Гіпофіз
Гіпофіз (hypophisis) (пітуїтарна залоза, мозковий придаток) хребетних, зокрема людини, розвивається з двох джерел: випинання стінки глоткової кишені ротової бухти та лійки проміжного мозку. У людини гіпофіз (див. мал. 229, 230) є невеликим (10 х 15 х 5 мм, маса 0,3 — 0,7 г) овоїдної форми тілом рожевого кольору, розташованим у гіпофізарній ямці турецького сідла та зв'язаним з лійкою і сірим горбом за допомогою невеликої ніжки. У гіпофізі розрізняють дві частки: передню — залозистий гіпофіз, або аденогіпофіз (adenohypophysis) (походить з ектодерми ротової бухти) та задню — нейрогіпофіз (neurohypophysis) — нейроглійного походження. За структурними і функціональними особливостями в аденогіпофізі виділяють горбову, проміжну та дистальну частини.
Функція: Аденогіпофіз виробляє гормон, який регулює ріст і розвиток тіла (соматотропін), стимулює функції статевих залоз (гонадотропін), щитоподібної залози (тиротропін), кіркової речовини надниркових залоз та ін. Функція аденогіпофіза регулюється нейрогормонами проміжного мозку. Нейрогіпофіз виділяє гормони, що збільшують силу скорочення гладкої мускулатури (судин, матки тощо) та регулює водний обмін. Проміжна частина аденогіпофіза виділяє гормон меланотропін, який регулює колір шкіри.
Кровопостачання. Передня частка гіпофіза отримує артеріальну кров через гілки артеріального кола великого мозку; венозна кров відтікає у велику вену великого мозку. До нейрогіпофіза йдуть гілки внутрішньої сонної артерії; венозний відтік — у печеристі пазухи.
Анатомія людини старослов'янською мовою
 Химическая и физическая особенность: клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы. Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины... |
 Животныя и растенія построены изъ одинаковыхъ, обнаруживаемыхъ, по большей части, лишь съ помощью микроскопа элементарныхъ единицъ, которыя носятъ старинное и основанное на ошибочныхъ представленіяхъ названіе клѣтки (cellula). Высокое общее значеніе клѣтки вытекаетъ изъ слѣдующихъ соображеній: Читати далі... |
Топографічна анатомія людини
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Пахвинний канал (вигляд спереду) 1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота |