Анатомія людини - Сечовід
Сечовід 

Сечовід (ureter) (див. мал. 169, 170) — парний орган; має вигляд довгої (близько 30 см) трубки, ширина якої поступово збільшується від 3 — 4 до 7 — 8 мм. Сечовід, починаючись від ниркової миски, продовжується по задній стінці черевної порожнини донизу (черевна частина), потім спускається в порожнину малого таза (тазова частина), де, досягши дна сечового міхура, проходить через його стінку навскіс і відкривається щілиноподібним отвором у порожнину сечового міхура. Сечовід має три фізіологічних звуження: біля виходу з ниркової миски, на рівні переходу до порожнини малого таза, біля входу в сечовий міхур.
 
Стінка сечоводу утворена трьома оболонками: слизовою, м'язовою, що складається з переплетених шарів міоцитів, і адвентиції.
 
Топографічна анатомія. На всьому своєму протязі обидва сечоводи розташовані заочеревинно. Правий лежить між нижньою порожнистою веною і pars descendens duodeni (згори) та colon ascendens (у середньому відділі), а на рівні переходу до порожнини малого таза — попереду спільних клубових судин (див. мал. 169).
 
Лівий сечовід лежить між черевною частиною аорти і colon descendens (згори) і позаду кореня брижі сигмоподібної ободової кишки (у верхньому відділі), а на рівні переходу до порожнини малого таза — перед загальною клубовою артерією. Черевну частину сечоводів перетинають яєчникові артерія і вена.
 
Топографічні співвідношення тазової частини сечоводу у чоловіків і жінок різні. У чоловіків безпосередньо перед впадінням у сечовий міхур сечовід перехрещує сім'явиносну протоку, у жінок двічі перетинає маткову артерію (у початковому її відділі та на рівні шийки матки).
 
Кровопостачання: гілки ниркових, яєчникових, внутрішніх клубових і сечоміхурових артерій. Венозна кров відтікає однойменними венами до нижньої порожнистої вени.
 
Лімфовідтік: до поперекових і клубових лімфатичних вузлів.
 
Іннервація: гілки ниркового нервового і нижнього підчеревного сплетень.
 
Аномалії нирок. Найчастіше трапляється здвоєна, часткова, підковоподібна (зрощення нирок нижніми кінцями) нирки, одна нирка тощо.

Анатомія людини старослов'янською мовою

Клѣточное тѣло

Химическая и физическая особенность:    клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы.

Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины...


О форменныхъ элементахъ. Общія и морфологическія данныя.

Животныя и растенія построены изъ одинаковыхъ, обнаруживаемыхъ, по большей части, лишь съ помощью микроскопа элементарныхъ единицъ, которыя носятъ старинное и основанное на ошибочныхъ представленіяхъ названіе клѣтки (cellula).

Высокое общее значеніе клѣтки вытекаетъ изъ слѣдующихъ соображеній:

Читати далі...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close