N. maxillaris

N. maxillaris, фиг. 280, 281, 282, 283, 285.

Вторая вѣтвь тройничнаго нерва проходитъ сквозь foramen rotundum въ fossa pterygopalatina, а затѣмъ изъ послѣдней идетъ черезъ fissura orbitalis inferior къ дну глазницы и въ нижнеглазничный каналъ верхней челюсти.

Еще въ полости черепа нервъ посылаетъ одну или двѣ тонкія обратныя вѣтви къ твердой оболочкѣ, составляющія n. meningeus (medius), который, распространяясь въ области передней вѣтви а. meningea media, соединяется съ n. spinosus III вѣтви.

Къ наружнымъ вѣтвямъ n. maxillaris принадлежатъ слѣдующіе три нерва: скуловой нервъ, n. zygomaticus, подглазничный нервъ, n. infraorbitalis, и основнонебные нервы, пп. sphenopalatini.

Развѣтвленіе п. maxillaris.

1.  N. zygomaticus, фиг. 281, 282.
Скуловой нервъ возникаетъ отъ ствола въ fossa pterygopalatina и проникаетъ въ глазницу въ fissura orbitalis inferior. Здѣсь онъ соединяется при помощи ramus anastomoticus cum nervo zygomatico съ n. ophthalmicus; въ латеральной стѣнкѣ глазницы нервъ входитъ въ canalis zygomaticus и расщепляется въ этомъ каналѣ на двѣ вѣтви, скуловисочную и скулолицевую.

Nervus maxillaris trigemini и ganglion sphenopalatinum

a) Ramus zygomaticotemporalis выходитъ изъ foramen zygomaticotemporale въ височную ямку, пробуравливаетъ ni. temporalis и fascia temporalis и снабжаетъ кожу передней области виска, фиг. 286.

b) Ramus zygomaticofacialis сквозь foramen zygomaticofaciale достигаетъ однимъ или двумя своими развѣтвленіями лицевой поверхности скуловой кости, пробуравливаетъ m. orbicularis oculi и снабжаетъ кожу щеки; онъ соединяется съ периферическими вѣтвями n. facialis, фиг. 286, 293.

Разветвление nervus mandibularis

Часто дѣленіе нерва происходитъ уже въ глазницѣ, при чемъ каждая вѣтвь проходитъ по особому каналу. 

2. N. infraorbitalis, фиг. 281, 282, 293, 294.

Подглазничный нервъ составляетъ продолженіе ствола; черезъ fissura orbitalis inferior онъ достигаетъ дна глазницы и проходитъ въ sulcus, а затѣмъ въ canalis infraorbitalis. Черезъ foramen infraorbitale нервъ проникаетъ на лицевую поверхность верхней челюсти и дѣлится на три группы вѣтвей. Отъ fossa pterygopalatina до foramen infraorbitale отъ него отдѣляются идущіе въ вентральную сторону верхніе лун очковые нервы, nn. alveolares superiores. Различаютъ три группы такихъ нервовъ.

Поверхностные нервы головы

Поверхностные нервы головы

а) Rami alveolaгеs superiores posteriores, фиг. 281, 282.

Обыкновенно бываетъ двѣ такихъ вѣтви, которыя возникаютъ уже до входа п. infraorbitalis въ глазницу и спускаются по tuber maxillare рядомъ съ одноименной артеріей. Задняя вѣтвь оставляетъ часть своихъ волоконъ на наружной стѣнкѣ верхней челюсти и снабжаетъ своими окончаніями десну около коренныхъ зубовъ, а равно и сосѣдній участокъ слизистой оболочки щекъ. Остальныя вѣтви черезъ foramina alveolaria posteriora верхней челюсти переходятъ на латеральную заднюю стѣнку верхнечелюстной полости. Здѣсь, по не вполнѣ замкнутымъ каналамъ, нервы проходятъ по кости впередъ, соединяются въ видѣ сплетенія съ ramus alveolaris superior medius и посылаютъ тонкія нити къ слизистой оболочкѣ верхнечелюстной полости, а также пп. dentales для трехъ заднихъ коренныхъ зубовъ.

b) Ramus alveolaris superior medius, фиг. 282.

Эта вѣтвь отдѣляется отъ n. infraorbitalis въ sulcus infraorbitalis, направляется внизъ по особому канальцу, отчасти же просто помѣщается въ бороздкѣ латеральной стѣнки верхнечелюстной полости, посылаетъ соединительныя вѣточки назадъ къ rr. alveolares superiores posteriores, и впередъ — къ г. alveolaris superior anterior, а затѣмъ оканчивается тонкими вѣтвями въ обоихъ предкоренныхъ зубахъ и принадлежащей имъ области десны.

c) Ramus alveolaris superior anterior, фиг. 282.

Отдѣляясь отъ n. infraorbitalis недалеко отъ foramen infraorbitale, эта вѣтвь проникаетъ черезъ особый каналъ въ передней стѣнкѣ верхнечелюстной полости къ (альвеолярному) луночковому краю. Здѣсь отъ нея отходитъ вѣточка, предназначенная для носовой полости, ramus nasalis; остатокъ ствола, распадаясь на зубныя вѣтви, rr. dentales, служитъ для иннерваціи клыковъ и рѣзцовъ верхней челюсти.

Rami dentales соединяются съ среднимъ и заднимъ луночковыми нервами въ обширное сплетеніе, plexus dentalis superior, выпуклая сторона котораго обращена къ зубнымъ луночкамъ. Располагаясь отчасти непосредственно подъ тонкою слизистою оболочкою верхнечелюстной полости, отчасти же въ самомъ костномъ веществѣ, сплетеніе посылаетъ нервы къ луночкамъ и зубамъ верхней челюсти, верхнія зубныя вѣтви и вѣтви верхней десны, rami dentales superiores и rami gingivales superiores.

Бохдалекъ описалъ особый узелокъ надъ корнемъ клыка, какъ часть означеннаго сплетенія, но безъ нервныхъ клѣтокъ; настоящаго нервнаго узла въ этомъ сплетеніи не существуетъ (Генле).

Носовая вѣтвь, ramus nasalis, проходитъ по особому каналу къ слизистой оболочкѣ передней части дна носовой полости. Она соединяется съ носонебнымъ нервомъ, n. nasopalatinus (Scarpae).

d) Концевыя вѣтви n. infraorbitalis, на которыя послѣдній нервъ дѣлится послѣ выхода изъ canalis infraorbitalis, соединяются съ nervus facialis и носятъ различныя названія.

1) Rr. palpebrales inferiores въ большинствѣ случаевъ, имѣется медіальная и латеральная вѣтви; около нижняго края ni. orbicularis oculi онѣ загибаются къ нижнему вѣку.

2) Rr. nasales externi et interni, въ количествѣ 2—3-хъ, распредѣляются въ кожѣ боковой стѣнки носа, ноздрей и крыла носа.

3) Rr. labiales superiores, въ числѣ 3—4-хъ, направляются подъ m. quadratus labii superioris внизъ и развѣтвляются въ кожѣ и слизистой оболочкѣ верхней губы до угла рта.

Въ медіанной плоскости лица nn. infraorbitales обѣихъ сторонъ анастомозируютъ и отчасти перекрещиваются другъ съ другомъ.

Funke, Е., und Zander, R., Beitrage zur Anatomie des N. maxillaris n. trigemini. 1896.
 

3. Nii. sphenopalatini, фиг. 281, 282, 283.
Крылонебные нервы (или небноосновные) состоятъ изъ одного или двухъ короткихъ нервовъ, идущихъ къ крылонебной ямкѣ и спускающихся сейчасъ же отъ нижняго края n. maxillaris въ плоскій трехугольный нервный узелъ, крылонебный узелъ, ganglion sphenopalatinum.

N. canalis pterigoidei и chorda tympani.

Корешки и ветки ganglion sphenopalatinum

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 145 | Теги: N. maxillaris | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close