Глибока ділянка лиця |
Найскладнішу будову має глибока ділянка лиця, що розташована між верхньою та нижньою щелепами (міжщелепна ділянка за М.І. Пироговим). Для забезпечення доступу до цієї ділянки потрібно видалити гілки нижньої щелепи, жувальний м'яз і виличну дугу.
Межею цієї ділянки є своєрідний простір, обмежений ззовні гілкою нижньої щелепи; зсередини — крилоподібним відростком клиноподібної кістки; згори — основою черепа.
Пошарова топографія. Уся глибока ділянка лиця заповнена бічними та присередніми крилоподібними м'язами (mm. pterygoidei lateralis et medialis). Між ними в трикутному проміжку розташована значна кількість судин і нервів. Кожний крилоподібний м'яз оточений тонкою фасціальною пластинкою, а між ними міститься міжкрилоподібна фасція, або міжкрилоподібний апоневроз. М.І. Пирогов у глибокій ділянці лиця описав два міжфасціальні клітковинні проміжки: скронево-крилоподібний (interstitium temporopterygoideum) і міжкрилоподібний (interstitium interpterygoideum).
Перший з них розташований між бічним крилоподібним і скроневим м'язами та має вигляд стрілової щілини, а другий — між бічним і присереднім крилоподібними м'язами у вигляді трикутної щілини. Вони виповнені пухкою жировою тканиною, яка має зв'язки зі скроневою, щічною та шийною ділянками. Скронево-крилоподібний проміжок сполучається із жировим тілом щоки, з крилопіднебінною ямкою, а за допомогою круглого отвору — з порожниною черепа.
Крім того, через нижню очноямкову щілину (fissure orbitalis inferior) він сполучається з порожниною очної ямки, через клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) — з порожниною носа, а через піднебінний канал (canalis palatinus) — з ротовою порожниною.
Кровопостачання та іннервація. У скронево-крилопіднебінному проміжку розташовані переважно судини: верхньощелепна артерія та її основні гілки: верхня коміркова артерія, що проходить до задніх верхніх зубів, нижня коміркова артерія — до нижніх зубів, середня оболонна артерія, що проходить через остистий отвір у порожнину черепа, глибока скронева артерія (a. temporalis profunda) — до скроневого м'яза, щічна артерія, що проходить у щічну ділянку до однойменного м'яза, жувальна артерія — до однойменного м'яза, глоткова артерія (a. pharynga) — до глотки; клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) — до піднебіння. Також у цьому проміжку містяться численні вени, які мають такі самі назви, що й артерії. Зазначені вени утворюють крилоподібне венозне сплетення (plexus venosus pterygoideus), яке з'єднане з лицевою, занижньощелепною й очними венами.
 Міжкрилоподібний проміжок сполучається із скронево-крилоподібним і навкологлотковим просторами, а також із порожниною черепа через овальний і остистий отвори і з дном ротової порожнини вздовж язикового нерва. У цьому проміжку поруч із верхньощелепною артерією та її гілками, однойменними венами та венозним сплетенням проходять нерви від III гілки трійчастого нерва — нижньощелепного нерва, а саме: нижній комірковий нерв, язиковий, вушно-скроневий, щічний, жувальний, бічний і присередній крилоподібні нерви.
Нижній комірковий і язиковий нерви є чутливими. Вони виходять у міжкрилоподібний проміжок і лягають на бічну поверхню присереднього крилоподібного м'яза. Між зазначеними нервами є фасціальна перегородка, що має практичне значення під час проведення мандибулярної анестезії. Нижній комірковий нерв входить у підщелепний канал (canalis mandibularis) через підщелепний отвір (foramen mandibulare) і віддає низку чутливих гілочок для іннервації зубів (rr. dentales). Язиковий нерв анастомозує з барабанною струною (chorda tympani; від лицевого нерва), і тому має секреторні волокна для під'язикової та піднижньощелепної слинних залоз.
Лімфа із цієї ділянки відтікає в глибокі лицеві, піднижньощелепні та шийні лімфатичні вузли.
|
|
|
 Ваше життя як ветерана відзначено мужністю, самопожертвою та відданістю служінню своїй країні. Але за доблестю можуть ховатися й тіні — внутрішні битви, невидимі шрами і, як наслідок, боротьба із залежністю та психологічними проблемами. Ти не один. У реабілітаційному центрі Міжнародної Антинаркотичної Асоціації ми... Читать далее... |
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
