23:48
Пластинчастий комплекс (комплекс Гольджі),секреторні гранули і вакуолі
Синтетична діяльність пластинчастого комплексу, тісно пов'язана з ендоплазматичної мережею, завершується утворенням секреторних гранул і вакуолей. Тому морфологія порушеною діяльності пластинчастого комплексу відображає і порушення секреції, тобто порушення продукції клітинних включень - гранул і вакуолей. Можна говорити про два основні морфологічних проявах порушеною діяльності пластинчастого комплексу та секретообразованія: гіпертрофії та атрофії.

Гіпертрофія пластинчастого комплексу, тобто його збільшення за рахунок гіперплазії його мембран, збільшення кількості секреторних гранул, везикул і вакуолей, є проявом підвищеного синтезу і секреції білків, гликолипидов або полісахаридів (рис. 15).
 
Пластинчастий комплекс
 
При цьому збільшується кількість секреторних гранул і везикул в цитоплазмі і за межами пластинчастого комплексу. Гіпертрофія пластинчастого комплексу в таких випадках поєднується з гіперплазією ендоплазматичної мережі. У тих випадках, коли синтез тих чи інших речовин випереджає їх секрецію і виведення, ці речовини вибірково накопичуються в гіпертрофованому пластинчастому комплексі і можуть пошкоджувати його. Таке, наприклад, скупчення жовчі в пластинчастому комплексі гепатоцитів при холестазі.

Атрофія пластинчастого комплексу, тобто зменшення його розмірів з редукцією компонентів, втратою секреторних гранул і вакуолей, свідчить про зниження його функціональної активності. Однією з причин такого зниження може бути недостатність білкових запасів організму (білкове голодування), при цьому ендоплазматична мережа також атрофична, в цитоплазмі мало секреторних гранул. Інша причина зниження функціональної активності пластинчастого комплексу - це порушення взаємодії пластинчастого комплексу з ендоплазматичної мережею, т. е. «ушкодження» клітинного конвеєра. У цих випадках ендоплазматична мережа гіперплазованих, функціонально активна, а цитоплазма заповнена безліччю секреторних гранул і вакуолей.
Категорія: Патологічна анатомія | Переглядів: 3612 | Додав: anatomia | Теги: секреторні гранули, Пластинчастий комплекс, секреторні вакуолі, Патологічна анатомія, анатомія людини | Рейтинг: 0.0/0
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

close