Кровеносные сосуды.
Кровеносные сосуды глазного яблока принадлежатъ двумъ системамъ, а именно:
1) сѣтчатковой
2) рѣсничной системамъ.
На мѣстѣ входа зр... Читати далі...
Фасції верхньої кінцівки
Розрізняють поверхневу і власну фасції верхньої кінцівки. Поверхнева фасція є безпосереднім продовженням однойменної фасції суміжних ділянок і розвинута дуже мало.
Власна фасція верхньої кінцівки має вигляд щільного сполучнотканинного ли-стка, який обгортає вільну кінцівку в цілому, відділяє одну від одної групи м'язів або окремі м'язи, утворює апоневрози, фіброзні канали тощо. Розрізняють такі фасціальні утвори.
Над- і підостьова фасції (fascia supraet fascia infraspinata) вкривають однойменні м'язи у вигляді щільних сполучнотканинних листків, які разом з лопаткою утворюють кістково-фіброзні простори.
Дельтоподібна фасція (fascia deltoidea) — щільна сполучнотканинна пластинка, яка тісно прилягає до однойменного м'яза; віддає в глибину численні відростки між м'язовими пучками.
Пахвова фасція (fascia axillaris) — пухка пластинка, пронизана великою кількістю отворів для судин; вистеляє однойменну ямку.
Фасція плеча (fascia brachii) вкриває ділянку плеча як щільний футляр. Збоку і зсередини від футляра до плечової кістки відходять такі самі пластинки щільної во-локнистої сполучної тканини (бічна й присередня міжм'язові перегородки), які цілком обмежують (разом з плечовою кісткою) передню та задню групи м'язів плеча. Фасція плеча формує сполучнотканинні піхви для групи м'язів, кожного м'яза окремо і для судинно-нервового пучка плеча (мал. 112).
Знизу фасція плеча зростається з окістям ліктьового відростка і надвиростками плечової кістки, далі переходить у фасцію передпліччя.
Фасція передпліччя (fascia antebrachii) утворює загальний щільний футляр для всіх м'язів передпліччя і віддає поздовжні листки до кісток передпліччя, які відділяють передню групу м'язів від задньої і утворюють перегородки між окремими м'язами. Менше розвинуті фасціальні прошарки між м'язами глибокого шару (мал. 113).
Фасція передпліччя в ділянці зап'ястка утворює щільне, фіксоване до кісток колове стовщення, яке називається на тильній поверхні тримачем м'язів-розгиначів (геtinaculum extensorum) (див. мал. 108), на долонній — тримачем м'язів-згиначів (геtinaculum flexorum) (див. мал. 110). Від тримача м'язів-розгиначів до кісток відходять відростки волокнистої сполучної тканини, що утворюють такі волокнисті піхви сухожилків (vaginae tendinum): піхву сухожилків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза — розгинача великого пальця (vag. tendinum тт. abductoris longi et extensoris pollicis brevis); піхву сухожилків променевих м'язів — розгиначів зап'ястка (vag. tendinum тт. extensorum carpi radialium); піхву сухожилка довгого м'яза — розгинача великого пальця (vag. tendinis т. extensoris pollicis longi); піхву сухожилків м'яза — розгинача пальців і м'яза — розгинача вказівного пальця (vag. tendinum тт. extensoris digitorum et extensoris indicis); піхву сухожилка м'яза — розгинача мізинця (vag. tendinis т. extensoris digiti тіпіті); піхву сухожилка ліктьового м'яза — розгинача зап'ястка (vag. tendinis т. extensoris carpi ulnaris) (мал. 114).
Тримач згиначів, фіксуючись до кісток зап'ястка, обмежує канал зап'ястка (canalis carpi). У ньому залягає сухожилок променевого м'яза — згинача зап'ястка, обгорнуте загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів (vag. synovialis communis тт. flexorum), сухожилки поверхневого і глибокого згиначів пальців кисті та в ізольованій синовіальній піхві (vag. tendinis т. flexoris pollicis longi) сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця кисті (ця піхва оточує сухожилок, досягає дистальної фаланги великого пальця кисті) (мал. 115), а також серединний нерв. Присередньо від каналу зап'ястка у товщі тримача згиначів залягає волокнистий канал, через який проходять ліктьові нерв і артерія.
На тильній поверхні кисті міститься тильна фасція кисті (fascia dorsalis manas), яка складається з двох фасціальних листків: поверхневого, спаяного сухожилками розгиначів він формує тильний апоневроз пальців, і глибокого, який вкриває тильні міжкісткові м'язи.
У ділянці долоні тонка долонна фасція встеляє групи м'язів підвищень великого пальця і мізинця. У середньому її відділі є фасціальне вмістилище для сухожилків згиначів і червоподібних м'язів. Вмістилище має два листки: поверхневий, який формує щільний долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), міцно зрощений великою кількістю відростків з шкірою, і глибокий (тонший), який вкриває долонні міжкісткові м'язи.
На долонній поверхні кисті фасція утворює волокнисті піхви пальців кисті (vagg. fibrosae digitorum manus) для сухожилків, обгортаючи їх поперечними та перехресними пучками. Всередині волокнистих піхов крім описаної синовіальної піхви сухожилка довгого згинача великого пальця кисті є синовіальні піхви пальців кисті (vagg. synoviales digitorum manus), де залягають сухожилки згиначів II—V пальців (див. мал. 115). Синовіальні піхви II, III, IV пальців ізольовані, а синовіальна піхва V пальця сполучається із загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів. Топографія синовіальних піхов має важливе значення для з'ясування шляхів поширення запальних процесів.
ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА
 |
Розділ: Знання анатомії на старослов'янської кирилиці | Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia
 Хрусталикъ имѣетъ форму двояковыпуклой круглой чечевицы. Въ хрусталикѣ различаютъ переднюю (менѣе выпуклую) его поверхность, facies ant. lentis, заднюю (болѣе выпуклую) поверхность, facies post, lentis, экваторъ, aequator lentis, а также передній полюсъ, polus ant. lentis, и задній полюсъ, polus post, lentis. Черезъ полюсы проходитъ ось хрусталика, axis lentis. Читати далі... |
Розділ: Знання анатомії на старослов'янської кирилиці | Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)
 Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі... |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки
 Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки
АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)
 Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі... |
Розділ: Анатомія людини на німецькій мові | Категорія: Atlas der deskriptiven Anatomie des Menschen
 Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі... |
Розділ: Анатомія людини на німецькій мові | Категорія: Atlas der deskriptiven Anatomie des Menschen
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)
 Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis). Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі... |
Розділ: Топографічна анатомія людини російською мовою (ru) | Категорія: Грудь
 Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и соединительнотканной клетчаткой. Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі... |
Розділ: Топографічна анатомія людини російською мовою (ru) | Категорія: Грудь
АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
Розділ: Анатомічний атлас українською мовою (ua) | Категорія:
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
Розділ: Анатомічний атлас українською мовою (ua) | Категорія: