Загруднинна залоза
Загруднинна залоза (thymus) (див. мал. 184), що розвинулася за рахунок III —IV пар глоткових кишень (головним чином за рахунок III), в еволюції хребетних виникла порівняно рано. У людини ця залоза розташована у передньому середостінні безпосередньо за грудниною. Вона складається з правої та лівої часток (lobus dexter/sinister), верхні кінці яких можуть виходити через верхній отвір грудної клітки, а нижні часто тягнуться до осердя й займають верхній. міжплевральний трикутник. Розміри залози протягом життя людини неоднакові: її маса в новонародженого становить у середньому 12 г, у 14 —15 років — близько 40, в 25 років — 25 і в 60 років — приблизно 15 г. Інакше кажучи, залоза, досягши найбільшого розвитку до настання статевої зрілості, після цього поступово редукується.
Функція: Загруднинна залоза має величезне значення в імунних процесах. Можливо також, що його гормони до настання статевої зрілості гальмують функцію статевих залоз, регулюють остеосинтез тощо.
Цілковите збереження її у зрілому віці зумовлює збільшення в організмі кількості лімфоїдних елементів і гіпоплазію статевих залоз, що в клініці називається status thymicolymphaticus.
Кровопостачання: гілки внутрішніх грудних, нижніх щитоподібних артерій; венозний відтік — у плечо-головні, внутрішні грудні та нижні щитоподібні вени.
Іннервація: від шийних вузлів симпатичного стовбура, гілок блукаючого нерва та шийних спинномозкових нервів.