Анатомія людини - Ембріогенез органів травної системи й очеревини
Ембріогенез органів травної системи й очеревини

У тритижневого ембріона людини внаслідок розвитку спланхноплеври відокремлена первинна кишка уже вкрита серозною оболонкою, яка переходить у дорзальну та вентральну брижі, що розділяють целомічну порожнину на праву та ліву половини. Незабаром каудальний відрізок вентральної брижі зникає і вона залишається лише в ділянці шлунка.
 
У чотиритижневого зародка шлунок має вигляд веретеноподібного розширення первинної передньої кишки, розташованого по серединній площині. У подальшому внаслідок швидкого розвитку печінки, яка росте між листками брижі праворуч і краніально, відбувається два повороти шлунка навколо поздовжньої (зліва направо) і стрілової осей, внаслідок чого значно зміщуються відділи травного каналу і виникають нові топографічні співвідношення. При цьому ліва стінка шлунка стає передньою, а права — задньою; мала кривина, зорієнтована раніше вентрально, повертається догори праворуч і назад, а велика кривина, розташована раніше дорзально, тепер спрямована донизу ліворуч і дещо наперед (мал. 161); права половина целому в ділянці шлунка та його бриж (вентральної і дорзальної) виявляється досить відокремленою від решти очеревинної порожнини, за винятком невеликого чепцевого отвору (for. epiploicum), розташованого позаду печінково-дванадцятипало-кишкової зв'язки; різко збільшується дорзальна брижа шлунка, перетворюючись у дорослих у великий чепець; вентральна брижа, що вкриває розвинуту печінку, перетворюється на зв'язки печінки (вінцеву, серпоподібну, печінково-дванадцятипалокишкову, печінково-шлункову); вентральна брижа кишок каудальніше круглої зв'язки печінки протягом ембріогенезу повністю зникає.
 
Примітивна дорзальна брижа (mesenterium dorsale primitivum) у більшості хребетних зберігається впродовж усього жнття на всьому протязі травного каналу. У багатьох приматів, у тому числі в людини, під час повертання шлунка дванадцятипала кишка, а разом з нею і закладена в дорзальній брижі підшлункова залоза зміщуються до задньої стінки черевної порожнини, де й фіксуються заочеревинно. У зв'язку з цим їхні дорзальні брижі редукуються. Одночасно переміщується товста кишка з частковою її фіксацією до стінки черевної порожнини. Це відбувається таким чином.
 
Петля первинної кишки на межі середнього та заднього її відділів у перші ж дні ембріогенезу повертається навколо своєї поздовжньої осі. При цьому її каудальне коліно розташовується над краніальною частиною кишки (див. мал. 161,в). У подальшому утворюється сліпа кишка. При цьому брижа висхідної та низхідної ободової кишки, зростаючись з пристінковою очеревиною, редукується, а брижа поперечної ободової кишки частково фіксується до серозної оболонки дванадцятипалої кишки (див. мал. 161, г і д).
 
Топографічна анатомія очеревинної порожнини та заочеревинного простору. Очеревинну порожнину поділяють на три поверхи: верхній, розташований між діафрагмою згори і поперечною ободовою кишкою та її брижею знизу; середній — між поперечною ободовою кишкою і її брижею зверху та входом у малий таз знизу; нижній, що відповідає порожнині малого таза.
 
У верхньому поверсі очеревинної порожнини розрізняють три сумки: печінкову, передшлункову та чепцеву.
 
Задня, бічна, верхня та передня стінки печінкової сумки (bursa hepatica) утворені діафрагмою, присередня — серпоподібною зв'язкою печінки, нижня — поперечною ободовою кишкою та її брижею. У цю сумку впинається права частка печінки, жовчний міхур і верхня частина дванадцятипалої кишки.
 
Передшлункова сумка (bursa praegastгіса) обмежена зверху, ззовні та спереду діафрагмою, справа серпоподібною зв'язкою, ззаду — малим чепцем, передньою стінкою шлунка, шлунково-селезінковою та шлунково-ободовокишковою зв'язками, а нижня сходить нанівець. Тут впинається ліва частка печінки, передня стінка шлунка й селезінка.
 
Чепцева сумка (bursa omentalis) є фронтально розташованою щілиною неправильної трапецієподібної форми з короткою верхньою стінкою, розширеною основою та з невеликою верхньою, нижньою і селезінковою заглибинами. Стінки сумки утворені: верхня — хвостатою часткою печінки, задня — задньою пристінковою очеревиною (від нижньої поверхні діафрагми до кореня брижі поперечної ободової кишки), передня — малим чепцем, задньою стінкою шлунка і шлунково-ободовою зв'язкою, нижня — поперечною ободовою кишкою та її брижею.
 
Селезінкова заглибина чепцевої сумки формується шлунково-селезінковою та діафрагмово-селезінковою зв'язками. Справа присінок чепцевої сумки за допомогою чепцевого отвору сполучається з печінковою сумкою.
 
Чепцевий отвір обмежений зверху хвостатою часткою печінки, знизу — верхньою частиною дванадцятипалої кишки, спереду — печінково-дванадцятипалокишковою та ззаду — печінково-нирковою зв'язками, за якою проходить нижня порожниста вена.
 
За задньою стінкою чепцевої сумки міститься підшлункова залоза, верхня частина нижньої порожнистої вени і черевної аорти (з черевним стовбуром) і цистерна грудної протоки. Усі три сумки з'єднуються між собою і з середнім поверхом порожнини очеревини.
 
Середній поверх очеревинної порожнини можна розділити на чотири частини: правий бічний канал, лівий бічний канал, праву та ліву брижові пазухи.
 
Правий бічний канал обмежений очеревиною, що вкриває праву бічну стінку черевної порожнини та висхідну ободову й сліпу кишки (див. мал. 159). Цей канал широко сполучається з печінковою сумкою згори та порожниною малого таза знизу.
 
Лівий бічний канал обмежений очеревиною, яка вкриває ліву бічну стінку, черевної порожнини й низхідну ободову та сигмоподібну кишки. Він з'єднується з порожниною малого таза (широко) і частково з передшлунковою сумкою.
 
Права брижова пазуха обмежена справа висхідною ободовою кишкою, зверху — поперечною ободовою кишкою, зліва і знизу — коренем брижі тонкої кишки.
 
У ній розміщені петлі нижнього відділу тонкої кишки. Крім того, тут проектуються розташовані заочеревинно права нирка з мискою та сечоводом, права надниркова залоза, нижня порожниста вена (верхня частина), черевна частина аорти (верхня частина), праве поперекове сплетення і поперекові вузли правого симпатичного стовбура.
 
Ліва брижова пазуха обмежена зовні низхідною ободовою та сигмоподібною кишкою, присередньо — коренем брижі тонкої кишки, а знизу вона широко сполучається з порожниною малого таза. У її порожнині містяться переважно петлі порожньої кишки. Заочеревинно розташована ліва нирка з мискою та сечоводом, нижня частина нижньої порожнистої вени та черевної частини аорти, нижні брижові артерії й вени, ліве поперекове сплетення і поперекові вузли лівого симпатичного стовбура.
 
Внутрішньоочеревинні заглибини.

Внаслідок складних ембріональних переміщень травного каналу та його похідних разом з їхнім серозним покривом іноді в певних місцях (переважно в середньому поверсі) очеревинної порожнини утворилися своєрідні заглибини (закутки), які є місцем виникнення внутрішніх защемлених гриж: верхній та нижній дванадцятипалокиіикові закутки (recessus duodenalis superior et inferior), розташовані близько від дванадцятипало-порожньокишкового згину, обмежені верхньою й нижньою дванадцятипалокишковими складками; верхній і нижній клубово-сліпокишковий закуток (recessus ileocecalis superior et inferior), які лежать під і над місцем впадіння клубової кишки в сліпу; засліпокишковий закуток (recessus retrocecalis), глибока щілина між задньозовнішньою стінкою сліпої кишки і задньою пристінковою очеревиною; міжсигмоподібний закуток (recessus intersigmoideus) у лівому листку брижі сигмоподібної ободової кишки тощо.
 
Між підсерозним прошарком пристінкової очеревини і внутрішньочеревною фасцією міститься шар пухкої волокнистої сполучної тканини. На передньобічній стінці черевної порожнини і в ділянці діафрагми цієї тканини дуже мало, в поперековій ділянці її достатньо і, як правило, тут вона містить значні жирові скупчення.
 
Заочеревинний простір (spatium геtroperitoneale) — простір, розташований за задньою пристінковою очеревиною і заповнений жировою тканиною. У ньому розташовані життєво важливі органи: нирки з сечоводами, надниркові залози, черевна частина аорти, нижня порожниста вена, поперекові вузли симпатичних стовбурів, початковий відділ грудної протоки з цистерною, лімфатичні вузли, поперекові сплетення. Зверху заочеревинний простір обмежений діафрагмою і через її отвір сполучається з грудною порожниною. Знизу на рівні пограничної лінії таза він поступово сходить нанівець, але його клітковина за ходом судин, нервів і сечоводів частково переходить під очеревину малого таза, а за ходом клубової фасції — на передню поверхню стегна. Цими сполученнями заочеревинного простору можуть поширюватись натічні абсцеси.
 
Функції. Очеревинний покрив відіграє значну роль в організмі. Перш за все його ковзна зволожена поверхня забезпечує постійне фізіологічне переміщення рухомих органів черевної порожнини (петель тонкої кишки, поперечної та сигмоподібної кишки, частково шлунка). Поряд з цим очеревина має значну бактерицидну властивість і здатність через утворення спайок локалізувати вогнище запалення. Особливо активна в цьому відношенні вільна частина великого чепця, який здавна вважався «охоронцем порядку» черевної порожнини.
 
Через дуплікатури очеревини (брижі, деякі зв'язки, складки) до органів черевної порожнини підходять судини і нерви. Нарешті, очеревина разом з міжочеревинною (жирова тканина чепця та бриж), підочеревинною й заочеревинною жировою тканиною має велике значення для фіксації органів черевної порожнини в певному положенні. Ця функція набуває особливого значення при вертикальному положенні тіла (у людини, на відміну від чотириногих тварин, внутрішні органи


 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Regio genu

Граница между колѣнной областью и бедромъ проходитъ на пять поперечныхъ пальцевъ проксимально отъ basis patellae; а между regio genu и голенью — непосредственно дистально отъ tuberositas tibiae.

Область эта характеризуется тѣмъ, что на передней сторонѣ ея (regio genu anterior) разгибательныя мышцы (m. quadriceps femoris) переходятъ въ свое сухожиліе, прерв... Читати далі...



Разрѣзы черезъ regio glutaea и тазобедренный суставъ

Рис. 625. Горизонтальный разрѣзъ проходитъ черезъ стѣнку таза надъ symphysis (спереди перерѣзаны оба mm. recti abdominis, прикрѣпляющіеся у лоннаго сочлененія), черезъ средину головки бедренной кости, черезъ acetabulum съ pulvinar, черезъ щель тазобедреннаго сустава съ сумкой и, наконецъ, черезъ верхушку trochanteris majoris. Изъ слоевъ ягодичной мускулатуры мы имѣемъ сзади m. glutaeum maximum а изъ средняго слоя — m. obturator,... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close