Анатомія людини - Промежина
Промежина

Є два поняття промежини (perineum). Перше, вужче, визначає проміжок між переднім краєм відхідника і задньою спайкою соромітних губ або задньою стінкою калитки. Друге, ширше, поняття визначає ділянку, обмежену спереду лобковою дугою, з боків — сідничими горбами і позаду — куприковою кісткою. Ця ділянка містить м'язи і фасції, які в людини утворюють тазове дно, через яке в чоловіків проходять сечівник і пряма кишка, а в жінок також піхва. Розташований по серединній лінії шов (raphe) ділить ділянку промежини на праву та ліву половини.
 
Лобовою лінією, проведеною через обидва сідничі горби (lin. biischiadica), промежину поділяють на тазову і сечово-статеву ділянки.
 
У відхідниковій ділянці (reg. analis) розташовані промежинна ділянка прямої кишки, зовнішній м'яз — замикач відхідника та діафрагма таза.
 
Діафрагма таза (мал. 183) утворена м'язом — підіймачем відхідника (правим і лівим), куприковим м'язом (правим і лівим), зовнішнім м'язом — замикачем відхідника та їхніми фасціями.
 
М'яз — підіймач відхідника (т. levator ani) (див. мал. 183) має вигляд трикутної м'язової пластинки, яка спускається присередньо донизу, і утворюючи з однойменним м'язом протилежного боку форму відкритої догори лійки. Складається з лобково-куприкового та клубово-куприкового м'язів. Лобково-куприковий м'яз (т. pubococcygeus) починається від внутрішньої поверхні гілок обох лобкових кісток і переднього відрізка сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника (arcus tendineus т. levatoris ani), лінійного стовщення фасції внутрішнього затульного м'яза, натягнутого між верхньою гілкою лобкової кістки та сідничою остю. Потім, ідучи назад, окремими пучками охоплює сечівник і пряму кишку й закінчується на куприковій кістці.
 
Клубово-куприковий м'яз (т. Піососсуgeus) починається від сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника, звідси проходить з боків і трохи позаду попереднього м'яза. Поступово звужуючись, м'яз спускається донизу і присередньо до відхідниково-куприкової зв'язки (lig. anococcygeum ).
 
Сідничо-куприковий (куприковий м'яз) (т. ischiococcygeus) — рудиментарний. Він у вигляді дуже слабкої трикутної пластинки починається від крижово-остистої зв'язки та сідничої ості й прикріплюється до краю куприка та верхівки крижової кістки.
 
Зовнішній м'яз — замикач відхідника (т. sphincter ani externus) (див. мал. 183) у вигляді потужного м'язового кільця оточує відхідник і прилеглу ділянку прямої кишки. Розрізняють три частини м'яза: підшкірну, м'язові пучки якої починаються і прикріплюються під шкірою; поверхневу, яка у вигляді пари пучків закінчується на відхідниково-куприковій зв'язці; глибоку — найпотужнішу, що безпосередньо прилягає до м'яза — підіймача відхідника.
 
У сечово-статевій ділянці (reg. urogenitale) містяться зовнішні статеві органи, сечівник і сечово-статева діафрагма.
 
До складу сечово-статевої діафрагми (diaphragma urogenitale) (див. мал. 183) входять м'язи разом з фасціями, які їх вкривають. Глибокий поперечний м'яз промежини (т. transversus perinei profundus) починається на кожному боці від гілки сідничої кістки та, йдучи присередньо, зливається з м'язом протилежного боку. Зовнішній м'яз — замикач сечівника (т. sphincter urethrae externus) формується за рахунок попереднього м'яза і досить потужним шаром оточує в чоловіків pars membranacea urethrae, а в жінок — початковий відділ сечівника. Крім того, в жінок є звичайно слабко розвинутий коловий шар цього м'яза навколо присінка піхви.
 
Поверхневий поперечний м'яз промежини (т. transversus perinei supcrficialis) — парний, має вигляд тонкого поперечного м'язового тяжа, який починається від сідничого горба і зливається по серединній лінії з м'язом протилежної сторони.
 
Цибулино-губчастий м'яз (т. bulbospongiosus) — парний. Починається від сухожилкового центру промежини (сере-дина заднього краю сечово-статевої діафрагми) і на сечово-статевій поверхні цибулини статевого члена з косими пучками м'яза протилежного боку утворює подобу шва. Звідси пучки м'яза спускаються донизу вбік і вперед, охоплюючи тіло статевого члена, і закінчуються на його спинці.
 
Функція. Сприяє випорскуванню сім'я та видаленню сечі з сечівника. У жінок цей м'яз симетрично ділиться на праву і ліву частини, розташовані навколо піхви.
 
Сідничо-печеристий м'яз (т. ischiocavernosus) — парний; починається від сідничого горба, закінчується на печеристих тілах (у жінок цей м'яз рудиментарний).
 
Функція. Створює перепону венозному відтоку з печеристих і губчастих тіл, внаслідок чого виникає напруження (ерекція) статевого члена і клітора.
 
Фасції промежини. У промежині розрізняють такі фасції: фасцію промежини, поверхневу обгортальну фасцію промежини, фасції діафрагми таза, верхню та нижню фасції сечово-статевої діафрагми.
 
Фасція промежини (fascia perinei), або поверхнева обгортальна фасція промежини (fascia investiens perinei supcrficialis) є безпосереднім продовженням поверхневої фасції сусідніх ділянок. Вона вкриває поверхневий поперечний м'яз промежини, цибулино-губчастий і сідничо-печеристий м'язи.
 
Два відростки пристінкової фасції таза, що відходять від сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника, дістали назву верхньої та нижньої фасцій діафрагми таза (fascia diaphragmatis pelvis superior et inferior).
 
У сечово-статевій діафрагмі розрізняють верхню фасцію сечово-статевої діафрагми (fascia diaphragmatis urogenitalis superior), яка вкриває глибокий поперечний м'яз промежини зверху, і нижню (fascia diaphragmatis urogenitalis inferior), яка вкриває глибокий і поверхневий поперечні м'язи промежини знизу (див. мал. 183).
 
З кожного боку між внутрішньою по-верхнею сідничого горба і м'язом — підіймачем відхідника міститься сідничо-відхіднрікова ямка (fossa ischioanalis), заповнена жировим тілом (corpus adiposum fossae ischiorectal), яке з усіх боків оточує відхідникову частину прямої кишки. В жировому тілі часто виникають абсцеси, пов'язані з прямокишковими норицями.
 
Кровопостачання: гілки внутрішньої соромітної артерії; венозна кров відтікає по однойменних венах.
 
Лімфовідтік: до поверхневих і глибоких пахвинних вузлів.
 
Іннервація: гілки крижового сплетення, соромітний нерв.
 
Порівняно велика площа жіночого тазового дна та його менша укріпленість є передумовою для опущення органів малого таза, особливо матки.
 

Анатомія людини старослов'янською мовою

Дифференцировка клѣтокъ, образованіе тканей и органовъ

Дифференцированіе, или обособленіе, клѣтокъ представляется одной изъ задачъ клѣточнаго дѣленія. Каждое обособленіе клѣтокъ совершается на томъ матеріалѣ, который доставляется оплодотвореннымъ яйцомъ, т. е. исходной ступенью новаго недѣлимаго, и осуществляется черезъ посредство послѣдовательныхъ клѣточныхъ дѣленій. Цѣлью такого обособленія является раздѣленіе труда, которое необходимо для организма высшихъ существъ. У протистовъ единст...


Химія клѣтки

Уже въ различныхъ мѣстахъ предыдущаго изложенія намъ приходилось упоминать о химическихъ свойствахъ клѣтокъ. Ниже мы отчасти резюмируемъ приведенныя выше данныя, отчасти дополнимъ ихъ новыми. Въ силу существованія важныхъ взаимоотношеній между формой, веществомъ и функціей, не приходится много распространяться о важности химическихъ свойствъ клѣтки. Правда, вслѣдствіе значительной трудности этой области изслѣдованія, химія клѣтки...


Топографічна анатомія людини

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

Топографічна анатомія людини російською мовою

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго...


Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра...


Анатомічний атлас людини

Поперечный распил канала лицевого нерва
Воздухоносные клетки, рассеянные во всех отделах височной кости (по И. Я. Сендульскому).

Поперечный распил канала лицевого нерва на уровне середины задней стенки наружного слухового прохода; изображена нижняя поверхность распила.

1 — клетки в области верхушки пирамиды;
2 — внутренний слуховой проход;
3 — мыс;.....

close