Анатомія людини - Загруднинна залоза
Загруднинна залоза

Загруднинна залоза (thymus) (див. мал. 184), що розвинулася за рахунок III —IV пар глоткових кишень (головним чином за рахунок III), в еволюції хребетних виникла порівняно рано. У людини ця залоза розташована у передньому середостінні безпосередньо за грудниною. Вона складається з правої та лівої часток (lobus dexter/sinister), верхні кінці яких можуть виходити через верхній отвір грудної клітки, а нижні часто тягнуться до осердя й займають верхній. міжплевральний трикутник. Розміри залози протягом життя людини неоднакові: її маса в новонародженого становить у середньому 12 г, у 14 —15 років — близько 40, в 25 років — 25 і в 60 років — приблизно 15 г. Інакше кажучи, залоза, досягши найбільшого розвитку до настання статевої зрілості, після цього поступово редукується.
 
Функція: Загруднинна залоза має величезне значення в імунних процесах. Можливо також, що його гормони до настання статевої зрілості гальмують функцію статевих залоз, регулюють остеосинтез тощо.
 
Цілковите збереження її у зрілому віці зумовлює збільшення в організмі кількості лімфоїдних елементів і гіпоплазію статевих залоз, що в клініці називається status thymicolymphaticus.
 
Кровопостачання: гілки внутрішніх грудних, нижніх щитоподібних артерій; венозний відтік — у плечо-головні, внутрішні грудні та нижні щитоподібні вени.
 
Іннервація: від шийних вузлів симпатичного стовбура, гілок блукаючого нерва та шийних спинномозкових нервів.
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Клѣточное ядро (Nucleus)

Опредѣленіе. Клѣточное ядро представляетъ собою отграниченную отъ протоплазмы и, до извѣстной степени, обособленную совокупность особыхъ химическихъ тѣлъ (ядерныхъ веществъ), которая встрѣчается въ клѣткѣ въ самыхъ различныхъ морфологическихъ состояніяхъ (О. Гертвигъ. Клѣтка).


Клѣточное тѣло

Химическая и физическая особенность:    клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы.

Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close