23:48 Пластинчастий комплекс (комплекс Гольджі),секреторні гранули і вакуолі |
Синтетична діяльність пластинчастого комплексу, тісно пов'язана з ендоплазматичної мережею, завершується утворенням секреторних гранул і вакуолей. Тому морфологія порушеною діяльності пластинчастого комплексу відображає і порушення секреції, тобто порушення продукції клітинних включень - гранул і вакуолей. Можна говорити про два основні морфологічних проявах порушеною діяльності пластинчастого комплексу та секретообразованія: гіпертрофії та атрофії.
Гіпертрофія пластинчастого комплексу, тобто його збільшення за рахунок гіперплазії його мембран, збільшення кількості секреторних гранул, везикул і вакуолей, є проявом підвищеного синтезу і секреції білків, гликолипидов або полісахаридів (рис. 15).  При цьому збільшується кількість секреторних гранул і везикул в цитоплазмі і за межами пластинчастого комплексу. Гіпертрофія пластинчастого комплексу в таких випадках поєднується з гіперплазією ендоплазматичної мережі. У тих випадках, коли синтез тих чи інших речовин випереджає їх секрецію і виведення, ці речовини вибірково накопичуються в гіпертрофованому пластинчастому комплексі і можуть пошкоджувати його. Таке, наприклад, скупчення жовчі в пластинчастому комплексі гепатоцитів при холестазі.
Атрофія пластинчастого комплексу, тобто зменшення його розмірів з редукцією компонентів, втратою секреторних гранул і вакуолей, свідчить про зниження його функціональної активності. Однією з причин такого зниження може бути недостатність білкових запасів організму (білкове голодування), при цьому ендоплазматична мережа також атрофична, в цитоплазмі мало секреторних гранул. Інша причина зниження функціональної активності пластинчастого комплексу - це порушення взаємодії пластинчастого комплексу з ендоплазматичної мережею, т. е. «ушкодження» клітинного конвеєра. У цих випадках ендоплазматична мережа гіперплазованих, функціонально активна, а цитоплазма заповнена безліччю секреторних гранул і вакуолей. |
|
|
