Трахея
Трахея (trachea) (див. мал. 163, 165) є безпосереднім продовженням гортані, має вигляд трубки 8 —15 см завдовжки. Слизова оболонка трахеї так само, як і гортані, вкрита війчастим епітелієм і містить велику кількість дрібних слизових залоз. Основу стінки трахеї становлять 16 — 20 хрящів трахеї (cartilagines tracheales), що мають форму незамкнутих ззаду хрящових кілець. Хрящові кільця з'єднані між собою сполучнотканинними (з поздовжніми і поперечними м'язовими шарами) кільцевими зв'язками (lig. anularia). Чергування хрящів і зв'язок робить трахею схожою на гофровану трубку. Тільки задня перетинчаста стінка (paries membranaceus) трахеї (не має хрящів) є суцільною і гладкою (див. мал. 163, б) (шарів міоцитів у ній значно більше, ніж у кільцевих зв'язках).
Топографічна анатомія. Трахея розташована попереду стравоходу (див. мал. 138) на рівні CVI до верхнього краю TV хребця. Спереду до трахеї прилягає у верхній її половині перешийок щитоподібної залози, а нижче — груднинно-щитоподібний і груднинно-під'язиковий м'язи. Між цими м'язами, вкритими ззаду пристінковою пластинкою внутрішньошийної фасції, і трахеєю є передтрахейний простір, заповнений клітковиною, що сполучається з переднім середостінням. З обох боків трахеї (у верхній її частині) лежать права та ліва частки щитоподібної залози. У борозні між стравоходом і трахеєю проходить зворотний гортанний нерв.
Кровопостачання: гілки нижніх щитоподібних, внутрішніх грудних артерій і бронхіальні гілки грудної частини аорти. Венозна кров відтікає через трахеальне сплетення в парну й непівнепарну вени та у вени щитоподібної залози.
Відвідні лімфатичні судини впадають у паратрахеальні, верхні трахеобронхіальні й частково в бічні глибокі шийні та передні середостінні лімфатичні вузли.
Іннервація: гілки блукаючого нерва і симпатичного стовбура.
Анатомія людини старослов'янською мовою
 Химическая и физическая особенность: клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы. Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины... |
 Животныя и растенія построены изъ одинаковыхъ, обнаруживаемыхъ, по большей части, лишь съ помощью микроскопа элементарныхъ единицъ, которыя носятъ старинное и основанное на ошибочныхъ представленіяхъ названіе клѣтки (cellula). Высокое общее значеніе клѣтки вытекаетъ изъ слѣдующихъ соображеній: Читати далі... |
Топографічна анатомія людини
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |
Пахвинний канал (вигляд спереду) 1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота |
