Виділяють три основні частини чоловічого сечівника: передміхурову (pars prostatica), перетинчасту (pars membranacea) і губчасту (pars spongiosa). Остання містить цибулинну, печеристу та головчасту частини. Довжина сечівника у дорослого чоловіка становить 16—18 см. На передміхурову частину припадає 3—4 см, на перетинчасту — 1,5 см і на губчасту — 14—15 см. Просвіт сечівника неоднаковий на всьому протязі: в ньому визначають три звуження та три розширення. Звуження розташовані в початковій частині сечівника — біля шийки сечового міхура, в місці переходу через сечостатеву діафрагму і на виході з головки статевого члена, розширення — в передміхуровій частині сечівника, ділянці цибулини статевого члена та біля його кінця (в ділянці човноподібної ямки). На передній стінці човноподібної ямки є складка слизової оболонки, що утворює заслінку човноподібної ямки (Герена), куди може впиратися катетер під час катетеризації сечового міхура.
Завдяки наявності двох згинів сечівник має S-подібну фрому. Перший згин утворений передміхуровою та перетинчастою частинами. У передміхуровій частині сечівник опускається вниз, огинає лонне зрощення та піднімається вгору. Вершина його випуклості розташована в перетинчастій частині, угнутість спрямована вперед і догори. Друга кривина розташована в губчастій частині. Вона утворюється внаслідок звисання вільної частини статевого члена. Під час ерекції згин зникає. Це потрібно враховувати під час катетеризації сечівника.
У практичній урології розрізняють передній і задній сечівник, розуміючи під першим ділянку від м'яза — замикача перетинчастої частини до зовнішнього вічка сечівника, під другим — ділянку між шийкою сечового міхура та зазначеним м'язом.
У верхньому відділі передміхурової частини сечівника розташований мимовільний м'яз — замикач шийки сечового міхура. На задній стінці передміхурової частини сечівника виділяють поздовжній валик — гребінь сечівника (crista urethralis), посередині якого є сім'яний горбок (colliculus seminalis), по обидва боки якого відкриваються дві сім'явипорскувальні протоки, а також численні протоки передміхурової залози. У центрі сім'яного горбка розташована заглибина — чоловіча маточка (недорозвинуті мюллерові протоки). Перетинчаста частина сечівника найвужча і міцно кріпиться до сечостатевої діафрагми. Саме тут орган оточений зовнішнім м'язом — замикачем сечівника, утвореним посмугованими м'язовими волокнами.
На слизовій оболонці сечівника є невеликі заглибини — ямки сечівника (lacunae urethrales, Morgagnii) та ямки, утворені в місці відкриття вивідних проток сечівникових залоз (glandulae urethrales, Littre). У них створюються сприятливі умови для переживання гонококової та іншої інфекції.
У задній відділ цибулинної частини сечівника відкриваються вивідні протоки цибулинно-сечівникових залоз.
Кровопостачання, іннервація та лімфовідтік відбуваються так само, як і в органах, в яких розташований сечівник.
|