Голотопія. Яєчко — парний орган, який належить до внутрішніх статевих органів чоловіка. Кожне яєчко розташоване у відповідній половині калитки і відділене одне від одного перегородкою. Ліве яєчко лежить нижче правого. Верхні кінці яєчок спрямовані вперед і вбік.
Будова. Яєчко має яйцеподібну форму, сплюснуте з боків. Його розміри (довжина — 4,5 см, ширина — 2,5 см, товщина — 3 см) не відповідають функціональним можливостям. Пружність яєчка під час пальпації залежить від наповнення сім'яною рідиною, з віком вона зменшується. Спереду і з боків яєчко вкрите нутрощевим листком піхвової (серозної) оболонки, під яким розташована білкова оболонка — щільна фіброзна пластинка, не здатна розтягуватися, тому при набряках яєчко стискається, що супроводжується сильним болем. Зсередини розташована багата на судини судинна оболонка.
По задньому краю яєчка, позбавленому серозного покриву, білкова оболонка потовщена внаслідок входження кровоносних судин і виходу сім'яних канальців — це середостіння яєчка (mediastinum testis). Від середостіння всередину паренхіми яєчка відходять радіальні перегородки, що ділять її на часточки. Паренхіма часточок яєчка утворена звивистими сім'яними трубочками, від яких у ділянці верхівки часточки відходять прямі сім'яні трубочки, що проходять через середостіння і потрапляють у над'яєчко (epididymis), де об'єднуються у виносні протоки.
Над'яєчко розташоване вздовж заднього краю яєчка, має головку, тіло та хвіст. Головка над'яєчка розміщена вгорі, хвіст обернений униз і переходить у сім'явиносну протоку. Яєчко та над'яєчко містять рештки ембріональних закладок: у місці з'єднання пристінкового та нутрощевого листків піхвової оболонки яєчка, біля його нижнього кінця, а також на 1 см вище верхнього кінця розташовані зв'язки, що йдуть до стінки калитки, — рештки тяжа яєчка; на передньому кінці придатка є пухирець із серозною рідиною — привісок над'яєчка, що є рештками парамезонефричного (мюллерового) ходу; на верхньому кінці яєчка розташований його привісок (appendix testis) — утворення, гомологічне лійці маткової труби. Ці утворення можуть бути причиною розвитку кісти яєчка.
Кровопостачання яєчка здійснює яєчкова артерія (a. testicularis), яка починається від черевної частини аорти. Відтік венозної крові відбувається в нижню порожнисту вену через праву яєчкову вену, ліворуч — у ліву ниркову вену. Проходячи в сім'яному канатику, вени яєчка утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis), яке має анастомози із зовнішньою соромітною веною та венами черевної стінки.
Лімфа від яєчка відтікає в поперекові вузли, розташовані поблизу місця формування цистерни грудної протоки (cisterna chyli) біля аорти, та в нижні клубові лімфатичні вузли, розміщені по ходу зовнішньої клубової вени, звідти — у приаортальні лімфатичні вузли. Через це видалення регіонарних лімфатичних вузлів при злоякісному новоутворенні яєчка утруднене, а завдяки близькості цистерни метастазування є генералізованим.
Іннервацію яєчка забезпечують аортальне та ниркове симпатичні сплетення, нижнє підчеревне сплетення, що підходять до нього разом з яєчковою артерією, та статева гілка від статево-стегнового нерва. В яєчку міститься велика кількість нервових закінчень, тому його забої надзвичайно болючі і нерідко супроводжуються втратою свідомості.
|