Голотопія. Тазова частина сечоводу розміщена в бічних і позадуміхуровому клітковинних просторах таза у чоловіків і бічних та приматкових клітковинних просторах у жінок. Вона оточена власною фасцією, довжина її становить 15—16 см.
Синтопія. У сечоводі розрізняють пристінкову (прилягає до бічної стінки таза) та нутрощеву (до органів таза) частини. Тазова частина сечоводу починається від верхньої межі малого таза — пограничної лінії. У цьому місці сечовід перетинає клубові судини, причому ліворуч — загальну клубову артерію, праворуч — зовнішню клубову біля місця її виникнення, одержуючи від них сечовідні гілки. Просвіт сечоводу в цьому місці становить 4—6 мм (друге, або середнє, звуження). У початковому відділі тазової частини спереду від сечоводу розміщені корінь брижі сигмоподібної ободової кишки (ліворуч) і сліпа кишка (праворуч). Нижч
...
Читати далі »
|
Голотопія. Сечовий міхур розташований у передньому відділі порожнини малого таза.
Скелетотопія. Верхівка сечового міхура розташована за лобковим симфізом і виступає над його верхнім краєм лише в разі наповнення. У ранньому дитячому віці 2/3 сечового міхура лежать вище лобкового симфізу, до пубертатного періоду він займає таке саме положення, як у дорослого, з віком опускається і у людей літнього віку розташований нижче верхнього краю симфізу.
Будова сечового міхура. Сечовий міхур — це непарний порожнистий м'язовий орган. Форма його змінюється з віком: у новонародженого вона веретеноподібна, у дорослої людини в ненаповненому стані наближається до блюдцеподібної, в наповненому — до ово'ідної. Частини сечового міхура (верхівка, тіло, дно та шийка) зв
...
Читати далі »
|
Голотопія. Пряма кишка, що є кінцевим відрізком товстої кишки, розташована в задньому відділі порожнини малого таза.
Скелетотопія. Початковий відділ прямої кишки відповідає рівню верхнього краю Siii, де сигмоподібна кишка втрачає свою брижу та зникають поздовжні м'язові стрічки завдяки рівномірному розподілу волокон і формуванню суцільного поздовжнього шару м'язів прямої кишки.
Будова прямої кишки. За ознаками зовнішньої будови пряму кишку поділяють на три відділи: надампулярний — верхня звужена частина, ампулярний — розширена частина, відхідниковий — нижня звужена частина. За анатомічним розташуванням виділяють тазову частину, що розміщена вище діафрагми таза (надампулярний і ампулярний відділи), та промежинну частину (відхідниковий відділ) — нижче діафрагми таз
...
Читати далі »
|
У порожнині малого таза умовно виділяють три відділи (поверхи): очеревинний, підочеревинний і підшкірний (мал. 280).
Очеревинний відділ таза (cavum pelvis peritoneale) фактично є нижнім поверхом черевної порожнини, де розміщуються органи або частини органів, вкриті очеревиною (пряма кишка, матка, верхня та задньобічні стінки сечового міхура). У порожнині чоловічого таза очеревина переходить з передньобокової стінки живота на передню стінку сечового міхура, утворюючи поперечну перехідну складку, вкриває верхню, задню та частину бічних стінок сечового міхура, верхню частину сім'яних пухирців і переходить на передню стінку прямої кишки. Між сечовим міхуром і прямою кишкою формується прямокишково-міхурова заглибина. З боків вона обмежена прямокишково-міхуровими складками очеревини, що в передньозадньому напрямку йдуть від сечового міхура до прямої кишки. У пря
...
Читати далі »
|
Наявність виражених клітковинних просторів таза зумовлена постійною зміною об'єму, форми та синтопії його органів. Клітковина, в якій розташовані артеріальні судини, венозні та нервові сплетення, лімфатичні судини та вузли органів таза, промежини та нижньої кінцівки, виповнює простори між його фасціальними листками.
У тазу чоловіків виділяють такі клітковинні простори:
• передміхуровозалозовий;
• нутрощевий;
• підочеревинний;
• ложе сім'яних пухирців;
• капсула передміхурової залози;
• капсула прямої кишки;
• бічний;
• позадупрямокишковий;
• сіднично-прямокишкова ямка (мал. 279).
...
Читати далі »
|
У ділянці таза розрізняють дві фасції: пристінкову та нутрощеву. Пристінкова фасція вкриває стінки та м'язи таза, нутрощева — органи таза. За походженням фасції таза є ущільненою сполучною тканиною (вкриває стінки й органи), частково редукованим лобково-куприковим м'язом (вкриває м'яз — підіймач відхідника), зрощенням і редукцією листків первинної очеревини (черевно-промежинний апоневроз). Листки фасцій переходять один в один у місці прилягання анатомічних утворень, які вони вкривають, формуючи при цьому сухожилкові дуги та фасціальні вузли.
Нутрощева фасція таза є продовженням внутрішньочеревної фасції. Вона зростається з кістками в ділянці термінальної лінії таза і, спускаючись униз, вкриває його стінки. Спереду фасція вистеляє лобковий симфіз, кістки та м'язи в ділянці затульного отвору, в нижній частині, ущільнюючись, переходить у фа
...
Читати далі »
|
М'язи таза поділяють на пристінкові та нутрощеві. До пристінкових належать внутрішній затульний (m. obturatorius internus) і грушоподібний (т. piriformis) м'язи.
Внутрішній затульний м'яз починається від затульної перетинки (membrana obturatoria) і внутрішніх країв затульного отвору тазової кістки, проходить по бічній стінці таза і виходить через малий сідничний отвір, вклинюється між верхнім (m. gemellus superior) і нижнім близнюковими (т. gemellus inferior) м'язами і разом з ними прикріплюється до внутрішньої поверхні великого вертлюга стегнової кістки. Між лобковою кісткою та затульними м'язами у верхній частині затульного отвору формується затульний канал, що містить однойменний судинно-нервовий пучок.
Грушоподібний м'яз починається від передньої поверхні Sii—S
...
Читати далі »
|
|
