М'язи шиї
У цьому розділі розглянуто м'язи передньобічної ділянки шиї, а також перед-хребтові м'язи голови та шиї. М'язи задніх ділянок шиї та голови для зручності будуть описані разом з м'язами спини.
У передньобічній ділянці шиї, обмеженій зверху краєм нижньої щелепи, знизу яремною вирізкою груднини та обома ключицями і з боків переднім краєм трапецієподібного м'яза, розташовані м'язи різного походження (похідні мезенхіми глоткових дуг, потиличних і шийних міотомів тощо). Топографічно їх можна розділити на поверхневі й глибокі.
Поверхневі м'язи: підшкірний м'яз шиї, груднинно-ключично-соскоподібний м'яз і м'язи, пов'язані з під'язиковою кісткою.
Підшкірний м'яз шиї (platysma) є похідним мезенхіми другої глоткової дуги. У людини, на відміну від більшості наземних хребетних, цей м'яз розвинутий слабко і розташований у піхві поверхневої пластинки шийної фасції шиї у вигляді тонкої, але досить широкої пластинки, м'язові пучки якої, почавшись у ділянці підборіддя, йдуть каудально і дещо збоку, закінчуючись у підключичній ямці.
Іннервація: лицевий нерв.
Іннервація: лицевий нерв.
Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз (т. sternocleidomastoideus) (див. мал. 91) у своєму складі має м'язові елементи, що виникли з мезенхіми глоткових дуг і з вентральної мускулатури від шийних міотомів. Це міцний м'язовий тяж, який починається двома частинами від ручки груднини й груднинного кінця ключиці, піднімається догори назад і дещо назовні; прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічного відрізка верхньої каркової лінії.
Функція: при односторонньому скороченні м'яза голова повертається в протилежний бік і трохи згинається, при двосторонньому — м'яз утримує голову вертикально, згинає або розгинає шийний відділ хребтового стовпа (залежно від початкового положення голови) і піднімає грудну клітку при фіксованій голові (допоміжний дихальний м'яз).
Іннервація: зовнішня гілка додаткового нерва, м'язові гілки шийного сплетення СІІ, СIII.
Підпотиличні м'язи (mm. suboccipitals) (див. мал. 95) виникли з дорзальної мускулатури. До них належать такі парні м'язи.
Великий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior major) — починається на остистому відростку осьового хребця і прикріплюється до бічного відрізка нижньої каркової лінії. Малий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior minor) — іде від заднього горбка задньої дуги атланта до присередньої ділянки нижньої каркової лінії. Верхній косий м'яз голови (т. obliquus capitis superior) — відходить від поперечного відростка атланта і прикріплюється до потиличної кістки над нижньою карковою лінією. Нижній косий м'яз голови (т. obliquus capitis inferior) — починається від остистого відростка осьового хребця і прикріплюється до поперечного відростка атланта.
Іннервація — підпотиличний нерв (СІ-СII).
М'язи, пов'язані з під'язиковою кісткою (мал. 92). До складу цієї групи належать м'язи, різні за походженням. Топографічно вони можуть бути розділені на дві групи: надпід'язикові та підпід'язикові.
До надпід'язиковіх м'язів належить щелепно-під'язиковий, двочеревцевий, підборідно-під'язиковий і шило-під'язиковий.
Щелеппо-під'язиковий м'яз (т. mylohyoideus) (дериват першої глоткової дуги) з кожного боку має вигляд трикутної пластинки, пучки якої, почавшись від щелепно-під'язикової лінії, прямують досередини й назад і з пучками протилежного боку утворює по серединній лінії шов, а задні пучки прикріплюються до тіла під'язикової кістки. Цей м'яз утворює головну частину (діафрагму) дна порожнини рота.
Іннервація: трійчастий нерв.
Двочеревцевий м'яз (т. digastricus) розвивається з мезенхіми першої (переднє черевце) і другої (заднє черевце) глоткових дуг. М'язові пучки переднього черевця починаються в двочеревцевій ямці нижньої щелепи, звідси прямують назад і назовні до під'язикової кістки. Заднє черевце, почавшись від соскоподібної вирізки скроневої кістки, проходить вперед і донизу, переходячи в сухожилок, яким з'єднується з переднім черевцем. Сухожилок м'язів фіксується до тіла і великого рогу під'язикової кістки сполучнотканинною петлею.
Іннервація: переднє черевце — трійчастий, заднє — лицевий нерви.
Підборідно-під'язиковий м'яз (т. деniohyoideus) — дериват вентральної мускулатури. Починається від підборідної ості нижньої щелепи, розташовується над щелепно-під'язиковим м'язом і прикріплюється до тіла під'язикової кістки.
Іннервація: під'язиковий нерв і м'язові гілки шийного сплетення (СІ, СІІ).
Шило-пiд'язиковий м'яз (т. stylohyoideus) розвивається з мезенхіми другої глоткової дуги, починається сухожилком від шилоподібного відростка скроневої кістки, прямує у вигляді маловиразного м'язового тяжа вперед і донизу до тіла під'язикової кістки.
Іннервація: лицевий нерв.
У людини, на відміну від інших приматів, у тому числі викопних прадавніх гомінід, щелепно-під'язиковий м'яз фіксується найнижче, а двочеревцевий м'яз прикріплюється найбільш присередньо, що поряд з розширенням альвеолярної дуги сприяє вільнішому руху язика (важливий чинник артикуляції).
Підпід'язикові м'язи (див. мал. 92): грудніпгно-під'язиковий, груднинно-щитоподібний, щито-під'язиковий і лопатково-під'язиковий. Усі вони є похідними вентральної мускулатури (переднього поздовжнього м'яза тулуба), що розвивається з шийних міотомів.
Груднинно-під'язиковий м'яз (т. sternohyoideus) починається від заднього краю яремної вирізки груднини, капсули і хряща груднинно-ключичного суглоба й груднинного кінця ключиці. Прикріплюється до нижнього краю тіла під'язикової кістки.
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ, СІІІ).
Грудниино-щитоподібний м'яз (т. sternothyroideus) розташований позаду попереднього, починається також від заднього краю яремної вирізки груднини та хряща першого ребра, підходить ближче до серединної лінії і закінчується на косій лінії щитоподібного хряща.
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІІ, СІІІ).
Щитопід'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus) починається від косої лінії щитоподібного хряща, звідки піднімається догори і прикріплюється до тіла й великого рогу під'язикової кістки.
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ, СІІ) і під'язикового нерва.
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ, СІІ) і під'язикового нерва.
Лопатково-під'язиковий м'яз (т. omohyoid eus) — двочеревцевий, будучи, як і попередні, похідним вентральної мускулатури, повторно перейшов з тулуба на кінцівку (лопатку), тобто належить до групи трункофугальних м'язів.
Починається від верхнього краю лопатки, звідки йде догори, вперед і присередньо, закінчуючись на тілі під'язикової кістки.
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ —СІІІ) і під'язикового нерва.
Функції над- і підпід'язикових м'язів різноманітні. У разі фіксованого положення нижньої щелепи й груднини надпід'язикові м'язи, скорочуючись, опускають гортань, що сприяє виразному мовленню й ковтанню. Одночасно скорочуючись, над- і підпід'язикові м'язи широко відкривають рот (опускають нижню щелепу). При фіксованій лопатці і фіксованому верхньому положенні під'язикової кістки лопатково-під'язикові м'язи, скорочуючись за допомогою фасції шиї, злегка піднімають ключиці, що сприяє відтоку венозної крові від верхньої кінцівки. Під час скорочення щито-під'язикового м'яза піднімається гортань.
Серед глибоких м'язів шиї розрізняють групи драбинчастих і підпотиличних м'язів, або бічну й присередню групи.
Драбинчасті м'язи (бічна група) (див. мал. 92), як вважають, є міжреберними м'язами, що дуже змінилися, про що свідчить їх початок і прикріплення.
Передній драбинчастий м'яз (т. scalenus anterior) починається від передніх горбків поперечних відростків СНІ і CIV, закінчується на однойменному горбку І ребра спереду і медіально від борозни підключичної артерії.
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів CV —CVII.
Середній драбинчастий м'яз (т. scalenus médius) починається від передніх горбків поперечних відростків усіх шийних хребців, прикріплюється до І ребра ззаду і назовні від борозни підключичної артерії. Між переднім та середнім драбинчастими м'язами і І ребром утворюється міждрабинчастий простір (spatium interscalenum), через який проходять підключична артерія і стовбури плечового сплетення.
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СІІ —CVIII).
Задній драбинчастий м'яз (m. scalenus posterior) починається від задніх горбків поперечних відростків CIV — CVI (іноді CVII) хребців і прикріплюється до зовнішньої поверхні II ребра.
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (CVII, CVIII).
Функція. Під час фіксації ребер драбинчасті м'язи при двосторонньому скороченні згинають шийний відділ хребтового стовпа, при односторонньому скороченні трохи повертають голову в протилежний бік. У разі фіксації хребта м'язи піднімають ребра, через що збільшується об'єм грудної клітки (допоміжна дихальна мускулатура).
Підпотиличні м'язи (присередня група) є похідними вентральної мускулатури, що розвинулася з шийних міотомів. До цієї групи належить довгий м'яз шиї, частина підпотиличних м'язів, довгий, передній і бічний м'язи голови .
Довгий м'яз шиї (т. longus colli) (див. мал. 92) парний; лежить на передній поверхні хребтового стовпа і складається з трьох частин. Пучки першої частин и відходять вертикально від тіл трьох верхніх грудних і трьох нижніх шийних хребців до тіл СІІ — CIV хребців; друга частина починається від передніх горбків поперечних відростків CІI — CIV хребців і закінчується на передньому горбку передньої дуги атланта й на тілі осьового хребця; третя частина м'яза, почавшись на тілах верхніх ТІІ —ТІІІ хребців, іде до передніх горбків поперечних відростків CV і CVI хребців.
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІІ — CVI.
Довгий м'яз голови (т. longus capitis) починається від передніх горбків поперечних відростків CІI — CVI хребців і прикріплюється до нижньої поверхні основної частини потиличної кістки (з обох боків глоткового горбка).
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІ —СІІІ.
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІ —СІІІ.
Передній і бічний прямі м'язи голови (т. rectus capitis anterior et lateralis) починаються від верхньої поверхні бічної маси й поперечного відростка атланта і закінчуються на нижній поверхні основної частини потиличної кістки.
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІ —CIІ
Функція. Передхребтові м'язи є слабкими згиначами шийного відділу хребтового стовпа і голови.
Топографічна анатомія шиї
Топографічна анатомія шиї
На шиї розрізняють передню, бічну задню і груднинно-ключично-соскоподібну ділянки (мал. 93).
Передня ділянка шиї (reg. cervicalis anterior) обмежена нижнім краєм основи нижньої щелепи і передніми краями груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Серединна лінія шиї розділяє передню ділянку на правий і лівий присередні трикутники, в яких, у свою чергу, виділяють чотири трикутники: піднижньощелепний, сонний, м'язовий (лопатково-трахейний), підпідборідний.
Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) обмежений нижнім краєм основи нижньої щелепи і двома черевцями (переднім і заднім) двочеревцевого м'яза. В ньому залягає піднижньо-щелепна слинна залоза, а глибше, за її фасціальною піхвою, розташований під'язиковий нерв і присередньо — язикові артерія й вени. Ззаду піднижньощелепний трикутник безпосередньо переходить у занижньощелепну ямку. В його межах розташований язиковий (Пирогова) трикутник (trigonum linguale). Він обмежений спереду зовнішнім (заднім) краєм щелепно-під'язикового м'яза, зверху — під'язиковим нервом і язиковою веною, знизу і ззаду — сухожилком заднього черевця двочеревцевого м'яза. У. трикутнику проходить язикова артерія.
Сонний трикутник (trigonum caroticum) обмежений переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, заднім черевцем двочеревцевого і верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'язів. Цей трикутник має найбільше практичне значення, оскільки він є місцем оперативного підходу до верхнього відрізка загальної сонної артерії, а також початковим відділом зовнішньої і внутрішньої сонних артерій. Ці судини разом з внутрішньою яремною веною і блукаючим нервом охоплені загальною (сонною) фасціальною піхвою.
М'язовий (лопатково-трахейний) трикутник (trigonum musculare s. omotracheale) обмежений іззовні та знизу переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, зверху і збоку — присереднім краєм верхнього черевця лопатково-під'язикового м'яза, присередньо передньою серединною лінією. У ділянці цього трикутника розташовані важливі органи шиї: гортань, трахея, стравохід (позаду трахеї), щитоподібна та прищитоподібна залози. У поверхневих шарах тут залягають поверхневі вени шиї.
У передній ділянці шиї між двома передніми черевцями двочеревцевого м'яза окреслюється підпідборідний трикутник (trigonum submentale), в якому залягає кілька дрібних лімфатичних вузлів.
Задня шийна ділянка (reg. ceruicalis posterior) має добре розвинені м'язи, які вкривають хребці. Ці м'язи, у свою чергу, покриваються ремінним і трапецієподібним м'язами (mm. splenius cervicis et trapezius).
Задня шийна ділянка (reg. ceruicalis posterior) має добре розвинені м'язи, які вкривають хребці. Ці м'язи, у свою чергу, покриваються ремінним і трапецієподібним м'язами (mm. splenius cervicis et trapezius).
Груднинно-ключично-соскоподібна ділянка (reg. sternocleidomastoidea) відповідає площі однойменного м'яза.
Бічна ділянка шиї (reg. cervicalis lateralis), лежить між заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза спереду, ключицею знизу і переднім краєм трапецієподібного м'яза ззаду.
У межах бічної ділянки шиї містяться лопатково-ключичний і лопатково-трапецієподібний трикутник, а також заглиблення над ключицею, яке називається великою надключичною ямкою (fossa supraclavicular major). Лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclavicularc) обмежений знизу ключицею, згори — краєм нижнього черевця лопатково-під'язикового м'яза і присередньо — краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Тут у поверхневих шарах залягають численні нервові гілки шийного сплетення і зовнішня яремна вена. У глибоких шарах великої надключичної ямки міститься підключична вена (у переддрабинчастому просторі), підключична артерія і стовбури плечового нервового сплетення (в міждрабинчастому просторі).
Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum) обмежений знизу заднім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, присередньо — груднинно-ключично-соскоподібним м'язом, збоку — краєм трапецієподібного м'яза. У цьому трикутнику містяться гілки шийного нервового сплетення та додаткового нерва.
Шийна фасція
Шийна фасція
У ділянці шиї можна виділити п'ять фасціальних пластинок.
1. Поверхнева пластинка (lamina superficialis) у вигляді тонкого листка розташована безпосередньо під шкірою, обгортає підшкірний м'яз шиї.
2. Власна фасція шиї (fascia colli propria) щільніша, у вигляді футляра вкриває всю шию, утворюючи фасціальний мішок для груднинно-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м'язів, а також для підщелепної слинної залози. Фасція прикріплюється вгорі до нижнього краю нижньої щелепи (тут вона переходить у фасцію жувального м'яза та привушної слинної залози), а внизу — до зовнішньої поверхні груднини й ключиці. Від фасції на її шляху відходять відростки до поперечних відростків шийних хребців, розділяючи шию на передній і задній відділи.
3. Передтрахейна пластинка (lamina praetrachealis) найміцніша, має форму трапецієподібної пластинки, натягнутої між лопатково-під'язиковими м'язами. Фіксується до під'язикової кістки, груднини й ключиці. Фасція віддає відростки до стінок вен шиї, внаслідок чого в разі ушкодження у них створюється від'ємний тиск і зіяння. Тому при травмах і оперативних втручаннях у ділянці шиї часто трапляється повітряна емболія.
4. Внутрішньошийна фасція (fascia endocervicalis) має парієтальну пластинку, яка прилягає до фасціальних піхов м'язів передньої ділянки шиї, і вісцеральну пластинку, яка утворює сполучнотканинну судинно-нервову піхву (vag. vasaneurorum) для органів шиї та судинно-нервового пучка. У ній розташована загальна сонна артерія, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв.
5. Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis) — щільний волокнистий листок, який вкриває спереду передхребтові і драбинчасті м'язи. Починається від нижньої поверхні основної частини потиличної кістки (позаду від глоткового горбка), з боків прикріплюється до поперечних відростків шийних хребців і спускається донизу по передній поверхні хребтового стовпа до діафрагми. У грудній порожнині безпосередньо переходить у внутрішньогрудну фасцію.
Між пластинками фасції і внутрішніми органами шиї утворюються заповнені волокнистою сполучною тканиною простори: переднутряний, розташований між парієтальною та вісцеральною пластинками внутрішньошийної фасції: позанутряний — між передхребтовою і внутрішньошийною фасціями. Цими просторами, особливо позанутряним, запальні процеси з ділянки шиї можуть поширюватися в грудну порожнину, спричинюючи медіастиніт з тяжким перебігом.
