Анатомія людини - Тканини
Тканини
 
Вивченням тканин займається гістологія. У цьому розділі викладено короткі відомості про них. Основними елементами будь-якої тканини тваринного організму є близькі за формою, функцією і розвитком клітини й міжклітинна речовина. Усі тканини багатоклітинних тварин і людини прийнято розподіляти на чотири групи: епітеліальну, сполучну, м'язову, нервову.
 
Епітеліальна тканина, або епітелій (epithelium), складається з щільно прилеглих одна до одної клітин, розташованих одним або багатьма шарами. Основна роль цієї тканини полягає в забезпеченні покриву організму, у виконанні захисної і видільної функцій, сприйманні зовнішніх і внутрішніх подразнень. Розрізняють епітелій, який розвивається головним чином із екто- та ендодерми, мезодерми (мезотелій), мезенхіми (ендотелій), епітелій епендимний, або епендиму, що утворюється із спільного з нервовою системою джерела, та ін.
 
Епітелій утворює зовнішній покрив тіла, поверхневий шар шкіри — багатошаровий плоский зроговілий епітелій, або епідерміс (розвивається з ектодерми); вистеляє зсередини порожнисті органи й трубчасті утвори — циліндричний епітелій більшої частини травного каналу, війчастий епітелій дихальних шляхів, маткових труб (розвивається з ендодерми); бере участь в утворенні простих і складних залоз — залозистий епітелій (розвивається з екто- та ентодерми).
 
Мезотелій (mesot helium) вистеляє серозні оболонки (очеревину, плевру, осердя); у більшості випадків — це один шар плоских клітин.
 
Ендотелій (endothelium) також складається з одного шару плоских клітин, вкриває порожнини серця, кровоносні та лімфатичні судини.
 
Епендимний епітелій у вигляді одного шару клітин нейроглії вистеляє шлуночки мозку, центральний канал спинного мозку.
 
Сполучна тканина (тканина внутрішнього середовища) має велику кількість міжклітинної речовини, яка залежно від виконуваної тканиною функції має різну консистенцію (рідка, драглиста, волокниста, кальцифікована тощо) і визначає її вигляд. Різновиди сполучної тканини розвиваються з мезодерми та її похідного — мезенхіми. До цієї групи належать такі тканини: рідкі (кров, лімфа), які забезпечують живильну та захисну функції; скелетні (колагенова щільна, хрящова, кісткова) , що мають головним чином опорне значення, і пухка колагенова сполучна тканина, проміжна.
 
М'язова тканина має різну будову й походження і добру здатність скорочуватись у відповідь на подразнення (найчастіше нервовим імпульсом). Клітини м'язової тканини — це одно- або багатоядерні утвори, які мають різко видовжену форму і називаються міоцитами, або м'язовими волокнами. Залежно від особливостей міофібрил (скоротливих ниток), що містяться в міоцитах, розрізняють посмуговану (скелетну й серцеву) і непосмуговану гладку м'язову тканину. У першому випадку міофібрили складаються з ділянок різного переломлення, які чергуються між собою.
 
Нервова тканина здатна сприймати подразнення, трансформувати їх у нервовий імпульс і передавати його до інших відділів нервової тканини або до інших тканин і органів. Нервова тканина складається з неоднакових за формою і розмірами нервових клітин — невронів з різної довжини відростками  і проміжної тканини — нейроглії, або глії. Нейроглія забезпечує головним чином опорну й живильну функції невронів. Нервова тканина розвивається із зовнішнього зародкового листка ектодерми.
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close