Носова ділянка |
Межами цієї ділянки є: вгорі — горизонтальна лінія, що з'єднує присередні кінці брів, знизу — горизонтальна лінія, проведена через основу рухливої частини перегородки носа, збоку — носощічна та носогубна складки. У ділянці носа виділяють зовнішній ніс (nasus externus) — кістково-хрящовий кістяк самого носа, вкритий шкірою, і внутрішній ніс (nasus internus) — порожнину носа (cavitas nasi) та приносові пазухи (sinus paranasales).
У зовнішньому носі розрізняють корінь (radix nasi), спинку (dorsum nasi) та верхівку носа (apex nasi). Бічні поверхні, які мають назву крил носа (alae nasi), рухомі. Нижній вільний край крил формує ніздрі (nares), які ведуть у носову порожнину. Кісткову основу зовнішнього носа утворюють парні носові кістки та лобові відростки верхньощелепних кісток. Разом з передньою носовою остю (spina nasalis anterior) вони утворюють грушоподібний отвір (apertura piriformis). Хрящовою частиною носа є парні латеральні, додаткові, великі та малі хрящі крил носа і непарний хрящ носової перегородки.
Пошарова топографія. Шкіра у носовій ділянці тонка та гладенька, легко береться в складку, особливо біля кореня носа. На рівні верхівки та крил шкіра щільніша, зрощена з глибокими тканинами і містить велику кількість сальних і потових залоз. У присінку порожнини носа (vestibulum nasi) є волосяний покрив і волосяні мішечки, які можуть бути причиною фурункулів. Підшкірної жирової клітковини в носовій ділянці майже нема, на цьому рівні розташовані мімічні м'язи, що розширюють та звужують вхід у ніс.
Кровопостачання зовнішнього носа здійснюють гілки очної артерії, а саме: артерія спинки носа (a. dorsalis nasi), передні бічні носові гілки (rr. nasalis anteriores lateralis), передні перегородкові гілки (rr. septales anteriores), а також гілки лицевої артерії (a. facialis): бічна гілка носа (r. lateralis nasi) та гілка перегородки носа (r. septi nasi). Однойменні вени цієї ділянки впадають в очні вени (w. ophthalmicae) та лицеву вену (v. facialis), формуючи сполучну сітку в носовій ділянці. Через очні вени відбувається зв'язок з печеристою пазухою в основі черепа.
Іннервація. За чутливу іннервацію зовнішнього носа відповідають підблоковий і передній клиноподібний нерви від І гілки трійчастого нерва та підочноямковий нерв — від II гілки цього нерва. М'язи носа іннервують гілки лицевого нерва.
Лімфа з носової ділянки відтікає в піднижньощелепні та привушні вузли.
Найбільше практичне значення має носова порожнина (cavitas nasi), яка поділена на дві половини носовою перегородкою (septum nasi). Допереду носова порожнина відкривається ніздрями, дозаду — хоанами.
У кожній половині носа розрізняють чотири стінки: верхню, нижню, внутрішню та зовнішню. Верхня стінка (дах) порожнини носа утворена носовою кісткою (osnasale), лобовою кісткою (os frontale), решітчастою пластинкою (lamina cribrosa) та частково тілом клиноподібної кістки (os ethmoidale). Через численні отвори решітчастої пластинки проходять нервові волокна нюхового нерва (n. olfactorius). Нижня стінка (дно) носової порожнини утворена піднебінними відростками верхньої щелепи (processus palatums maxillae) і горизонтальними пластинками піднебінної кістки (os palatinae) — тверде піднебіння, а також частково м'яким піднебінням. Ці кістки, зростаючись по середній лінії, утворюють кістковий гребінь (crista nasalis), з яким з'єднуються край лемеша (vomer) і хрящ перегородки носа. Внутрішня стінка порожнини — це перегородка носа, що утворена перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки, лемешем і хрящем самої перегородки (мал.).
Зовнішня стінка носової порожнини має найскладнішу будову. Так, в її формуванні беруть участь носова кістка (os nasale), сльозова кістка (os lacrimale), решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis), носова поверхня тіла верхньої щелепи (corpus maxillae), лобовий відросток (processus frontalis), перпендикулярна пластинка піднебінної кістки (lamina perpendicularis osis palatinae) і присередня пластинка крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina medialis processus pterygoideus). На зовнішній стінці носової порожнини розташовані три носові раковини: верхня (concha nasalis superior), середня (concha nasalis media) та нижня (concha nasalis inferior). Між ними утворені носові ходи. Верхній носовий хід (meatus nasi superior) розміщено між верхньою та середньою носовими раковинами. У цей хід відкриваються клиноподібна пазуха та задні комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales posteriores). Середній носовий хід (meatus nasi medius), в який відкриваються отвори лобової та верхньощелепної пазух, а також передні та середні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales anteriores et mediae), обмежений середньою та нижньою носовими раковинами. У нижній носовий хід (meatus nasi inferior), обмежений нижньою носовою раковиною і дном носової порожнини, відкривається отвір нососльозового каналу. Усі носові ходи ззаду відкриваються в простір, розміщений по боках перегородки носа, а через хоани сполучаються з носовою частиною глотки. Носова порожнина, всі носові ходи та приносові пазухи вкриті слизовою оболонкою, в якій виділяють дихальну (regio respiratoria) та нюхову (regio olfactoria) ділянки. Перша займає нижню частину (дно), а друга — верхню частину порожнини носа.
До додаткових порожнин носа — приносових пазух (sinus paranasalis) — належать верхньощелепна (sinus maxillaris), лобова (sinus frontalis), клиноподібна (sinus sphenoidalis), решітчасті пазухи (sinus ethmoidalis), або комірки (cellulae ethmoidales).
Верхньощелепна пазуха розташована в тілі верхньої щелепи і має форму три-або чотиригранної піраміди. У ній розрізняють верхню, передню, нижню, задню та присередню стінки. Верхня стінка сформована дном очної ямки і містить підочноямковий канал з однойменним нервом. Передня стінка пазухи утворена передньою поверхнею верхньої щелепи. У найтоншій частині передньої стінки верхньощелепної пазухи — в ділянці іклової ямки (fossa canina) — виконують гайморотомію і формують отвір для відтоку гною. Нижня стінка становить дно пазухи і відповідає піднебінному відростку верхньої щелепи. Зазвичай корені малих і великих кутніх зубів відокремлені від верхньощелепної пазухи тонкою кістковою пластинкою, але іноді вільно проникають під слизову оболонку в її порожнину. Подеколи під час екстракції малих і великих кутніх зубів можливе порушення цілості нижньої стінки верхньощелепної пазухи, а при карієсі цих зубів інфекція може поширюватися в її порожнину. Задня стінка зазначеної пазухи утворена горбом верхньої щелепи (tuber maxillae), який прилягає до крилопіднебінної ямки. Присередня стінка не має кісткової основи на протязі середнього ходу, де сполучається з порожниною носа з формуванням відповідного отвору.
Лобова пазуха розташована в товщі луски лобової кістки і найчастіше має форму трикутної піраміди. Вона обмежена чотирма стінками: передньою, задньою, нижньою та внутрішньою. Передня стінка утворена надбрівними дугами (arcus superciliaris), задня, найтонша, є одночасно стінкою передньої черепної ямки, нижня — представлена верхньою стінкою очної ямки, що межує з решітчастими комірками та порожниною носа, а внутрішня стінка — це перегородка, що розділяє пазуху на дві половини. Лобова пазуха має отвір (aperture sinus frontalis), який відкривається в середній носовий хід. Запалення слизової оболонки лобової пазухи називають фронтитом, який у разі хронічного перебігу потребує оперативного лікування.
Клиноподібна пазуха розташована в тілі клиноподібної кістки і має шість стінок: верхню, нижню, передню, задню, бічну та присередню. Остання є перегородкою, що розділяє пазуху на дві половини (ліву та праву). Верхня стінка — дно турецького сідла — відокремлює пазуху від гіпофіза, нижня стінка — склепіння носової частини глотки та носової порожнини. Передня стінка клиноподібної пазухи з отвором, який відкривається у верхній носовий хід, обернена до носової порожнини. Задня, найтовща стінка пазухи межує із задньою черепною ямкою, бічна — сформована бічною частиною клиноподібної кістки, що межує з внутрішньою сонною артерією і печеристою пазухою, а також окоруховим, блоковим, відвідним нервами і першою гілкою трійчастого нерва.
Комірки решітчастої кістки — численні неправильної форми порожнини, що утворюють решітчастий лабіринт, розміщені по обидва боки від перпендикулярної пластинки. Виділяють передні (cellulae anteriores), середні (cellulae mediae) та задні (cellulae posteriores) решітчасті комірки. З боків комірки межують з присередньою стінкою очної ямки. Згори вони прилягають до передньої черепної ямки, а знизу — до тіла верхньої щелепи. Передні та середні комірки відкриваються в середній носовий хід, а задні — у верхній.
Кровопостачання стінок носової порожнини та приносових пазух здійснюють такі гілки верхньощелепної артерії: клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina), низхідна піднебінна (a. palatina descendens), велика та мала піднебінні (аа. palatina major et minor), а також носові гілки до бічної стінки носа, перегородки й усіх приносових пазух (rr. nasalis anteriores et posteriores, orbitalis, frontalis, septalis та ін.). Крім того, у кровопостачанні стінок порожнини носа беруть участь передні та задні решітчасті артерії (аа. ethmoidalis anterior et posterior), які відходять від очної артерії. Венозний відтік крові відбувається в однойменні вени та венозні сплетення, в очну і лицеву вени. Між ними існують виражені анастомози і колатеральні шляхи. У слизовій оболонці передньої третини порожнини носа розташоване густе венозне сплетення, з якого виникають носові кровотечі.
Іннервація. У стінках носової порожнини виділяють нюхову та загальну (чутливу, секреторну) іннервацію. Чутливу іннервацію зазначеної порожнини здійснюють очний (І гілка трійчастого нерва) і верхньощелепний (II гілка трійчастого нерва) нерви. Від зорового нерва відходять передні та задні решітчасті нерви (nn. ethmoidalis anterior et posterior), які іннервують бічні відділи та склепіння порожнини носа. Внутрішні носові гілки підочноямкового нерва (rr. nasalis interni n. infraorbitalis) іннервують передні відділи стінки носової порожнини. Від крилопіднебінного вузла відходять задні носові гілки (rr. nasalis posteriores), а носопіднебінний нерв (n. nasopalatine) іннервує носову перегородку.
Лімфовідтік від передніх відділів носової порожнини відбувається в піднижньо-щелепні, а від середніх і задніх — у глибою шийні лімфатичні вузли.
 Мал. Внутрішня поверхня носової порожнини: 1 — сльозова кістка; 2, 4 — верхньощелепний відросток нижньої раковини;
3 — перпендикулярна частина решітчастої кістки;
5 — зовнішня стінка сльозоносового каналу, яка утворена випуклою частиною внутрішньої стінки верхньощелепної пазухи;
6 — сльозова борозна сльозової кістки;
7 — сльозова борозна верхньої щелепи
|
|
|
 Ваше життя як ветерана відзначено мужністю, самопожертвою та відданістю служінню своїй країні. Але за доблестю можуть ховатися й тіні — внутрішні битви, невидимі шрами і, як наслідок, боротьба із залежністю та психологічними проблемами. Ти не один. У реабілітаційному центрі Міжнародної Антинаркотичної Асоціації ми... Читать далее... |
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
