Анатомія людини - М'язи спини
М'язи спини

Ділянка спини, в тому числі задня ділянка шиї та голови, обмежена зверху верхніми карковими лініями, — передньобічним краєм трапецієподібних м'язів і задніми пахвовими лініями до перетину їх з клубовими гребенями і знизу — цими гребенями.
 
У ділянці спини розташовані м'язи різного походження: аутохтонні (похідні дорзальної і вентральної мускулатури), трункопетальні й трункофугальні, які поділяють на поверхневі та глибокі, що складаються з кількох шарів.
 
Поверхневі м'язи спини (мал. 94) є похідними вентральної мускулатури. Вони розташовані трьома шарами.

Трапецієподібний м'яз (m. trapezius) починається від верхньої каркової лінії, каркової зв'язки, від остистих відростків і над остьової зв'язки всіх дванадцяти грудних хребців. Розрізняють висхідну, поперечну і низхідну його частини.
 
М'язові пучки, конвергуючи, направляються до надплечового відростка лопатки, прилеглих відрізків ключиці і лопаткової ості, де й прикріплюються.
 
Функція. Під час скорочення висхідної частини м'яза піднімається бічний кут лопатки і вона обертається навколо стрілової осі. При скороченні низхідної частини лопатка також обертається навколо стрілової осі, але бічний кут опускається донизу. Коли скорочуються пучки середньої частини або весь м'яз одночасно, лопатка приводиться.
 
Іннервація: додатковий нерв і гілки шийного сплетення (СIII, CIV).
 
Найширший м'яз спини (m. latissimus dorsi) — один з найбільших м'язів тіла людини. Розвивається з вентральної мускулатури і належить до трункопетальних м'язів. Починається широким апоневрозом від остистих відростків і надостьової зв'язки нижніх 4 — 6 грудних, усіх поперекових і крижових хребців, від дорзальної ділянки клубового гребеня та від 4 нижніх ребер. М'язові пучки, конвергуючи, йдуть назовні догори і прикріплюються до гребеня малого горбка плечової кістки, де між сухожилком м'яза й кісткою утворюється замкнута синовіальна сумка.
 
Функція. При звичному положенні тіла розгинає, приводить і пронує плече. Під час виконання вправи «вис» підтягує тіло, у всіх випадках при фіксації верхніх кінцівок (руки на стегнах) і лопаток (лопатки у зведеному положенні при скороченні ромбоподібного м'яза) бере участь у розширенні грудної клітки (допоміжна дихальна мускулатура).
 
Іннервація: грудоспинний нерв (CVII, CVIII).
 
У ділянці найширшого м'яза спини є одне слабке місце, де можуть траплятися грижі. Це поперековий трикутник (trigonum lumbale), який обмежений знизу клубовим гребенем, спереду — заднім краєм початкового відділу зовнішнього косого м'яза живота, позаду — переднім краєм найширшого м'яза спини.
 
Великий і малий ромбоподібні м'язи (mm. rhomboidei major et minor) (див. мал. 94), як і попередній м'яз, виникли з вентральної мускулатури і належать до трункофугальних м'язів. Вони починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців, закінчуються на присередньому краї лопатки.
 
Функція. Приводять лопатку.
 
Іннервація: дорзальний нерв лопатки (CIV — CVI).
Поверхневі м'язи спини

М'яз — підіймач лопатки (m. levator scapulae) — є похідним вентральної мускулатури, трункофугальний. Починається від задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців, іде збоку донизу і прикріплюється до верхнього кута лопатки.
 
Функція. Піднімає лопатку.
 
Іннервація: дорзальний нерв лопатки (CIV, CV).
 
Задній верхній зубчастий м'яз (m. serratus posterior superior) починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців, прикріплюється зубцями на задній поверхні II — V ребер назовні від їхніх кутів.
 
Функція. Піднімає ребра.
 
Іннервація: міжреброві нерви (TI — TIV).
 
Задній нижній зубчастий м'яз (m. serratus posterior inferior) звичайно слабкий, починається від поверхневого листка грудопоперекової фасції на рівні остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців, прикріплюється зубцями до задньобічної поверхні IX-XII ребер.
 
Функція. Опускає ребра, сприяючи видиху.
 
Іннервація: міжреброві нерви (ТІХ — ТХII).
 
Глибокі м'язи спини (мал. 95) є аутохтонними і за винятком деяких є похідними дорзальної мускулатури. Для зручнішого вивчення їх поділяють на поздовжні та косі.
 
Глибокі м'язи спини
 
М'яз — випрямляч хребта (m. erector Spinae) відходить масивним пластом від задньої поверхні крижової кістки, поперечних і остистих відростків поперекових хребців, клубового гребеня і грудо-поперекової фасції, тягнеться до потилиці й на рівні XII ребра ділиться на три м'язи.
 
Клубово-ребровий м'яз (m. iliocostalis) є бічною частиною м'яза — випрямляча хребта; прикріплюється пучками до поперечних відростків верхніх поперекових хребців, кутів усіх ребер і поперечних відростків нижніх шийних хребців.
 
Відповідно до розташування окремих частин м'яза розрізняють клубово-реброві м'язи: попереку, грудей, шиї.
 
Найдовший м'яз (m. longissimus) розташований присередньо від попереднього, складається з чотирьох частин — найдовших м'язів грудної клітки, шиї, голови. Прикріплюється до поперечних відростків усіх грудних і верхніх шийних хребців, XII — II ребер і соскоподібного відростка.
 
Остьовий м'яз (m. spinalis) лежить безпосередньо біля серединної площини і закінчується на остистих відростках ТІІ — TVIII і СІІ — CIV хребців. Так само як і попередній м'яз, складається з остьових м'язів грудної клітки, шиї, голови.
 
Функція м'яза — випрямляча хребта визначена його назвою. М'яз добре розвинутий у поперековому та шийно- головному відділах і набагато слабший у грудному відділі.
 
Іннервація: задні гілки спинномозкових нервів (CIII — CVIII і TI — LI).
 
Косі глибокі м'язи спини представлені поперечно-остьовими м'язами (m. transversospinalis). Вони ідуть пучками від поперечних відростків до розташованих вище остистих відростків уздовж всього хребта трьома шарами. Чим глибший шар, тим коротші м'язові пучки.
 
Поверхневий шар — півостьовий м'яз (m. semispinalis), м'язові пучки якого перекидаються через 5 — 6 хребців. Ділиться на півостьові м'язи: грудної клітки, шиї, голови.
 
Середній шар — багатороздільні м'язи (mm. multifidi) (див. мал. 95). їхні пучки переходять через 3 — 4 хребці.
 
М'язи — обертані шиї, грудної клітки, попереку (mm. rotatores cervicis, thoracis et lumborum) найглибші, прикріплюються до остистих відростків сусідніх або наступних хребців, займають борозну між остистими і поперечними відростками.
 
Функція. В разі двостороннього скорочення поперечно-остьовий м'яз є синергістом м'яза — випрямляча хребта, при односторонньому — обертає тулуб, шию і голову у свій бік.
 
Іннервація: задні гілки спинномозкових нервів (CIII — LV).
 
До глибоких м'язів спини (поверхневий і глибокий шари) належать також остьово-поперечні м'язи (mm. spinotrans-versales): ремінні м'язи голови й шиї, м'язи — підіймачі ребер, які відділилися від зовнішніх міжребрових м'язів, і підпотиличні м'язи.
 
Ремінний м'яз починається від остистих відростків СІI — CVII, ТІ — TVI хребців, проходять догори і вбік. Розрізняють ремінний м'яз голови (m. splenius capitis), який прикріплюється до верхньої каркової лінії й соскоподібного відростка, і ремінний м'яз шиї (m. splenius cervicis), який фіксується до поперечних відростків СІІ — СІII хребців.
 
Функція. При двосторонньому скороченні відкидають голову й шию назад, при односторонньому — повертають голову й шию у свій бік.
 
Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (СІІІ — CVII).

Фасції спини

М'язи спини вкриває грудо-поперекова фасція.
 
Грудо-поперекова фасція (fascia thoracolumbalis) складається із задньої, середньої і передньої пластинок. Задня, або поверхнева, пластинка безпосередньо вкриває м'яз — випрямляч хребта ззаду і фіксується до остистих відростків, кутів ребер і клубового гребеня. Ця пластинка найбільше розвинена у поперековому відділі, а догори поступово стоншується.
 
Передня, або глибока, пластинка (фасція квадратного м'яза попереку) і середня натягнута між поперечними відростками поперекових хребців, клубовим гребенем, XII ребром і клубово-поперековою зв'язкою. Вкривають передню поверхню м'яза — випрямляча хребта спереду і квадратний м'яз попереку ззаду. Вздовж бічного краю м'яза — випрямляча хребта обидві пластинки об'єднуються. Таким чином, м'яз — випрямляч хребта замкнутий у щільне кістково-волокнисте вмістилище.
 
Усі глибокі м'язи спини з їхніми фасціями виконують велику роль у збереженні нормального стану хребта і грудної клітки. Через це в разі ослаблення названих м'язів (малорухомий спосіб життя, незручна робоча поза, брак фізичного тренування тощо) розвивається сутулість, втрачається нормальна рухомість грудної клітки. При цьому навіть у молодому віці можуть виникати деформації різних відділів (найчастіше нижньошийного та верхньогрудного) хребта.
 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Внутреннее ухо, auris interna. Костный лабиринтъ, labyrinthus osseus

Очень легко составить себѣ точное представленіе о формѣ костнаго лабиринта, пользуясь височною костью новорожденнаго, такъ какъ въ ней безъ труда можно выдѣлить изъ окружающей рыхлой костной массы болѣе плотную, большую костную оболочку, или костную капсулу лабиринта. На основаніи знакомства съ такимъ препаратомъ можно уже легко слѣдить за описаніемъ лабиринта взрослаго человѣка.

Читати далі...



Среднее ухо, auris media

Среднее ухо состоитъ изъ полости, расположенной въ височной кости между лабиринтомъ и наружнымъ ухомъ и называемой барабанною полостью. Она, съ одной стороны, помощью ушной (Евстахіевой) трубы находится въ соединеніи съ полостью глотки, а, съ другой стороны, продолжается въ многокамерное пространство сосцевиднаго отростка височной кости. Барабанная полость пересѣкается цѣпочкою, которая состоитъ изъ трехъ слуховыхъ косточекъ и непосре... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close