Бронхи
На рівні тіл TIV — TV хребців трахея роздвоюється (bifurcatio tracheae) (див. мал. 165) і переходить у правий та лівий головні бронхи.
Правий головний бронх (bronchus principalis dexter) ширший (відповідно до відносно більшої за масою правої легені), але коротший від лівого й розташований більш вертикально, чим пояснюються частіші випадки потрапляння в нього сторонніх предметів.
Лівий головний бронх (bronchus principalis sinister) — довший, вужчий і розташований майже в горизонтальній площині, внаслідок чого в нього рідше потрапляють сторонні предмети і менше запилюється тканина лівої легені.
Будова головних бронхів аналогічна будові трахеї. Правий бронх складається з 6 — 8, а лівий — з 9 —12 хрящових півкілець.
Кожен головний бронх, ідучи назовні, донизу й назад, проникає в тканину відповідної легені, де від нього відходять гілки, різні за кількістю та розмірами. Для зручнішого вивчення в анатомії застосовують схему розгалуження головних бронхів. Від кожного головного бронха відходять відповідно поділу легень на частки часткові бронхи (bronchi lobares), які дають початок сегментним бронхам ( bronchi segmentates). З кожним поділом просвіт бронхів зменшується.
Бронхи з просвітом близько 1 мм, що йдуть до легеневих часточок (межі часточок чітко видно на поверхні легень), називаються часточковими бронхіолами; вони діляться за розсипним типом на 12 — 18 кінцевих бронхіол. Кожна кінцева бронхіола поділяється на дві дихальні бронхіоли (bronchioli respiratorii), які підходять до легеневих ацинусів (acinus pulmonalis). Дихальна бронхіола утворює 1 — 3 порядки альвеолярних протоків (ductuli alveolares), які закінчуються альвеолярними мішечками (sacculi alveolares), які складаються з численних легеневих альвеол (alveoli pulmonares) (мал. 166, а, б), у яких відбувається газообмін. Таких альвеол нараховується в обох легенях сотні мільйонів, а загальна площа їх стінки становить кілька десятків квадратних метрів.
Будова стінки великих бронхів і трахеї однакова (слизова оболонка, вистелена війчастим псевдобагатошаровим епітелієм, з великою кількістю бронхіальних слизових залоз, хрящові кільця, міжкільцеві зв'язки з гладкими міоцитами і еластичними волокнами та адвентиція).
У міру зменшення просвіту бронхів відбувається фрагментація хрящових кілець з поступовим зменшенням хряща аж до зникнення його в бронхіолах.
ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА
Граница между колѣнной областью и бедромъ проходитъ на пять поперечныхъ пальцевъ проксимально отъ basis patellae; а между regio genu и голенью — непосредственно дистально отъ tuberositas tibiae. Область эта характеризуется тѣмъ, что на передней сторонѣ ея (regio genu anterior) разгибательныя мышцы (m. quadriceps femoris) переходятъ въ свое сухожиліе, прерв... Читати далі... |
Рис. 625. Горизонтальный разрѣзъ проходитъ черезъ стѣнку таза надъ symphysis (спереди перерѣзаны оба mm. recti abdominis, прикрѣпляющіеся у лоннаго сочлененія), черезъ средину головки бедренной кости, черезъ acetabulum съ pulvinar, черезъ щель тазобедреннаго сустава съ сумкой и, наконецъ, черезъ верхушку trochanteris majoris. Изъ слоевъ ягодичной мускулатуры мы имѣемъ сзади m. glutaeum maximum а изъ средняго слоя — m. obturator,... Читати далі... |
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |
АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)
Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі... |
Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі... |
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)
Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis). Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі... |
Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и соединительнотканной клетчаткой. Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі... |
Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |