N. hypoglossus

N. hypoglossus, фиг. 301, 304, 305, 306, 307.

Подъязычный нервъ возникаетъ изъ своего ядра и въ видѣ 10—15 корешковыхъ нитей выходитъ на поверхность oblongata въ sulcus lateralis anterior. Корешковыя волокна собираются обыкновенно въ два болѣе крупныхъ пучка, оставляющихъ мѣшокъ твердой оболочки черезъ отдѣльныя или одно общее отверстія, и въ canalis hypoglossi ossis occipitalis покрываются своею твердою оболочкою.

При входѣ въ canalis hypoglossi этотъ нервъ окружается особымъ венознымъ кольцомъ, rete canalis hypoglossi, стоящимъ въ связи съ венами sinus occipitalis. Внѣ основанія черепа подъязычный нервъ помѣщается сначала медіально и сзади vagus, а въ области ganglion nodosum, къ которому онъ прикрѣпляется при помощи соединительной ткани, загибается на латеральную поверхность vagus, спускаясь по медіальной сторонѣ m. stylohyoideus и задняго брюшка m. digastricus; правильно изгибаясь въ видѣ выпуклой внизъ дуги (arcus hypoglossi), нервъ идетъ впередъ, прикрытый m. mylohyoideus, по наружной поверхности m. hypoglossus, и разсыпается вѣерообразнымъ пучкомъ въ языкѣ.

V. jugularis interna и а. carotis interna относятся особеннымъ образомъ къ n. hypoglossus. Нисходящій отдѣлъ нерва проникаетъ между обоими сосудами, или же онъ заходитъ сзади на наружную сторону ихъ. Вслѣдъ за тѣмъ онъ перекрещивается съ ними на наружной поверхности а. carotis externa и на внутренней поверхности ѵ. facialis, проходя впередъ между обоими сосудами.

Нисходящая часть нерва соединяется съ vagus, съ передними вѣтвями трехъ первыхъ шейныхъ нервовъ и съ верхнимъ шейнымъ гангліемъ sympathicus; первоначально чисто двигательный подъязычный нервъ получаетъ отъ нихъ, между прочимъ, волокна другого физіологическаго значенія.

По отношенію къ развитію hypoglossus интересно слѣдующее обстоятельство. Онъ гомологиченъ не только нѣсколькимъ спинномозговымъ нервамъ, но снабженъ еще небольшимъ дорзальнымъ корешкомъ съ такимъ же мелкимъ спинномозговымъ узломъ; какъ корешокъ, такъ и узелъ впослѣдствіи исчезаютъ (Фрорипъ); но части такого узла могутъ, вѣроятно, сохраняться на всю жизнь (Гиртль.). См. стр. Происхожденіе головныхъ нервовъ и далее: сравненіе головныхъ и спинномозговыхъ нервовъ.

Glossopharyngeus, vagus и их соединения

Разветвление vagus и sympathicus правой стороны на шеи, грудной полости и верхней части брюшины

Нервы шеи

а) Соединенія hypoglossus съ другими нервами.

1. Ramus anastomoticus cum ganglio cervicali superiore возникаетъ отъ hypoglossus сейчасъ же подъ canalis hypoglossi и достигаетъ ганглія.

2. Ramus anastomoticus cum ganglio nodoso n. vagi.

Путемъ этого анастомоза къ hypoglossus присоединяются волокна vagus.

3. Ramus anastomoticus cum ansa cervicali prima достигаетъ значительной толщины и составляется изъ волоконъ переднихъ вѣтвей двухъ первыхъ шейныхъ нервовъ. Часть волоконъ идетъ въ hypoglossus въ центростремительномъ направленіи, но впослѣдствіи большинство ихъ опять выходятъ изъ состава нерва и снабжаютъ своими двигательными развѣтвленіями musculus rectus capitis anterior и m. longus capitis; меньшая доля ихъ остается въ hypoglossus. Однако, большинство волоконъ анастомоза проходитъ въ стволѣ hypoglossus въ периферическомъ направленіи, участвуя въ образованіи ramus descendens hypoglossi и, оставляя эту вѣтвь, проникаетъ въ m. geniohyoideus (Голль).

4. Соединеніе съ ramus lingualis n. vagi (см. стр. N. maxillaris).

5. Rami anastomotici cum ansa cervicali secunda, фиг. 306.

Соединения n. hypoglossus с шейными нервами.

Вѣтви II и III шейныхъ нервовъ поднимаются снизу, достигаютъ arcus hypoglossi, присоединяются отчасти къ вѣтвямъ 3-ей группы (3) и образуютъ вмѣстѣ съ ними ramus descendens n. hypoglossi. Въ ramus descendens уже нѣтъ волоконъ hypoglossus, и эта вѣтвь соединяется съ n. cervicalis descendens inferior въ петлю, ansa hypoglossi, лежащую на наружной поверхности крупныхъ шейныхъ сосудовъ; петля обращена выпуклостью внизъ и часто имѣетъ видъ сплетенія. Изъ выпуклой стороны петли возникаютъ двигательные нервы для m. sternohyoideus, sternothyreoideus и нижняго брюшка omohyoideus; верхнее брюшко послѣдней мышцы получаетъ свои нервы изъ самой нисходящей вѣтви. Ramus descendens заключаетъ въ себѣ еще восходящія волокна, которыя переходятъ въ hypoglossus въ периферическомъ направленіи, а затѣмъ оставляютъ его въ видѣ вѣтвей для m. thyreohyoideus и geniohyoideus; восходящія волокна проникаютъ отчасти даже въ язычныя вѣтви. Ramus descendens состоитъ, такимъ образомъ, изъ восходящаго и нисходящаго пучка волоконъ (Голль). Ср. схему Болька (фиг. 307).

Ходъ волоконъ въ plexus hypoglossus

Отъ ansa возникаетъ иногда n. cardiacus, который, однако, встрѣчается рѣдко, и, вѣроятно, его нужно считать за n. cardiacus vagi или sympathici, оказавшійся въ системѣ hypoglossus.

6. Ramus communicans cum nervo linguali trigemini (см. стр. Nervus mandibularis).

b) Вѣтви hypoglossus.

1. Ramus meningeus возникаетъ изъ hypoglossus въ canalis hypoglossi, проникаетъ отчасти черезъ тонкія поры въ кость, отчасти же въ стѣнку sinus occipitalis. Не выяснено еще, возникаютъ ли эти и упомянутыя во 2-мъ параграфѣ вѣтви изъ соединенія lingualis, или же изъ другихъ источниковъ.

2. Rami vasculares.

Одна или нѣсколько нитей отходятъ отъ ствола подъ canalis hypoglossi, соединяются съ нитями изъ верхняго шейнаго узла sympathicus и направляются къ vena jugularis interna.

3. Ramus thyreohyoideus возникаетъ отъ восходящихъ волоконъ шейныхъ нервовъ.

4. Ramus geniohyoideus, по даннымъ Голля, происходитъ такъ же, какъ 3-ья вѣтвь.

5. Rami linguales образуютъ продолженіе главнаго ствола hypoglossus и, распространяясь по наружной поверхности m. hyoglossus, достигаютъ m. styloglossus, genioglossus и т. д. Вслѣдствіе соединенія съ n. lingualis, къ двигательнымъ волокнамъ hypoglossus, предназначеннымъ для языка, присоединяются, навѣрное, чувствительныя волокна.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 143 | Теги: N. hypoglossus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close