Кровеносные сосуды.
Кровеносные сосуды глазного яблока принадлежатъ двумъ системамъ, а именно:
1) сѣтчатковой
2) рѣсничной системамъ.
На мѣстѣ входа зр... Читати далі...
Легені
Легені (pulmo dexter/sinister) (мал. 167) розташовані в грудній порожнині по обидва боки від середостіння. Легеня має форму напівконуса із заокругленою верхівкою (apex pulmonis), що досягає надключичної ямки, і широкою основою (basis pulmonis), що лежить на куполі діафрагми. Права легеня коротша внаслідок більш високого стояння діафрагми, але ширша й за об'ємом більша, ніж ліва, частину об'єму якої займає серце.
У кожній легені розрізняють такі по-верхні: випуклу реброву (fades costalis), увігнуту діафрагмальну (fades diaphragmatica), неправильно увігнуту середостінну (fades mediastinalis), міжчасткові, що прилягають одна до одної (fades interlobares), а також: передній (margo anterior) і нижній (marдо inferior) краї.
На ребровій поверхні легені виділяють хребтову частину (ззаду), яка прилягає до бічних поверхонь тіл хребців. На середостінній поверхні обох легень видно серцеве втиснення (impressio cardiaca) (зліва чіткіше). У верхньозадньому квадранті цих втиснень містяться ворота легені (hilum pulmonis), через які в неї входять бронхи, легенева та бронхіальні артерії, нерви і виходять легеневі вени, лімфатичні судини. Усі ці утвори обгорнуті пухкою волокнистою сполучною тканиною, становлять корінь легені (radix pulmonis). Праворуч в корені легені найвище проходять бронх, артерія і вени, ліворуч — артерія, нижче — бронх і ще нижче — легеневі вени.
Гострий передній край кожної легені відділяє реброву поверхню від середостінної. Знизу на передньому краї лівої легені є серцева вирізка (incisura cardiaca), ще нижче міститься невеликий виступ легеневої тканини — язичок лівої легені. Нижній край легені, який відмежовує діафрагмальну поверхню від ребрової та середостінної поверхонь, має вигляд правильної горизонтальної дуги, присередні кінці якої з'єднані стріловою прямою.
Легені в людини розділені глибокими щілинами на частки. У кожній легені є довга коса щілина (fissura obliqua), що відділяє нижню частку від решти тканини легені. Крім того, у правій легені є горизонтальна щілина (fissura horizontalis), яка ділить верхньопередню частину тканини легень на верхню і середню частки. Внаслідок цього права легеня має три частки: верхню (lobus superior), середню (lobus medius) і нижню (lobus inferior), а ліва — дві: верхню і нижню.
Основною структурно-функціональною одиницею дихальної паренхіми легені є ацинус, до якого належать дві дихальні бронхіоли, які відходять від однієї кінцевої бронхіоли, їхні альвеолярні протоки та альвеолярні мішечки (див. мал. 166). Сукупність більшої або меншої кількості ацинусів становить легеневі часточки. Часточки мають форму неправильних пірамід розміром (2 — 3)*1 см, інколи відмежованих одна від одної тонкими сполучними прошарками.
Зовні легені, за винятком воріт, вкриті серозною оболонкою — легеневою плеврою (pleura visceraliss. pulmonalis), міцно зрощеною з тканиною легені. Легені в новонароджених рожевого кольору, потім вони поступово темнішають внаслідок відкладення дрібних пилових часточок (кам'яного вугілля, вільного кремнію (IV) оксиду тощо) в сполучній тканині та лімфатичних вузлах легень. При цьому в легенях розростається щільна волокниста сполучна тканина, що різко зменшує еластичність дрібних бронхів і легеневої тканини.
Кровопостачання легень і бронхів здійснюється бронхіальними гілками грудної частини аорти. Венозна кров відтікає в парну й півнепарну вени. У зв'язку з газообміном легенева тканина одержує також венозну кров з легеневої артерії. Відтік збагаченої киснем крові відбувається через легеневі вени.
Лімфатичне русло у дітей багате, у дорослих воно менше. Лімфатичні судини в легенях умовно поділяють на поверхневі й глибокі, хоча ті й інші становлять єдину судинну систему. У стінці легеневих альвеол лімфатичних капілярів немає. Більша частина відвідних лімфатичних судин направляється до легеневих, бронхо-легеневих і трахео-бронхіальних (верхніх і нижніх) лімфатичних вузлів, і лише деякі з них, пройшовши через діафрагму, вливаються в лімфатичні вузли черевної порожнини.
Іннервація: гілки легеневого сплетення, утвореного гілками блукаючих нервів і симпатичних стовбурів.
У зв'язку з практичними питаннями легеневої хірургії запропоновано легеневу тканину ділити на окремі ділянки — бронхо-легеневі сегменти, кожен з яких вентилюється одним бронхом третього порядку.
Бронхолегеневі сегменти правої легені.
Верхня частка — три сегменти: верхівковий (segm. apicale, SI), що міститься у верхній частині частки; задній (segm. posterius, SII) — нижче попереднього; передній (segm. anterius, SIII) — розташований спереду й нижчче від верхівкового, межує з правим передсердям і верхньою порожнистою веною.
Середня частка — два сегменти: бічний (segm. later ale, SIV), що займає передньо-латеральну частину частки; присередній (segm. mediate, SV) — міститься присередньо і вперед від попереднього, межує з середостінною плеврою.
Нижня частка — п'ять сегментів: верхівковий (верхній) (segm. apicale, SVI), який охоплює клиноподібну верхівку біля хребтової частини частки; присередній (серцевий) базальний (segm. basale mediate, cardiacum, SVI I) — займає нижньоприсередню частину частки, межує з правим передсердям і нижньою порожнистою веною; передній базальний (segm. basale anterius, SVIII) — передньобічна частина частки, межує з ребровою стінкою (V —VIII ребра) і діафрагмою; бічний базальний (segm. basale laterale, SIX) — позаду попереднього, прилягає до бічної стінки грудної порожнини (VII —IX ребра) і діафрагми; задній базальний (segm. basale posterior, SX) — охоплює задньонижню частину частки.
Бронхолегеневі сегменти лівої легені.
Верхня частка — чотири сегменти: верхівково-задній (segm. apicoposterius, SI+II) — займає верхньозадній відділ частки (до III ребра), зсередини межує з дугою аорти і лівою підключичною арте-рією; передній (segm. anterius, SIII) — охоплює значну частину частки між І — IV ребрами, зсередини межує з легеневим стовбуром; верхній язичковий (segm. lingulare superius, SIV) — невелика ділянка, розташована позаду попереднього і знизу верхівково-заднього сегмента, проектується на III —IV ребра бічної грудної стінки; нижній язичковий (segm. lingulare inferius, SV) — нижня частина язичка верхньої частки.
Нижня частка — п'ять сегментів: верхівковий (верхній) (segm. apitale, SVI) — задня клиноподібна верхівка частки, межує з бічною поверхнею тіл хребців; присередній (серцевий) базальний (segm. basale mediate, cardiacum, SVII) — займає центральне положення, зсередини межує з перикардом; передній базальний (segm. basale anterius, SVIII) — розташований на передньобічній і частково на нижній частині частки; бічний базальний (segm. basale laterale, SIX) — охоплює нижньобічну частину частки; задній базальний (segm. basale posterius, SX) — найбільша ділянка лівої легені, міститься позаду двох попередніх сегментів, межує з ребровою стінкою (VII —X ребра), діафрагмою, низхідною частиною аорти і стравоходом.
ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА
 |
Розділ: Знання анатомії на старослов'янської кирилиці | Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia
 Хрусталикъ имѣетъ форму двояковыпуклой круглой чечевицы. Въ хрусталикѣ различаютъ переднюю (менѣе выпуклую) его поверхность, facies ant. lentis, заднюю (болѣе выпуклую) поверхность, facies post, lentis, экваторъ, aequator lentis, а также передній полюсъ, polus ant. lentis, и задній полюсъ, polus post, lentis. Черезъ полюсы проходитъ ось хрусталика, axis lentis. Читати далі... |
Розділ: Знання анатомії на старослов'янської кирилиці | Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)
 Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі... |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки
 Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки
АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)
 Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі... |
Розділ: Анатомія людини на німецькій мові | Категорія: Atlas der deskriptiven Anatomie des Menschen
 Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі... |
Розділ: Анатомія людини на німецькій мові | Категорія: Atlas der deskriptiven Anatomie des Menschen
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)
 Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis). Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі... |
Розділ: Топографічна анатомія людини російською мовою (ru) | Категорія: Грудь
 Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и соединительнотканной клетчаткой. Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі... |
Розділ: Топографічна анатомія людини російською мовою (ru) | Категорія: Грудь
АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
Розділ: Анатомічний атлас українською мовою (ua) | Категорія:
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
Розділ: Анатомічний атлас українською мовою (ua) | Категорія: