Ембріогенез органів травної системи й очеревини
У тритижневого ембріона людини внаслідок розвитку спланхноплеври відокремлена первинна кишка уже вкрита серозною оболонкою, яка переходить у дорзальну та вентральну брижі, що розділяють целомічну порожнину на праву та ліву половини. Незабаром каудальний відрізок вентральної брижі зникає і вона залишається лише в ділянці шлунка.
У чотиритижневого зародка шлунок має вигляд веретеноподібного розширення первинної передньої кишки, розташованого по серединній площині. У подальшому внаслідок швидкого розвитку печінки, яка росте між листками брижі праворуч і краніально, відбувається два повороти шлунка навколо поздовжньої (зліва направо) і стрілової осей, внаслідок чого значно зміщуються відділи травного каналу і виникають нові топографічні співвідношення. При цьому ліва стінка шлунка стає передньою, а права — задньою; мала кривина, зорієнтована раніше вентрально, повертається догори праворуч і назад, а велика кривина, розташована раніше дорзально, тепер спрямована донизу ліворуч і дещо наперед (мал. 161); права половина целому в ділянці шлунка та його бриж (вентральної і дорзальної) виявляється досить відокремленою від решти очеревинної порожнини, за винятком невеликого чепцевого отвору (for. epiploicum), розташованого позаду печінково-дванадцятипало-кишкової зв'язки; різко збільшується дорзальна брижа шлунка, перетворюючись у дорослих у великий чепець; вентральна брижа, що вкриває розвинуту печінку, перетворюється на зв'язки печінки (вінцеву, серпоподібну, печінково-дванадцятипалокишкову, печінково-шлункову); вентральна брижа кишок каудальніше круглої зв'язки печінки протягом ембріогенезу повністю зникає.
Примітивна дорзальна брижа (mesenterium dorsale primitivum) у більшості хребетних зберігається впродовж усього жнття на всьому протязі травного каналу. У багатьох приматів, у тому числі в людини, під час повертання шлунка дванадцятипала кишка, а разом з нею і закладена в дорзальній брижі підшлункова залоза зміщуються до задньої стінки черевної порожнини, де й фіксуються заочеревинно. У зв'язку з цим їхні дорзальні брижі редукуються. Одночасно переміщується товста кишка з частковою її фіксацією до стінки черевної порожнини. Це відбувається таким чином.
Петля первинної кишки на межі середнього та заднього її відділів у перші ж дні ембріогенезу повертається навколо своєї поздовжньої осі. При цьому її каудальне коліно розташовується над краніальною частиною кишки (див. мал. 161,в). У подальшому утворюється сліпа кишка. При цьому брижа висхідної та низхідної ободової кишки, зростаючись з пристінковою очеревиною, редукується, а брижа поперечної ободової кишки частково фіксується до серозної оболонки дванадцятипалої кишки (див. мал. 161, г і д).
Топографічна анатомія очеревинної порожнини та заочеревинного простору. Очеревинну порожнину поділяють на три поверхи: верхній, розташований між діафрагмою згори і поперечною ободовою кишкою та її брижею знизу; середній — між поперечною ободовою кишкою і її брижею зверху та входом у малий таз знизу; нижній, що відповідає порожнині малого таза.
У верхньому поверсі очеревинної порожнини розрізняють три сумки: печінкову, передшлункову та чепцеву.
Задня, бічна, верхня та передня стінки печінкової сумки (bursa hepatica) утворені діафрагмою, присередня — серпоподібною зв'язкою печінки, нижня — поперечною ободовою кишкою та її брижею. У цю сумку впинається права частка печінки, жовчний міхур і верхня частина дванадцятипалої кишки.
Передшлункова сумка (bursa praegastгіса) обмежена зверху, ззовні та спереду діафрагмою, справа серпоподібною зв'язкою, ззаду — малим чепцем, передньою стінкою шлунка, шлунково-селезінковою та шлунково-ободовокишковою зв'язками, а нижня сходить нанівець. Тут впинається ліва частка печінки, передня стінка шлунка й селезінка.
Чепцева сумка (bursa omentalis) є фронтально розташованою щілиною неправильної трапецієподібної форми з короткою верхньою стінкою, розширеною основою та з невеликою верхньою, нижньою і селезінковою заглибинами. Стінки сумки утворені: верхня — хвостатою часткою печінки, задня — задньою пристінковою очеревиною (від нижньої поверхні діафрагми до кореня брижі поперечної ободової кишки), передня — малим чепцем, задньою стінкою шлунка і шлунково-ободовою зв'язкою, нижня — поперечною ободовою кишкою та її брижею.
Селезінкова заглибина чепцевої сумки формується шлунково-селезінковою та діафрагмово-селезінковою зв'язками. Справа присінок чепцевої сумки за допомогою чепцевого отвору сполучається з печінковою сумкою.
Чепцевий отвір обмежений зверху хвостатою часткою печінки, знизу — верхньою частиною дванадцятипалої кишки, спереду — печінково-дванадцятипалокишковою та ззаду — печінково-нирковою зв'язками, за якою проходить нижня порожниста вена.
За задньою стінкою чепцевої сумки міститься підшлункова залоза, верхня частина нижньої порожнистої вени і черевної аорти (з черевним стовбуром) і цистерна грудної протоки. Усі три сумки з'єднуються між собою і з середнім поверхом порожнини очеревини.
Середній поверх очеревинної порожнини можна розділити на чотири частини: правий бічний канал, лівий бічний канал, праву та ліву брижові пазухи.
Правий бічний канал обмежений очеревиною, що вкриває праву бічну стінку черевної порожнини та висхідну ободову й сліпу кишки (див. мал. 159). Цей канал широко сполучається з печінковою сумкою згори та порожниною малого таза знизу.
Лівий бічний канал обмежений очеревиною, яка вкриває ліву бічну стінку, черевної порожнини й низхідну ободову та сигмоподібну кишки. Він з'єднується з порожниною малого таза (широко) і частково з передшлунковою сумкою.
Права брижова пазуха обмежена справа висхідною ободовою кишкою, зверху — поперечною ободовою кишкою, зліва і знизу — коренем брижі тонкої кишки.
У ній розміщені петлі нижнього відділу тонкої кишки. Крім того, тут проектуються розташовані заочеревинно права нирка з мискою та сечоводом, права надниркова залоза, нижня порожниста вена (верхня частина), черевна частина аорти (верхня частина), праве поперекове сплетення і поперекові вузли правого симпатичного стовбура.
Ліва брижова пазуха обмежена зовні низхідною ободовою та сигмоподібною кишкою, присередньо — коренем брижі тонкої кишки, а знизу вона широко сполучається з порожниною малого таза. У її порожнині містяться переважно петлі порожньої кишки. Заочеревинно розташована ліва нирка з мискою та сечоводом, нижня частина нижньої порожнистої вени та черевної частини аорти, нижні брижові артерії й вени, ліве поперекове сплетення і поперекові вузли лівого симпатичного стовбура.
Внутрішньоочеревинні заглибини.
Внаслідок складних ембріональних переміщень травного каналу та його похідних разом з їхнім серозним покривом іноді в певних місцях (переважно в середньому поверсі) очеревинної порожнини утворилися своєрідні заглибини (закутки), які є місцем виникнення внутрішніх защемлених гриж: верхній та нижній дванадцятипалокиіикові закутки (recessus duodenalis superior et inferior), розташовані близько від дванадцятипало-порожньокишкового згину, обмежені верхньою й нижньою дванадцятипалокишковими складками; верхній і нижній клубово-сліпокишковий закуток (recessus ileocecalis superior et inferior), які лежать під і над місцем впадіння клубової кишки в сліпу; засліпокишковий закуток (recessus retrocecalis), глибока щілина між задньозовнішньою стінкою сліпої кишки і задньою пристінковою очеревиною; міжсигмоподібний закуток (recessus intersigmoideus) у лівому листку брижі сигмоподібної ободової кишки тощо.
Між підсерозним прошарком пристінкової очеревини і внутрішньочеревною фасцією міститься шар пухкої волокнистої сполучної тканини. На передньобічній стінці черевної порожнини і в ділянці діафрагми цієї тканини дуже мало, в поперековій ділянці її достатньо і, як правило, тут вона містить значні жирові скупчення.
Заочеревинний простір (spatium геtroperitoneale) — простір, розташований за задньою пристінковою очеревиною і заповнений жировою тканиною. У ньому розташовані життєво важливі органи: нирки з сечоводами, надниркові залози, черевна частина аорти, нижня порожниста вена, поперекові вузли симпатичних стовбурів, початковий відділ грудної протоки з цистерною, лімфатичні вузли, поперекові сплетення. Зверху заочеревинний простір обмежений діафрагмою і через її отвір сполучається з грудною порожниною. Знизу на рівні пограничної лінії таза він поступово сходить нанівець, але його клітковина за ходом судин, нервів і сечоводів частково переходить під очеревину малого таза, а за ходом клубової фасції — на передню поверхню стегна. Цими сполученнями заочеревинного простору можуть поширюватись натічні абсцеси.
Функції. Очеревинний покрив відіграє значну роль в організмі. Перш за все його ковзна зволожена поверхня забезпечує постійне фізіологічне переміщення рухомих органів черевної порожнини (петель тонкої кишки, поперечної та сигмоподібної кишки, частково шлунка). Поряд з цим очеревина має значну бактерицидну властивість і здатність через утворення спайок локалізувати вогнище запалення. Особливо активна в цьому відношенні вільна частина великого чепця, який здавна вважався «охоронцем порядку» черевної порожнини.
Через дуплікатури очеревини (брижі, деякі зв'язки, складки) до органів черевної порожнини підходять судини і нерви. Нарешті, очеревина разом з міжочеревинною (жирова тканина чепця та бриж), підочеревинною й заочеревинною жировою тканиною має велике значення для фіксації органів черевної порожнини в певному положенні. Ця функція набуває особливого значення при вертикальному положенні тіла (у людини, на відміну від чотириногих тварин, внутрішні органи
