою (звідси виникла описова анатомія), тобто вона обмежувалась лише описуванням, називанням і класифікацією органів та систем. Тривалий час завданням анатомів було тільки вивчення дещо штучно усередненого (без урахування варіантів) нормального без патологічних відхилень організму людини (звідси бере початок нормальна анатомія).

В епоху Відродження і в усі наступні часи до наших днів світова наука збагачувалася відкриттями, які пояснювали не лише певні явища, а й причини їх виникнення та розвитку. У пошуках істини вчені все частіше стали виходити за межі окремих наук. Іншими словами, відбувався процес інтенсивного взаємопроникнення різних галузей знань. Не поминула ця прогресивна тенденція також анатомію людини, яка вбирала результати відкриттів у численних галузях знань, насамперед у сфері природничих наук.

Наслідком цього процесу стала сучасна анатомія людини, що перетворилася на одну з фундаментальних дисциплін медицини. Не втративши права називатися нормальною, вона, на відміну від анатоми патологічної, топографічної, спортивної, значно збагатила свій теоретичний зміст, розширила медичні завдання і одночасно озброїлась найновішими методами дослідження.

Отже, можна сказати, що сучасна анатомія людини — це біологічна наука, яка вивчає форму і будову тіла людини, що зумовлені функцією і морфофункціональними змінами, які відбуваються в часі (історичний процес, індивідуальний розвиток), просторі (в різних регіонах земної кулі) та під впливом різних чинників (кліматогеографічних, екологічних, соціальних, генетичних, функціональних).

Одне з центральних місць у сучасній анатомії посідає з'ясування нерівномірності розвитку органів у процесі становлення та еволюції людини, а одночасно історичного формування і функціонального взаємозв'язку різних структур, що визначає цілісність організму.

Сьогодні особливу увагу лікарів слід спрямовувати на з'ясування морфофункціональної адаптації різних органів і організму людини в цілому до забрудненого зовнішнього середовища (повітря, грунту, води іі особливо продуктів харчування) різними хімічними речовинами, важкими металами, радіонуклідами тощо. Лікар-стоматолог повинен пам'ятати, що значні відхилення вмісту забруднювальних хімічних речовин від гранично допустимого, як правило, негативно впливають на морфофункціональний стан зубощелепного апарату: пізнє прорізування зубів у дітей чи раннє випадіння зубів у дорослих, найчастіше внаслідок пародонтозу, досить часта аномалія форми коронок, патологічний прикус тощо. Усе це набуває особливого значення, коли лікар змушений працювати в екологічно несприятливих зонах.

Велике значення для майбутніх лікарів-стоматологів має засвоєння топографічного розміщення органів відносно скелета чи інших органів, проекції різних анатомічних утворів (нервові та судинні стовбури, місця їх виходу з кісткових каналів, вивідні протоки слинних залоз та ін.) на шкіру тих частин тіла, що вивчають, а також на будову міжфасціальних щілин судинно-нервових пучків. Це допоможе в практичній роботі, особливо під час операцій (наприклад, реконструктивні операції щелеп, видалення пухлин верхньощелепних (гайморових) пазух, розкриття одонтологічних абсцесів і вогнищ періоститу, перев'язування сонної артерії при травмах кореня язика чи щелеп, трахеотомії тощо).

Варто звернути увагу на те, що користь знання анатомії може бути також опосередкованою (непрямою). Йдеться, наприклад, про анатомо-функціональні дослідження, проведені на великій кількості людей різних регіонів, результати яких накопичують для порівняно молодої науки — ергономіки, яка вивчає людину та її діяльність в умовах виробництва, організацію робочих місць, удосконалення верстатів, раціональну будову приладів з ручним керуванням (особливо швидкісних) тощо.

Під час облаштування стоматологічних кабінетів велику увагу приділяють зручним стоматологічним кріслам, виготовлення яких потребує анатомічних знань, а саме: конституціональних типів людей, які проживають у певних регіонах, пропорцій тіла, висоти над підлогою (у положенні стоячи і сидячи) різних антропометричних точок.

Дуже важливо, щоб стоматолог для операції мав удосконалені інструменти, особливо борприлади, для створення яких треба детально знати морфофункціональні особливості верхніх кінцівок людини.

Нарешті, для успішної праці лікаря потрібне достатнє і раціональне освітлення, що також потребує точних знань про функціональні можливості органа зору людини. Слід пам'ятати, що зручне робоче місце підвищує працездатність людини, запобігає передчасному втомленню, гарантує високу якість праці.

Цікава інформація зі світу медицини


Грыжа

Определение понятия. Грыжу определяют как выхождение содержимого полости через тот или иной дефект образующих ее стенок при условии целости покровов. Такое определение включает представление о брюшной, мозговой и всякой другой грыже. В каждом отдельном случае не представляет трудности констатировать наличие или отсутствие указанных признаков и, следовательно, поставить диагноз грыжи.

Читати далі...


Повреждения шеи

Повреждения шеи, как и других областей тела, разделяются па закрытые и открытые.

По частоте и по их практическому значению открытым травматическим повреждениям должно быть уделено несравненно большее внимание.

При описании тех и других мы не будем касаться травм гортани, трахеи, пищевода и...



Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close