Анатомія людини - Топографічна анатомія нижньої кінцівки
Топографічна анатомія нижньої кінцівки

Над- і підгрушоподібні отвори (forr. supraet infrapiriformes) розташовані в межах великого сідничого отвору над і під грушоподібним м'язом (див. мал. 117). Через ці проміжки судини та нерви з порожнини малого таза проникають у сідничну ділянку.
 
Стегновий трикутник (trigonum fémorale) (див. мал. 116, а) обмежений зверху пахвинною зв'язкою, збоку — зовнішньо-присереднім краєм кравецького м'яза, присередньо — довгим привідним м'язом. У цьому трикутнику розташовані стегнові артерія і вена, гілки стегнового нерва та лімфатичні вузли, які оточені пухкою волокнистою сполучною тканиною.
 
Простір між пахвинною зв'язкою і тазовою кісткою поділяється клубово-гребінною дугою на дві лакуни: присередню — судинну (lacuna vasorum), де проходять стегнові артерія і вена, і бічну — м'язову (lacuna musculorum), у якій містяться клубово-поперековий м'яз і стегновий нерв (див. мал. 97).
 
Lacuna vasorum продовжується на стегно в клубово-гребінну та передню стегнову борозни і далі в привідний канал, які йдуть один за одним уздовж прямої лінії, що з'єднує пахвинну зв'язку (у точці між присередньою і середньою третиною) з присереднім виростком стегнової кістки. Ця лінія є проекцією основного судинно-нервового пучка стегна. Борозни утворені присередньо гребінним, довгим і великим привідними м'язами, а збоку — присереднім широким м'язом стегна (див. мал. 118).
 
Стегновий канал (canalis femoralis) виникає тільки в разі утворення стегнових гриж. У стегновому каналі розрізняють стегнове кільце — початок виходу грижі, стінки каналу і місце виходу грижі під шкіру стегна. Стегнове кільце займає при середню ділянку судинної лакуни й обмежене спереду пахвинною зв'язкою, позаду — верхньою гілкою лобкової кістки, вкритої окістям і зв'язками, присередньо-лакунарною зв'язкою і збоку — стегновою веною. Стінки стегнового каналу: передня — верхній ріг серпоподібного краю; задня — відповідна ділянка клубово-гребіниої фасції; бічна — стегнова вена.
 
Присередньої стінки стегнового каналу немає, оскільки поверхневий і глибокий листки широкої фасції тут зливаються. Виходом стегнового каналу є підшкірна щілина (мал. 124, див. мал. 102).
 
Затульний канал (canalis obturatorius) утворений однойменними (зовнішнім і внутрішнім) м'язами, затульною перетинкою й затульною борозною. Тут проходять однойменні судини й нерви.
 
Привідний канал (canalis adductorius) (див. мал. 124) обмежений з присереднього боку великим привідним м'язом, збоку — присереднім широким м'язом стегна і спереду — сухожилковою перетинкою, натягнутою між названими м'язами. Цей канал, що з'єднує стегновий трикутник з підколінною ямкою, має три отвори: верхній, оточений проксимальними краями його стінок, передній, розташований у згаданій вище перетинці; нижній (hiatus adductorius), утворений пучками великого привідного м'яза, що розходяться. У привідному каналі залягають стегнові судини та підшкірний нерв.
 
Підколінна ямка (fossa poplitea) (див. мал. 119, 120) є продовженням привідного каналу. Це ромбоподібна заглибина, виповнена жировою тканиною. Вона обмежена спереду підколінною поверхнею стегнової кістки й капсулою колінного суглоба, зверху та з боків — двоголовим м'язом, зверху і зсередини — напівсухожилковим і напівперетинчастим м'язами; знизу — бічною і присередньою головками литкового м'яза.
 
З підколінної ямки, в жирових скупченнях якої проходять однойменні судини, великогомілковий і загальний малогомілковий нерви, крім описаного привідного виходять: гомілково-підколінний канал, утворений спереду заднім великогомілковим м'язом і довгим м'язом — згиначем великого пальця, камбалоподібним м'язом, і верхній м'язово-малогомілковий канал, розташований між малогомілковою кісткою і довгим малогомілковим м'язом. Відгалуженням гомілково-підколінного каналу вважають нижній м'язово-малогомілковий канал, обмежений спереду малогомілковою кісткою і ззаду довгим м'язом — згиначем великого пальця. У цих трьох каналах розташовані великі судини і нерви.
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close