Анатомія людини - Топографічна анатомія нижньої кінцівки
Топографічна анатомія нижньої кінцівки

Над- і підгрушоподібні отвори (forr. supraet infrapiriformes) розташовані в межах великого сідничого отвору над і під грушоподібним м'язом (див. мал. 117). Через ці проміжки судини та нерви з порожнини малого таза проникають у сідничну ділянку.
 
Стегновий трикутник (trigonum fémorale) (див. мал. 116, а) обмежений зверху пахвинною зв'язкою, збоку — зовнішньо-присереднім краєм кравецького м'яза, присередньо — довгим привідним м'язом. У цьому трикутнику розташовані стегнові артерія і вена, гілки стегнового нерва та лімфатичні вузли, які оточені пухкою волокнистою сполучною тканиною.
 
Простір між пахвинною зв'язкою і тазовою кісткою поділяється клубово-гребінною дугою на дві лакуни: присередню — судинну (lacuna vasorum), де проходять стегнові артерія і вена, і бічну — м'язову (lacuna musculorum), у якій містяться клубово-поперековий м'яз і стегновий нерв (див. мал. 97).
 
Lacuna vasorum продовжується на стегно в клубово-гребінну та передню стегнову борозни і далі в привідний канал, які йдуть один за одним уздовж прямої лінії, що з'єднує пахвинну зв'язку (у точці між присередньою і середньою третиною) з присереднім виростком стегнової кістки. Ця лінія є проекцією основного судинно-нервового пучка стегна. Борозни утворені присередньо гребінним, довгим і великим привідними м'язами, а збоку — присереднім широким м'язом стегна (див. мал. 118).
 
Стегновий канал (canalis femoralis) виникає тільки в разі утворення стегнових гриж. У стегновому каналі розрізняють стегнове кільце — початок виходу грижі, стінки каналу і місце виходу грижі під шкіру стегна. Стегнове кільце займає при середню ділянку судинної лакуни й обмежене спереду пахвинною зв'язкою, позаду — верхньою гілкою лобкової кістки, вкритої окістям і зв'язками, присередньо-лакунарною зв'язкою і збоку — стегновою веною. Стінки стегнового каналу: передня — верхній ріг серпоподібного краю; задня — відповідна ділянка клубово-гребіниої фасції; бічна — стегнова вена.
 
Присередньої стінки стегнового каналу немає, оскільки поверхневий і глибокий листки широкої фасції тут зливаються. Виходом стегнового каналу є підшкірна щілина (мал. 124, див. мал. 102).
 
Затульний канал (canalis obturatorius) утворений однойменними (зовнішнім і внутрішнім) м'язами, затульною перетинкою й затульною борозною. Тут проходять однойменні судини й нерви.
 
Привідний канал (canalis adductorius) (див. мал. 124) обмежений з присереднього боку великим привідним м'язом, збоку — присереднім широким м'язом стегна і спереду — сухожилковою перетинкою, натягнутою між названими м'язами. Цей канал, що з'єднує стегновий трикутник з підколінною ямкою, має три отвори: верхній, оточений проксимальними краями його стінок, передній, розташований у згаданій вище перетинці; нижній (hiatus adductorius), утворений пучками великого привідного м'яза, що розходяться. У привідному каналі залягають стегнові судини та підшкірний нерв.
 
Підколінна ямка (fossa poplitea) (див. мал. 119, 120) є продовженням привідного каналу. Це ромбоподібна заглибина, виповнена жировою тканиною. Вона обмежена спереду підколінною поверхнею стегнової кістки й капсулою колінного суглоба, зверху та з боків — двоголовим м'язом, зверху і зсередини — напівсухожилковим і напівперетинчастим м'язами; знизу — бічною і присередньою головками литкового м'яза.
 
З підколінної ямки, в жирових скупченнях якої проходять однойменні судини, великогомілковий і загальний малогомілковий нерви, крім описаного привідного виходять: гомілково-підколінний канал, утворений спереду заднім великогомілковим м'язом і довгим м'язом — згиначем великого пальця, камбалоподібним м'язом, і верхній м'язово-малогомілковий канал, розташований між малогомілковою кісткою і довгим малогомілковим м'язом. Відгалуженням гомілково-підколінного каналу вважають нижній м'язово-малогомілковий канал, обмежений спереду малогомілковою кісткою і ззаду довгим м'язом — згиначем великого пальця. У цих трьох каналах розташовані великі судини і нерви.
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Нервныя функціи клѣтки

Живая протоплазма въ высшей степени чувствительна и быстро реагируетъ на химическія и физическія раздраженія. Особенно чувствительна протоплазма по отношенію къ температурѣ. Извѣстная степень тепла необходима для теченія всѣхъ жизненныхъ процессовъ; но различаютъ optimum, maximum и minimum тепла. Холодъ не прекращаетъ непремѣнно жизнедѣятельности протоплазмы, даже если и подавлены всѣ жизненныя явленія.


Жизненныя свойства клѣтки

Клѣтка, какъ замѣчаетъ въ своей целлюлярной патологіи Р. Вирховъ, является настоящей органической единицей, изъ нея исходитъ „всякая жизненная дѣятельность". Мы должны поэтому ожидать, что найдемъ всѣ жизненныя явленія, которыя мы знаемъ въ тѣлѣ животнаго, также и въ ихъ отдѣльной части,— клѣткѣ.


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Глаз

Глаз лежит в орбите, которая образована костями лица и имеет форму четырехгранной пирамиды с основанием на поверхности лица и верхушкой, направляющейся внутрь черепа. Оси глазничных полостей перекрещиваются сзади турецкого седла. Размеры глазницы в пределах 3—4 см, но очень вариабильны, что стоит в зависимости от пола, возраста, формы лица и черепа.

Верхня...


Нос

Область носа делится на наружный нос, полость носа и при даточные воздухоносные пазухи.

Наружный нос имеет границы: вверху горизонтальная линия, соединяющая внутренние части бровей; сбоку и внизу — борозда, отделяющая его от щеки и верхней губы.

Общий вид носа можно сравнить с т...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close