Кровеносные сосуды.
Кровеносные сосуды глазного яблока принадлежатъ двумъ системамъ, а именно:
1) сѣтчатковой
2) рѣсничной системамъ.
На мѣстѣ входа зр... Читати далі...
Промежина
Є два поняття промежини (perineum). Перше, вужче, визначає проміжок між переднім краєм відхідника і задньою спайкою соромітних губ або задньою стінкою калитки. Друге, ширше, поняття визначає ділянку, обмежену спереду лобковою дугою, з боків — сідничими горбами і позаду — куприковою кісткою. Ця ділянка містить м'язи і фасції, які в людини утворюють тазове дно, через яке в чоловіків проходять сечівник і пряма кишка, а в жінок також піхва. Розташований по серединній лінії шов (raphe) ділить ділянку промежини на праву та ліву половини.
Лобовою лінією, проведеною через обидва сідничі горби (lin. biischiadica), промежину поділяють на тазову і сечово-статеву ділянки.
У відхідниковій ділянці (reg. analis) розташовані промежинна ділянка прямої кишки, зовнішній м'яз — замикач відхідника та діафрагма таза.
Діафрагма таза (мал. 183) утворена м'язом — підіймачем відхідника (правим і лівим), куприковим м'язом (правим і лівим), зовнішнім м'язом — замикачем відхідника та їхніми фасціями.
М'яз — підіймач відхідника (т. levator ani) (див. мал. 183) має вигляд трикутної м'язової пластинки, яка спускається присередньо донизу, і утворюючи з однойменним м'язом протилежного боку форму відкритої догори лійки. Складається з лобково-куприкового та клубово-куприкового м'язів. Лобково-куприковий м'яз (т. pubococcygeus) починається від внутрішньої поверхні гілок обох лобкових кісток і переднього відрізка сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника (arcus tendineus т. levatoris ani), лінійного стовщення фасції внутрішнього затульного м'яза, натягнутого між верхньою гілкою лобкової кістки та сідничою остю. Потім, ідучи назад, окремими пучками охоплює сечівник і пряму кишку й закінчується на куприковій кістці.
Клубово-куприковий м'яз (т. Піососсуgeus) починається від сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника, звідси проходить з боків і трохи позаду попереднього м'яза. Поступово звужуючись, м'яз спускається донизу і присередньо до відхідниково-куприкової зв'язки (lig. anococcygeum ).
Сідничо-куприковий (куприковий м'яз) (т. ischiococcygeus) — рудиментарний. Він у вигляді дуже слабкої трикутної пластинки починається від крижово-остистої зв'язки та сідничої ості й прикріплюється до краю куприка та верхівки крижової кістки.
Зовнішній м'яз — замикач відхідника (т. sphincter ani externus) (див. мал. 183) у вигляді потужного м'язового кільця оточує відхідник і прилеглу ділянку прямої кишки. Розрізняють три частини м'яза: підшкірну, м'язові пучки якої починаються і прикріплюються під шкірою; поверхневу, яка у вигляді пари пучків закінчується на відхідниково-куприковій зв'язці; глибоку — найпотужнішу, що безпосередньо прилягає до м'яза — підіймача відхідника.
У сечово-статевій ділянці (reg. urogenitale) містяться зовнішні статеві органи, сечівник і сечово-статева діафрагма.
До складу сечово-статевої діафрагми (diaphragma urogenitale) (див. мал. 183) входять м'язи разом з фасціями, які їх вкривають. Глибокий поперечний м'яз промежини (т. transversus perinei profundus) починається на кожному боці від гілки сідничої кістки та, йдучи присередньо, зливається з м'язом протилежного боку. Зовнішній м'яз — замикач сечівника (т. sphincter urethrae externus) формується за рахунок попереднього м'яза і досить потужним шаром оточує в чоловіків pars membranacea urethrae, а в жінок — початковий відділ сечівника. Крім того, в жінок є звичайно слабко розвинутий коловий шар цього м'яза навколо присінка піхви.
Поверхневий поперечний м'яз промежини (т. transversus perinei supcrficialis) — парний, має вигляд тонкого поперечного м'язового тяжа, який починається від сідничого горба і зливається по серединній лінії з м'язом протилежної сторони.
Цибулино-губчастий м'яз (т. bulbospongiosus) — парний. Починається від сухожилкового центру промежини (сере-дина заднього краю сечово-статевої діафрагми) і на сечово-статевій поверхні цибулини статевого члена з косими пучками м'яза протилежного боку утворює подобу шва. Звідси пучки м'яза спускаються донизу вбік і вперед, охоплюючи тіло статевого члена, і закінчуються на його спинці.
Функція. Сприяє випорскуванню сім'я та видаленню сечі з сечівника. У жінок цей м'яз симетрично ділиться на праву і ліву частини, розташовані навколо піхви.
Сідничо-печеристий м'яз (т. ischiocavernosus) — парний; починається від сідничого горба, закінчується на печеристих тілах (у жінок цей м'яз рудиментарний).
Функція. Створює перепону венозному відтоку з печеристих і губчастих тіл, внаслідок чого виникає напруження (ерекція) статевого члена і клітора.
Фасції промежини. У промежині розрізняють такі фасції: фасцію промежини, поверхневу обгортальну фасцію промежини, фасції діафрагми таза, верхню та нижню фасції сечово-статевої діафрагми.
Фасція промежини (fascia perinei), або поверхнева обгортальна фасція промежини (fascia investiens perinei supcrficialis) є безпосереднім продовженням поверхневої фасції сусідніх ділянок. Вона вкриває поверхневий поперечний м'яз промежини, цибулино-губчастий і сідничо-печеристий м'язи.
Два відростки пристінкової фасції таза, що відходять від сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника, дістали назву верхньої та нижньої фасцій діафрагми таза (fascia diaphragmatis pelvis superior et inferior).
У сечово-статевій діафрагмі розрізняють верхню фасцію сечово-статевої діафрагми (fascia diaphragmatis urogenitalis superior), яка вкриває глибокий поперечний м'яз промежини зверху, і нижню (fascia diaphragmatis urogenitalis inferior), яка вкриває глибокий і поверхневий поперечні м'язи промежини знизу (див. мал. 183).
З кожного боку між внутрішньою по-верхнею сідничого горба і м'язом — підіймачем відхідника міститься сідничо-відхіднрікова ямка (fossa ischioanalis), заповнена жировим тілом (corpus adiposum fossae ischiorectal), яке з усіх боків оточує відхідникову частину прямої кишки. В жировому тілі часто виникають абсцеси, пов'язані з прямокишковими норицями.
Кровопостачання: гілки внутрішньої соромітної артерії; венозна кров відтікає по однойменних венах.
Лімфовідтік: до поверхневих і глибоких пахвинних вузлів.
Іннервація: гілки крижового сплетення, соромітний нерв.
Порівняно велика площа жіночого тазового дна та його менша укріпленість є передумовою для опущення органів малого таза, особливо матки.
ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА
 |
Розділ: Знання анатомії на старослов'янської кирилиці | Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia
 Хрусталикъ имѣетъ форму двояковыпуклой круглой чечевицы. Въ хрусталикѣ различаютъ переднюю (менѣе выпуклую) его поверхность, facies ant. lentis, заднюю (болѣе выпуклую) поверхность, facies post, lentis, экваторъ, aequator lentis, а также передній полюсъ, polus ant. lentis, и задній полюсъ, polus post, lentis. Черезъ полюсы проходитъ ось хрусталика, axis lentis. Читати далі... |
Розділ: Знання анатомії на старослов'янської кирилиці | Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)
 Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі... |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки
 Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки
АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)
 Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі... |
Розділ: Анатомія людини на німецькій мові | Категорія: Atlas der deskriptiven Anatomie des Menschen
 Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі... |
Розділ: Анатомія людини на німецькій мові | Категорія: Atlas der deskriptiven Anatomie des Menschen
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)
 Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis). Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі... |
Розділ: Топографічна анатомія людини російською мовою (ru) | Категорія: Грудь
 Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и соединительнотканной клетчаткой. Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі... |
Розділ: Топографічна анатомія людини російською мовою (ru) | Категорія: Грудь
АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
Розділ: Анатомічний атлас українською мовою (ua) | Категорія:
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
Розділ: Анатомічний атлас українською мовою (ua) | Категорія: