Голотопія. Яєчко — парний орган, який належить до внутрішніх статевих органів чоловіка. Кожне яєчко розташоване у відповідній половині калитки і відділене одне від одного перегородкою. Ліве яєчко лежить нижче правого. Верхні кінці яєчок спрямовані вперед і вбік.
Будова. Яєчко має яйцеподібну форму, сплюснуте з боків. Його розміри (довжина — 4,5 см, ширина — 2,5 см, товщина — 3 см) не відповідають функціональним можливостям. Пружність яєчка під час пальпації залежить від наповнення сім'яною рідиною, з віком вона зменшується. Спереду і з боків яєчко вкрите нутрощевим листком піхвової (серозної) оболонки, під яким розташована білкова оболонка — щільна фіброзна пластинка, не здатна розтягуватися, тому при набряках яєчко стискається, що супроводжується сильним болем. Зсередини розташована багата на судини судинна оболонка.
...
Читати далі »
|
Калитка — це шкірний мішок, розділений перегородкою на два відділи, в яких розташовані чоловічі статеві залози (яєчки; testis) і калиткова частина сім'яних канатиків.
Пошарова топографія. Стінка калитки утворена тканинами, гомологічними шарам передньої черевної стінки: шкірою, м'ясистою оболонкою (tunica dartos), зовнішньою та внутрішньою сім'яними фасціями і піхвовою оболонкою яєчка.
Шкіра калитки тонка й еластична, надзвичайно чутлива до подразнень. По середній лінії розташований сагітальний шов, який утворився внаслідок зрощення двох закладок і є продовженням аналогічного шва промежини та статевого члена. Підшкірна жирова клітковина міститься лише біля кореня калитки.
<
...
Читати далі »
|
Виділяють три основні частини чоловічого сечівника: передміхурову (pars prostatica), перетинчасту (pars membranacea) і губчасту (pars spongiosa). Остання містить цибулинну, печеристу та головчасту частини. Довжина сечівника у дорослого чоловіка становить 16—18 см. На передміхурову частину припадає 3—4 см, на перетинчасту — 1,5 см і на губчасту — 14—15 см. Просвіт сечівника неоднаковий на всьому протязі: в ньому визначають три звуження та три розширення. Звуження розташовані в початковій частині сечівника — біля шийки сечового міхура, в місці переходу через сечостатеву діафрагму і на виході з головки статевого члена, розширення — в передміхуровій частині сечівника, ділянці цибулини статевого члена та біля його кінця (в ділянці човноподібної ямки). На передній стінці човноподібної ямки є складка слизової оболонки, що утворює заслінку човноподібної ямки (Герена), куди може впиратися катетер під ча
...
Читати далі »
|
Голотопія та скелетотопія. Корінь статевого члена (radix penis), розташований під шкірою основи калитки, зрощений з гілками сідничих і лобкових кісток, з лобковим симфізом і сечо-статевою діафрагмою. Від цих кісток починаються ніжки статевого члена, які сходяться в ділянці лобкового симфізу та продовжуються в тіло статевого члена.
Будова. Статевий член складається з кореня, тіла (corpus penis) і головки (glans penis). Основа члена утворена двома печеристими тілами (corpus cavernosus penis) і губчастим тілом (corpus spongiosus penis), які ззовні вкриті шкірою, підшкірною жировою клітковиною з поверхневою фасцією, глибокою фасцією та білковою оболонкою, від якої вглиб відходять відростки — перекладки. Між останніми формуються простори, що зумовлюють печеристу будову. Печеристі тіла розділені поздовжньою перегородкою статевого члена.
...
Читати далі »
|
Ділянка промежини спереду обмежена нижніми гілками лобкових і гілками сідничих кісток, збоку — сідничими горбами та крижово-горбовими зв'язками, ззаду — куприком. Під терміном "чоловіча промежина" розуміють проміжок між коренем калитки і відхідником, "акушерська промежина" — проміжок між задньою спайкою великих статевих губ і відхідником.
Умовна лінія, проведена від одного сідничого горба до другого, поділяє промежину на два відділи: передній (сечостатева ділянка; regio urogenitalis) і задній (відхідникова ділянка; regio analis).
Пошарова топографія. Шкіра промежини має різну товщину: тонша — біля калитки та статевих губ, товща, вкрита волоссям, — біля відхідника. Вона містить велику кількість потових і сальних залоз. По серединній лінії про
...
Читати далі »
|
Голотопія. Сім'явиносні протоки розташовані в бічному та позадуміхуровому клітковинних просторах підочеревинного поверху таза.
Будова. Сім'явиносна протока — це трубчатий орган, що має зовнішній діаметр З мм та є продовженням протоки придатка яєчка і закінчується в місці злиття з протокою сім'яного пухирця. Стінка протоки має слизову, м'язову та зовнішню оболонки. М'язова оболонка утворена трьома шарами непосмугованих м'язів (зовнішній і внутрішній — поздовжні, середній — циркулярні), через що протока є щільною і її легко пропальпувати в усіх відділах.
Синтопія. Покинувши глибоке пахвинне кільце, протока проходить уздовж стінки таза під очеревиною та зростається з нею сполучнотканинними перетинками, через що цю ділянку називають пристінковою.
...
Читати далі »
|
Голотопія. Розташовані сім'яні пухирці в малому тазу, вище передміхурової залози, та прилягають до задньої стінки сечового міхура.
Будова. Сім'яний пухирець має форму ампули завдовжки 6—7 см і завширшки З см. Нижній кінець його звужується, переходячи у видільну протоку завдовжки 0,5—1 см, яка з'єднується з ампулою сім'явиносної протоки (ampulla ductus deferentis), утворюючи сім'явипорскувальну протоку (ductus ejaculatorius), що проходить через передміхурову залозу в сечівник.
Синтопія. Сім'яні пухирці розташовані між сім'явиносною протокою і сечоводом. Знизу вони зв'язані з передміхуровою залозою, спереду прилягають до дна сечового міхура, ззаду — через черевно-промежинний апоневроз та очеревину прямо-кишково-міхурової заглибини — до прямо
...
Читати далі »
|
|
