Фасції верхньої кінцівки
Розрізняють поверхневу і власну фасції верхньої кінцівки. Поверхнева фасція є безпосереднім продовженням однойменної фасції суміжних ділянок і розвинута дуже мало.
Власна фасція верхньої кінцівки має вигляд щільного сполучнотканинного ли-стка, який обгортає вільну кінцівку в цілому, відділяє одну від одної групи м'язів або окремі м'язи, утворює апоневрози, фіброзні канали тощо. Розрізняють такі фасціальні утвори.
Над- і підостьова фасції (fascia supraet fascia infraspinata) вкривають однойменні м'язи у вигляді щільних сполучнотканинних листків, які разом з лопаткою утворюють кістково-фіброзні простори.
Дельтоподібна фасція (fascia deltoidea) — щільна сполучнотканинна пластинка, яка тісно прилягає до однойменного м'яза; віддає в глибину численні відростки між м'язовими пучками.
Пахвова фасція (fascia axillaris) — пухка пластинка, пронизана великою кількістю отворів для судин; вистеляє однойменну ямку.
Фасція плеча (fascia brachii) вкриває ділянку плеча як щільний футляр. Збоку і зсередини від футляра до плечової кістки відходять такі самі пластинки щільної во-локнистої сполучної тканини (бічна й присередня міжм'язові перегородки), які цілком обмежують (разом з плечовою кісткою) передню та задню групи м'язів плеча. Фасція плеча формує сполучнотканинні піхви для групи м'язів, кожного м'яза окремо і для судинно-нервового пучка плеча (мал. 112).
Знизу фасція плеча зростається з окістям ліктьового відростка і надвиростками плечової кістки, далі переходить у фасцію передпліччя.
Фасція передпліччя (fascia antebrachii) утворює загальний щільний футляр для всіх м'язів передпліччя і віддає поздовжні листки до кісток передпліччя, які відділяють передню групу м'язів від задньої і утворюють перегородки між окремими м'язами. Менше розвинуті фасціальні прошарки між м'язами глибокого шару (мал. 113).
Фасція передпліччя в ділянці зап'ястка утворює щільне, фіксоване до кісток колове стовщення, яке називається на тильній поверхні тримачем м'язів-розгиначів (геtinaculum extensorum) (див. мал. 108), на долонній — тримачем м'язів-згиначів (геtinaculum flexorum) (див. мал. 110). Від тримача м'язів-розгиначів до кісток відходять відростки волокнистої сполучної тканини, що утворюють такі волокнисті піхви сухожилків (vaginae tendinum): піхву сухожилків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза — розгинача великого пальця (vag. tendinum тт. abductoris longi et extensoris pollicis brevis); піхву сухожилків променевих м'язів — розгиначів зап'ястка (vag. tendinum тт. extensorum carpi radialium); піхву сухожилка довгого м'яза — розгинача великого пальця (vag. tendinis т. extensoris pollicis longi); піхву сухожилків м'яза — розгинача пальців і м'яза — розгинача вказівного пальця (vag. tendinum тт. extensoris digitorum et extensoris indicis); піхву сухожилка м'яза — розгинача мізинця (vag. tendinis т. extensoris digiti тіпіті); піхву сухожилка ліктьового м'яза — розгинача зап'ястка (vag. tendinis т. extensoris carpi ulnaris) (мал. 114).
Тримач згиначів, фіксуючись до кісток зап'ястка, обмежує канал зап'ястка (canalis carpi). У ньому залягає сухожилок променевого м'яза — згинача зап'ястка, обгорнуте загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів (vag. synovialis communis тт. flexorum), сухожилки поверхневого і глибокого згиначів пальців кисті та в ізольованій синовіальній піхві (vag. tendinis т. flexoris pollicis longi) сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця кисті (ця піхва оточує сухожилок, досягає дистальної фаланги великого пальця кисті) (мал. 115), а також серединний нерв. Присередньо від каналу зап'ястка у товщі тримача згиначів залягає волокнистий канал, через який проходять ліктьові нерв і артерія.
На тильній поверхні кисті міститься тильна фасція кисті (fascia dorsalis manas), яка складається з двох фасціальних листків: поверхневого, спаяного сухожилками розгиначів він формує тильний апоневроз пальців, і глибокого, який вкриває тильні міжкісткові м'язи.
У ділянці долоні тонка долонна фасція встеляє групи м'язів підвищень великого пальця і мізинця. У середньому її відділі є фасціальне вмістилище для сухожилків згиначів і червоподібних м'язів. Вмістилище має два листки: поверхневий, який формує щільний долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), міцно зрощений великою кількістю відростків з шкірою, і глибокий (тонший), який вкриває долонні міжкісткові м'язи.
На долонній поверхні кисті фасція утворює волокнисті піхви пальців кисті (vagg. fibrosae digitorum manus) для сухожилків, обгортаючи їх поперечними та перехресними пучками. Всередині волокнистих піхов крім описаної синовіальної піхви сухожилка довгого згинача великого пальця кисті є синовіальні піхви пальців кисті (vagg. synoviales digitorum manus), де залягають сухожилки згиначів II—V пальців (див. мал. 115). Синовіальні піхви II, III, IV пальців ізольовані, а синовіальна піхва V пальця сполучається із загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів. Топографія синовіальних піхов має важливе значення для з'ясування шляхів поширення запальних процесів.
