Анатомія людини - Позаутробний розвиток людини
Позаутробний розвиток людини

У постнатальному (післяпологовому) онтогенезі людини розвиток її окремих органів, систем і частин тіла, так само як і в утробному житті, відбувається нерівномірно. Невдовзі після народження найінтенсивніше ростуть кінцівки, причому нижні швидше, ніж верхні. Навпаки, верхній відділ тулуба, шия і особливо голова ростуть повільніше. З моменту народження до дорослого стану людини її голова збільшується у два рази, довжина тулуба — в три, верхніх кінцівок — у чотири і нижніх кінцівок — у п'ять разів. Таким чином, пропорції тіла значно міняються (мал. 7).
Позаутробний розвиток людини
 
У постнатальному онтогенезі найінтенсивніше збільшується маса кісток та м'язів. Маса головного мозку, а також інших життєво важливих органів (печінки, серця), які досягли значного розвитку в антенатальному (допологовому) періоді, зростає порівняно повільно.
 
Збільшення зросту дитини від народження до настання статевої зрілості відбувається нерівномірно, але більш-менш однотипно для більшості кліматогеографічних зон. Розрізняють два періоди прискореного росту ії розвитку дитини: 4 — б років (вік першого витягування) і 12—14 років (препубертатний стрибок).
 
Під час вивчення фізичного розвитку дітей і підлітків заслуговує на увагу феномен акцелерації, тобто збільшення темпів росту і статевого дозрівання підростаючого покоління, що спостерігається в останні 150 років у більшості країн земної кулі.
 
Акцелерація виявляється переважно в подовженні нижніх кінцівок і розширенні плечей, у той час як відносна ширина таза часто навіть зменшується. Територіально акцелерація відбувається нерівномірно і більше поширюється на індустріально розвинуті країни, особливо міста. Вона має більш-менш чітку циклічність в епохальному розрізі.
 
Основні гіпотези акцелерації такі:
 
1) збільшення впливу ультрафіолетового випромінювання внаслідок підвищення сонячної активності;
 
2) поліпшення харчування;
 
3) велика кількість змішаних шлюбів, що пов'язано з урбанізацією, тощо.
 
Серед вітчизняних учених найбільшого поширення набула думка про те, що в розвитку акцелерації має значення комплекс соціальних і біологічних чинників.
 
Нижче наведено вікову періодизацію, прийняту на Міжнародному семінарі з проблем геронтології BOO3 (Київ, 1973).
 
1. Період новонародженості, протягом якого організм дитини пристосовується до нових умов зовнішнього середовища, триває близько місяця.
 
2. Період вигодовування молоком матері (також вигодовування штучне) — 12 — 15 місяців.
 
3. Період нейтрального дитинства (вторинні статеві ознаки виявляються слабко) — від 1 до 7 років. Цей період поділяють на переддошкільний (1—3 роки) і дошкільний (З —7 років). У третьому періоді з'являються всі молочні і починають прорізуватися постійні зуби та майже скрізь у скелеті виникають вторинні точки скостеніння.
 
4. Четвертий період, протягом якого прорізуються всі постійні зуби і відбувається скостеніння епіфізів, звичайно поділяють на молодший (7 — 10 років) і середній (11 — 14 років) шкільний вік. В останньому починають розвиватися і функціонувати статеві залози, з'являються вторинні статеві ознаки: у хлопчиків міняється голос, у дівчаток розвиваються молочні залози тощо.
 
5. Період статевого дозрівання, який називають юнацьким, триває в більшості випадків у осіб жіночої статі з 12 —13 до 16 — 17 років, а в осіб чоловічої. — з 13 — 14 до 17—18 років. У цьому періоді виділяють старший шкільний вік (15-18 років).
 
Молодший, середній і старший шкільний вік разом становлять підлітковий. Під кінець юнацького періоду завершується скостеніння переважно всіх частин скелета й синостозування епіфізів усіх кісток стопи й кисті. Головною особливістю цього періоду, який називають також періодом бісексуальпого дитинства, є повний розвиток статевих органів і вторинних статевих ознак.
 
6. Період розвитку дорослого організму звичайно поділяють на: молодий в і к (до 44 років); середній вік (45 — 59 років), літній вік (60 — 74 роки) і старечий вік (понад 75 років). Люди 90 років і старші вважаються довгожителями.
 
Описані періоди є лише загальною схемою. При цьому мають значення головним чином індивідуальні особливості організму. Крім того, розвиток і старіння органів відбуваються нерівномірно, що зумовлено як генетичними чинниками, так і умовами навколишнього середовища.
 
Дитяча психологія. Психо-емоційний розвиток дитини з перших днів життя до підліткового віку - http://psychologia.ucoz.org

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Внутреннее ухо, auris interna. Костный лабиринтъ, labyrinthus osseus

Очень легко составить себѣ точное представленіе о формѣ костнаго лабиринта, пользуясь височною костью новорожденнаго, такъ какъ въ ней безъ труда можно выдѣлить изъ окружающей рыхлой костной массы болѣе плотную, большую костную оболочку, или костную капсулу лабиринта. На основаніи знакомства съ такимъ препаратомъ можно уже легко слѣдить за описаніемъ лабиринта взрослаго человѣка.

Читати далі...



Среднее ухо, auris media

Среднее ухо состоитъ изъ полости, расположенной въ височной кости между лабиринтомъ и наружнымъ ухомъ и называемой барабанною полостью. Она, съ одной стороны, помощью ушной (Евстахіевой) трубы находится въ соединеніи съ полостью глотки, а, съ другой стороны, продолжается въ многокамерное пространство сосцевиднаго отростка височной кости. Барабанная полость пересѣкается цѣпочкою, которая состоитъ изъ трехъ слуховыхъ косточекъ и непосре... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close