Анатомія людини - М'язи шиї

М'язи шиї

У цьому розділі розглянуто м'язи передньобічної ділянки шиї, а також перед-хребтові м'язи голови та шиї. М'язи задніх ділянок шиї та голови для зручності будуть описані разом з м'язами спини.

У передньобічній ділянці шиї, обмеженій зверху краєм нижньої щелепи, знизу яремною вирізкою груднини та обома ключицями і з боків переднім краєм трапецієподібного м'яза, розташовані м'язи різного походження (похідні мезенхіми глоткових дуг, потиличних і шийних міотомів тощо). Топографічно їх можна розділити на поверхневі й глибокі.
 
Поверхневі м'язи: підшкірний м'яз шиї, груднинно-ключично-соскоподібний м'яз і м'язи, пов'язані з під'язиковою кісткою.
 
Підшкірний м'яз шиї (platysma) є похідним мезенхіми другої глоткової дуги. У людини, на відміну від більшості наземних хребетних, цей м'яз розвинутий слабко і розташований у піхві поверхневої пластинки шийної фасції шиї у вигляді тонкої, але досить широкої пластинки, м'язові пучки якої, почавшись у ділянці підборіддя, йдуть каудально і дещо збоку, закінчуючись у підключичній ямці.
Іннервація: лицевий нерв.

 
Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз (т. sternocleidomastoideus) (див. мал. 91) у своєму складі має м'язові елементи, що виникли з мезенхіми глоткових дуг і з вентральної мускулатури від шийних міотомів. Це міцний м'язовий тяж, який починається двома частинами від ручки груднини й груднинного кінця ключиці, піднімається догори назад і дещо назовні; прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічного відрізка верхньої каркової лінії.
 
Функція: при односторонньому скороченні м'яза голова повертається в протилежний бік і трохи згинається, при двосторонньому — м'яз утримує голову вертикально, згинає або розгинає шийний відділ хребтового стовпа (залежно від початкового положення голови) і піднімає грудну клітку при фіксованій голові (допоміжний дихальний м'яз).
 
Іннервація: зовнішня гілка додаткового нерва, м'язові гілки шийного сплетення СІІ, СIII.
 
Підпотиличні м'язи (mm. suboccipitals) (див. мал. 95) виникли з дорзальної мускулатури. До них належать такі парні м'язи.
 
Великий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior major) — починається на остистому відростку осьового хребця і прикріплюється до бічного відрізка нижньої каркової лінії. Малий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior minor) — іде від заднього горбка задньої дуги атланта до присередньої ділянки нижньої каркової лінії. Верхній косий м'яз голови (т. obliquus capitis superior) — відходить від поперечного відростка атланта і прикріплюється до потиличної кістки над нижньою карковою лінією. Нижній косий м'яз голови (т. obliquus capitis inferior) — починається від остистого відростка осьового хребця і прикріплюється до поперечного відростка атланта.
 
Іннервація — підпотиличний нерв (СІ-СII).
 
М'язи, пов'язані з під'язиковою кісткою (мал. 92). До складу цієї групи належать м'язи, різні за походженням. Топографічно вони можуть бути розділені на дві групи: надпід'язикові та підпід'язикові.
 
До надпід'язиковіх м'язів належить щелепно-під'язиковий, двочеревцевий, підборідно-під'язиковий і шило-під'язиковий.
 
Щелеппо-під'язиковий м'яз (т. mylohyoideus) (дериват першої глоткової дуги) з кожного боку має вигляд трикутної пластинки, пучки якої, почавшись від щелепно-під'язикової лінії, прямують досередини й назад і з пучками протилежного боку утворює по серединній лінії шов, а задні пучки прикріплюються до тіла під'язикової кістки. Цей м'яз утворює головну частину (діафрагму) дна порожнини рота.
 
Іннервація: трійчастий нерв.
 
Двочеревцевий м'яз (т. digastricus) розвивається з мезенхіми першої (переднє черевце) і другої (заднє черевце) глоткових дуг. М'язові пучки переднього черевця починаються в двочеревцевій ямці нижньої щелепи, звідси прямують назад і назовні до під'язикової кістки. Заднє черевце, почавшись від соскоподібної вирізки скроневої кістки, проходить вперед і донизу, переходячи в сухожилок, яким з'єднується з переднім черевцем. Сухожилок м'язів фіксується до тіла і великого рогу під'язикової кістки сполучнотканинною петлею.
 
Іннервація: переднє черевце — трійчастий, заднє — лицевий нерви.
 
Підборідно-під'язиковий м'яз (т. деniohyoideus) — дериват вентральної мускулатури. Починається від підборідної ості нижньої щелепи, розташовується над щелепно-під'язиковим м'язом і прикріплюється до тіла під'язикової кістки.
 
Іннервація: під'язиковий нерв і м'язові гілки шийного сплетення (СІ, СІІ).
 
Шило-пiд'язиковий м'яз (т. stylohyoideus) розвивається з мезенхіми другої глоткової дуги, починається сухожилком від шилоподібного відростка скроневої кістки, прямує у вигляді маловиразного м'язового тяжа вперед і донизу до тіла під'язикової кістки.
 
Іннервація: лицевий нерв.
 
У людини, на відміну від інших приматів, у тому числі викопних прадавніх гомінід, щелепно-під'язиковий м'яз фіксується найнижче, а двочеревцевий м'яз прикріплюється найбільш присередньо, що поряд з розширенням альвеолярної дуги сприяє вільнішому руху язика (важливий чинник артикуляції).
 
Підпід'язикові м'язи (див. мал. 92): грудніпгно-під'язиковий, груднинно-щитоподібний, щито-під'язиковий і лопатково-під'язиковий. Усі вони є похідними вентральної мускулатури (переднього поздовжнього м'яза тулуба), що розвивається з шийних міотомів.
 
Груднинно-під'язиковий м'яз (т. sternohyoideus) починається від заднього краю яремної вирізки груднини, капсули і хряща груднинно-ключичного суглоба й груднинного кінця ключиці. Прикріплюється до нижнього краю тіла під'язикової кістки.
 
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ, СІІІ).
 
Грудниино-щитоподібний м'яз (т. sternothyroideus) розташований позаду попереднього, починається також від заднього краю яремної вирізки груднини та хряща першого ребра, підходить ближче до серединної лінії і закінчується на косій лінії щитоподібного хряща.
 
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІІ, СІІІ).
 
Щитопід'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus) починається від косої лінії щитоподібного хряща, звідки піднімається догори і прикріплюється до тіла й великого рогу під'язикової кістки.
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ, СІІ) і під'язикового нерва.

 
Лопатково-під'язиковий м'яз (т. omohyoid eus) — двочеревцевий, будучи, як і попередні, похідним вентральної мускулатури, повторно перейшов з тулуба на кінцівку (лопатку), тобто належить до групи трункофугальних м'язів.
 
Починається від верхнього краю лопатки, звідки йде догори, вперед і присередньо, закінчуючись на тілі під'язикової кістки.
 
Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ —СІІІ) і під'язикового нерва.
 
Функції над- і підпід'язикових м'язів різноманітні. У разі фіксованого положення нижньої щелепи й груднини надпід'язикові м'язи, скорочуючись, опускають гортань, що сприяє виразному мовленню й ковтанню. Одночасно скорочуючись, над- і підпід'язикові м'язи широко відкривають рот (опускають нижню щелепу). При фіксованій лопатці і фіксованому верхньому положенні під'язикової кістки лопатково-під'язикові м'язи, скорочуючись за допомогою фасції шиї, злегка піднімають ключиці, що сприяє відтоку венозної крові від верхньої кінцівки. Під час скорочення щито-під'язикового м'яза піднімається гортань.
 
Серед глибоких м'язів шиї розрізняють групи драбинчастих і підпотиличних м'язів, або бічну й присередню групи.
 
Драбинчасті м'язи (бічна група) (див. мал. 92), як вважають, є міжреберними м'язами, що дуже змінилися, про що свідчить їх початок і прикріплення.
 
Передній драбинчастий м'яз (т. scalenus anterior) починається від передніх горбків поперечних відростків СНІ і CIV, закінчується на однойменному горбку І ребра спереду і медіально від борозни підключичної артерії.
 
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів CV —CVII.
 
Середній драбинчастий м'яз (т. scalenus médius) починається від передніх горбків поперечних відростків усіх шийних хребців, прикріплюється до І ребра ззаду і назовні від борозни підключичної артерії. Між переднім та середнім драбинчастими м'язами і І ребром утворюється міждрабинчастий простір (spatium interscalenum), через який проходять підключична артерія і стовбури плечового сплетення.
 
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СІІ —CVIII).
 
Задній драбинчастий м'яз (m. scalenus posterior) починається від задніх горбків поперечних відростків CIV — CVI (іноді CVII) хребців і прикріплюється до зовнішньої поверхні II ребра.
 
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (CVII, CVIII).
 
Функція. Під час фіксації ребер драбинчасті м'язи при двосторонньому скороченні згинають шийний відділ хребтового стовпа, при односторонньому скороченні трохи повертають голову в протилежний бік. У разі фіксації хребта м'язи піднімають ребра, через що збільшується об'єм грудної клітки (допоміжна дихальна мускулатура).
 
Підпотиличні м'язи (присередня група) є похідними вентральної мускулатури, що розвинулася з шийних міотомів. До цієї групи належить довгий м'яз шиї, частина підпотиличних м'язів, довгий, передній і бічний м'язи голови .
 
Довгий м'яз шиї (т. longus colli) (див. мал. 92) парний; лежить на передній поверхні хребтового стовпа і складається з трьох частин. Пучки першої частин и відходять вертикально від тіл трьох верхніх грудних і трьох нижніх шийних хребців до тіл СІІ — CIV хребців; друга частина починається від передніх горбків поперечних відростків CІI — CIV хребців і закінчується на передньому горбку передньої дуги атланта й на тілі осьового хребця; третя частина м'яза, почавшись на тілах верхніх ТІІ —ТІІІ хребців, іде до передніх горбків поперечних відростків CV і CVI хребців.
 
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІІ — CVI.
 
Довгий м'яз голови (т. longus capitis) починається від передніх горбків поперечних відростків CІI — CVI хребців і прикріплюється до нижньої поверхні основної частини потиличної кістки (з обох боків глоткового горбка).
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІ —СІІІ.

 
Передній і бічний прямі м'язи голови (т. rectus capitis anterior et lateralis) починаються від верхньої поверхні бічної маси й поперечного відростка атланта і закінчуються на нижній поверхні основної частини потиличної кістки.
 
Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІ —CIІ
 
Функція. Передхребтові м'язи є слабкими згиначами шийного відділу хребтового стовпа і голови.

Топографічна анатомія шиї

На шиї розрізняють передню, бічну задню і груднинно-ключично-соскоподібну ділянки (мал. 93).
 
Передня ділянка шиї (reg. cervicalis anterior) обмежена нижнім краєм основи нижньої щелепи і передніми краями груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Серединна лінія шиї розділяє передню ділянку на правий і лівий присередні трикутники, в яких, у свою чергу, виділяють чотири трикутники: піднижньощелепний, сонний, м'язовий (лопатково-трахейний), підпідборідний.
 
Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) обмежений нижнім краєм основи нижньої щелепи і двома черевцями (переднім і заднім) двочеревцевого м'яза. В ньому залягає піднижньо-щелепна слинна залоза, а глибше, за її фасціальною піхвою, розташований під'язиковий нерв і присередньо — язикові артерія й вени. Ззаду піднижньощелепний трикутник безпосередньо переходить у занижньощелепну ямку. В його межах розташований язиковий (Пирогова) трикутник (trigonum linguale). Він обмежений спереду зовнішнім (заднім) краєм щелепно-під'язикового м'яза, зверху — під'язиковим нервом і язиковою веною, знизу і ззаду — сухожилком заднього черевця двочеревцевого м'яза. У. трикутнику проходить язикова артерія.
 
Сонний трикутник (trigonum caroticum) обмежений переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, заднім черевцем двочеревцевого і верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'язів. Цей трикутник має найбільше практичне значення, оскільки він є місцем оперативного підходу до верхнього відрізка загальної сонної артерії, а також початковим відділом зовнішньої і внутрішньої сонних артерій. Ці судини разом з внутрішньою яремною веною і блукаючим нервом охоплені загальною (сонною) фасціальною піхвою.
 
М'язовий (лопатково-трахейний) трикутник (trigonum musculare s. omotracheale) обмежений іззовні та знизу переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, зверху і збоку — присереднім краєм верхнього черевця лопатково-під'язикового м'яза, присередньо передньою серединною лінією. У ділянці цього трикутника розташовані важливі органи шиї: гортань, трахея, стравохід (позаду трахеї), щитоподібна та прищитоподібна залози. У поверхневих шарах тут залягають поверхневі вени шиї.
 
У передній ділянці шиї між двома передніми черевцями двочеревцевого м'яза окреслюється підпідборідний трикутник (trigonum submentale), в якому залягає кілька дрібних лімфатичних вузлів.
Задня шийна ділянка (reg. ceruicalis posterior) має добре розвинені м'язи, які вкривають хребці. Ці м'язи, у свою чергу, покриваються ремінним і трапецієподібним м'язами (mm. splenius cervicis et trapezius).

 
Груднинно-ключично-соскоподібна ділянка (reg. sternocleidomastoidea) відповідає площі однойменного м'яза.
 
Бічна ділянка шиї (reg. cervicalis lateralis), лежить між заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза спереду, ключицею знизу і переднім краєм трапецієподібного м'яза ззаду.
 
У межах бічної ділянки шиї містяться лопатково-ключичний і лопатково-трапецієподібний трикутник, а також заглиблення над ключицею, яке називається великою надключичною ямкою (fossa supraclavicular major). Лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclavicularc) обмежений знизу ключицею, згори — краєм нижнього черевця лопатково-під'язикового м'яза і присередньо — краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Тут у поверхневих шарах залягають численні нервові гілки шийного сплетення і зовнішня яремна вена. У глибоких шарах великої надключичної ямки міститься підключична вена (у переддрабинчастому просторі), підключична артерія і стовбури плечового нервового сплетення (в міждрабинчастому просторі).
 
Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum) обмежений знизу заднім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, присередньо — груднинно-ключично-соскоподібним м'язом, збоку — краєм трапецієподібного м'яза. У цьому трикутнику містяться гілки шийного нервового сплетення та додаткового нерва.

Шийна фасція

У ділянці шиї можна виділити п'ять фасціальних пластинок.
 
1. Поверхнева пластинка (lamina superficialis) у вигляді тонкого листка розташована безпосередньо під шкірою, обгортає підшкірний м'яз шиї.
 
2. Власна фасція шиї (fascia colli propria) щільніша, у вигляді футляра вкриває всю шию, утворюючи фасціальний мішок для груднинно-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м'язів, а також для підщелепної слинної залози. Фасція прикріплюється вгорі до нижнього краю нижньої щелепи (тут вона переходить у фасцію жувального м'яза та привушної слинної залози), а внизу — до зовнішньої поверхні груднини й ключиці. Від фасції на її шляху відходять відростки до поперечних відростків шийних хребців, розділяючи шию на передній і задній відділи.
 
3. Передтрахейна пластинка (lamina praetrachealis) найміцніша, має форму трапецієподібної пластинки, натягнутої між лопатково-під'язиковими м'язами. Фіксується до під'язикової кістки, груднини й ключиці. Фасція віддає відростки до стінок вен шиї, внаслідок чого в разі ушкодження у них створюється від'ємний тиск і зіяння. Тому при травмах і оперативних втручаннях у ділянці шиї часто трапляється повітряна емболія.
 
4. Внутрішньошийна фасція (fascia endocervicalis) має парієтальну пластинку, яка прилягає до фасціальних піхов м'язів передньої ділянки шиї, і вісцеральну пластинку, яка утворює сполучнотканинну судинно-нервову піхву (vag. vasaneurorum) для органів шиї та судинно-нервового пучка. У ній розташована загальна сонна артерія, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв.
 
5. Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis) — щільний волокнистий листок, який вкриває спереду передхребтові і драбинчасті м'язи. Починається від нижньої поверхні основної частини потиличної кістки (позаду від глоткового горбка), з боків прикріплюється до поперечних відростків шийних хребців і спускається донизу по передній поверхні хребтового стовпа до діафрагми. У грудній порожнині безпосередньо переходить у внутрішньогрудну фасцію.
 
Між пластинками фасції і внутрішніми органами шиї утворюються заповнені волокнистою сполучною тканиною простори: переднутряний, розташований між парієтальною та вісцеральною пластинками внутрішньошийної фасції: позанутряний — між передхребтовою і внутрішньошийною фасціями. Цими просторами, особливо позанутряним, запальні процеси з ділянки шиї можуть поширюватися в грудну порожнину, спричинюючи медіастиніт з тяжким перебігом.


 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Клѣточное ядро (Nucleus)

Опредѣленіе. Клѣточное ядро представляетъ собою отграниченную отъ протоплазмы и, до извѣстной степени, обособленную совокупность особыхъ химическихъ тѣлъ (ядерныхъ веществъ), которая встрѣчается въ клѣткѣ въ самыхъ различныхъ морфологическихъ состояніяхъ (О. Гертвигъ. Клѣтка).


Клѣточное тѣло

Химическая и физическая особенность:    клѣточное тѣло состоитъ изъ протоплазмы.

Протоплазма, или цитоплазма, не является обозначеніемъ какого-либо химически однороднаго вещества, а представляетъ собою морфологическое понятіе. Она состоитъ изъ извѣстнаго количества бѣлковыхъ веществъ (главнымъ образомъ, пластинъ, а также глобулины...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Анатомічний атлас людини

Пахвинний канал (вигляд спереду)
1 — присередня ніжка; 2 — міжніжкові волокна; 3 — бічна ніжка; 4 — поверхнева зв'язка; 5 — м'яз — підіймач яєчка; 6 — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 7 — внутрішній косий м'яз живота

close