Nervus mandibularis

Nervus mandibularis, фиг. 173, 284285, 286, 287, 288, 289.

Третья вѣтвь тройничнаго нерва самая большая; кромѣ значительнаго количества чувствительныхъ волоконъ, въ ней заключается двигательная часть portio minor, или двигательный корешокъ n. trigeminus. Тѣснаго переплетенія, какъ въ спинномозговыхъ нервахъ, не происходитъ; внѣ foramen ovale клиновидной кости большая часть двигательныхъ волоконъ составляетъ при участіи чувствительныхъ волоконъ n. masticatorius, который оканчивается въ жевательныхъ мышцахъ и слизистой оболочкѣ щеки. Болѣе объемистый остатокъ ствола III вѣтви заключаетъ въ себѣ преимущественно чувствительныя волокна.

Головной мозг четырёхмесячного зародыша человека

Подобно тому, какъ I и II вѣтви trigeminus снабжены симпатическими узлами, такіе же узлы имѣются и въ III вѣтви въ количествѣ двухъ: ушной узелъ, ganglion oticum, и подчелюстной узелъ, g. submaxillare.

Первымъ развѣтвленіемъ ramus tertius является n. spinosus, остистый нервъ; вслѣдъ затѣмъ нервъ посылаетъ упомянутую уже вѣтвь, n. masticatorius, общій жевательный нервъ.

N. spinosus возвращается черезъ foramen spinosum вмѣстѣ съ а. meningea media обратно въ полость черепа, сопровождая затѣмъ переднюю и заднюю вѣтви а. meningea media. Передняя вѣтвь сейчасъ же проникаетъ въ костное вещество большого крыла основной кости. Задняя вѣтвь проникаетъ сквозь sutura petrosquamosa въ слизистую оболочку cellulae mastoideae.

Порядок разветвления г. Ill trigemini.

Корешки и ветки ganglion sphenopalatinum

1. N. masticatorius.

Онъ даетъ начало нѣсколькимъ нервамъ, которые могутъ также возникать самостоятельно отъ ствола III вѣтви.

a) N. massetericus, жевательный нервъ, идетъ надъ m. pterygoideus externus черезъ incisura semilunaris mandibulae къ m. masseter, посылая тонкія вѣтви къ скуловому сочлененію, фиг. 273, 286.

b) N. temporalis profundus posterior, глубокій височный нервъ (фиг. 273, 286), идетъ надъ m. pterygoideus externus къ заднему участку m. temporalis и посылаетъ, съ своей стороны, нити къ скуловому суставу (Рюдингеръ).

c) N. temporalis profundus anterior, передній глубокій височный нервъ (фиг. 273, 276), загибается и проникаетъ около или сквозь m. pterygoideus externus къ переднему участку m. temporalis.

Нервные глазницы

Распредѣленіе вѣтвей n. oculomotorius (лѣвой стороны).

d)  N. pterygoideus externus, наружный крыловидный нервъ (фиг. 286), проходитъ обыкновенно въ стволѣ n. buccinatorius и отдѣляется отъ него на пути черезъ m. pterygoideus externus.

Разветвление nervus mandibularis

Ganglion oticum и его соединенія съ медіальной стороны.

Корешки и вѣтви ganglion oticum.

Ganglion submaxillare и sublinguale новорожденнаго.

e) N. buccinatorius, щечный нервъ (фиг. 286), направляется впередъ и латерально, пробуравливаетъ m. pterygideus externus или выходитъ изъ подъ него на наружную поверхность m. buccinator; достигнувъ угла рта, онъ дѣлится на своемъ пути на концевыя вѣточки. Часть послѣднихъ проходитъ сквозь мышцу, оканчиваясь въ слизистой оболочкѣ щеки, а другія вѣтви идутъ къ кожѣ щеки и соединяются съ вѣтвями n. facialis.

f) N. pterygoideus internus, внутренній крыловидный нервъ (фиг. 285, 287), возникаетъ отъ медіальной поверхности III вѣтви, а затѣмъ или проходитъ сквозь ganglion oticum, или же идетъ мимо узла и спускается въ m. pterygoideus internus. Отъ n. pterygoideus internus отдѣлютcя, около ушного узла, n. tensoris veli palatini и n. tensoris tympani.

Распредѣленіе остальныхъ вѣтвей.

Другія вѣтви, къ которымъ принадлежатъ n. lingualis и n. alveolaris inferior, а также n. auriculotemporalis, имѣютъ преимущественно чувствительный характеръ. Ganglion oticum и sub maxillare находятся въ тѣсномъ соединеніи съ этими вѣтвями.

2. N. auriculotemporalis, фиг. 286, 287, 293, 294.

Ушновисочный нервъ возникаетъ на заднемъ концѣ ствола обыкновенно двумя корешками, между которыми проходитъ а. meningea media (фиг. 287). Далѣе, нервъ образуетъ петлю, загибаясь дугою, сзади отъ суставного отростка нижней челюсти, идетъ въ латеральную сторону и вверхъ, заходитъ за околоушную железу, и, наконецъ, его вѣтви сзади отъ а. temporalis superficialis расходятся вѣеромъ къ уху и кожѣ виска.

Поверхностные нервы головы

Поверхностные нервы головы

a) N. auriculotemporalis получаетъ вѣтви отъ ganglion oticum (фиг. 288, 2); черезъ посредство n. petrosus superficialis minor эти вѣтви доставляютъ секреторныя волокна для околоушной железы, происходящія изъ n. glossopharyngeus (rami communicantes с. ganglio otico).

b) Тотъ же нервъ соединяется съ n. facialis. Обыкновенно имѣются двѣ вѣтви, rami anastomotici cum n. faciali (фиг. 286, 287), которыя, на мѣстѣ загиба n. auriculotemporalis вверхъ, соединяются съ верхнею вѣтвью facialis и доставляютъ послѣднему чувствительныя волокна, фиг. 294.

Rami articulares n. auriculotemporalis составляютъ 1—2 нити, идущія къ сочлененію нижней челюсти.

Rami parotidei того же нерва представляютъ собою различное количество вѣточекъ для околоушной железы.

Nn. meatus auditorii externi, нервы наружнаго слухового прохода, бываютъ обыкновенно въ числѣ двухъ: верхняго и нижняго; они проникаютъ въ стѣнку слухового прохода на границѣ его костной и хрящевой частей. Нижній нервъ идетъ къ нижней, верхній — къ верхней стѣнкѣ слухового прохода и участвуютъ въ ихъ иннерваціи. Тонкая вѣточка верхняго нерва, г. membranae tympani, достигаетъ барабанной перепонки.

Nn. auriculares anteriores (фиг. 286) проходятъ сзади отъ а. temporalis superficialis и снабжаютъ кожу вогнутой поверхности ушной раковины.

Rr. temporales superficiales (фиг. 286), концевыя вѣтви n. auriculotemporalis, переходятъ надъ скуловой дугой въ кожу виска и распространяются въ ней и надъ ухомъ. Ихъ развѣтвленія анастомозируютъ съ вѣтвями n. frontalis, facialis и occipitalis.

3.  N. alveolaris inferior, фиг. 286, 287, 294.

Нижній луночковый нервъ представляетъ собою самую крупную вѣтвь n. mandibularis, проходитъ внизъ между m. pterygoideus externus и internus, помѣщаясь сзади и латерально отъ n. lingualis, при чемъ между нижнею челюстью и lig. sphenomandibulare онъ достигаетъ foramen mandibulare (фиг. 286). Вмѣстѣ съ а. alveolaris inferior нервъ спускается въ нижнечелюстномъ каналѣ впередъ, снабжая на этомъ пути коренные и предкоренные зубы, а большинство остающихся волоконъ выходитъ черезъ foramen mentale на лицевую поверхность нижней челюсти и развѣтвляется въ кожѣ нижней губы и подбородка (фиг. 286, 294). Меньшій остатокъ нерва продолжается по нижнечелюстному каналу до клыка и рѣзцовъ соотвѣтствующей половины челюсти.

Еще до входа въ foramen mandibulare нервъ посылаетъ присоединяющіяся къ нему двигательныя волокна въ путь n. mylohyoideus.

N. mylohyoideus (фиг. 286, 287) отдѣляется отъ n. alveolaris inferior рядомъ съ foramen mandibulare и проходитъ, сначала подъ прикрытіемъ m. pterygoideus internus, въ sulcus mylohoideus, а затѣмъ — по нижней поверхности m. mylohyoideus впередъ и снабжаетъ m. mylohyoideus и переднее брюшко m. digastricus двигательными вѣтвями. Сейчасъ же за подбородкомъ нервъ посылаетъ, обыкновенно, тонкія вѣтви къ кожѣ подбородка и области нижней челюсти.

Nn. alveolares образуютъ въ canalis mandibulae plexus dentalis inferior; его вѣтви называются rami dentales inferiores и rami gingivales inferiores.

Nn. alveolares inferiores posteriores отходятъ отъ ствола въ большемъ заднемъ участкѣ canalis mandibulae; они снабжаютъ своими окончаніями какъ луночки, такъ и десну molares и praemolares.

Nn. alveolares inferiores anteriores возникаютъ отъ n. mandibularis въ небольшомъ переднемъ участкѣ canalis mandibulae и снабжаютъ окончаніями клыкъ и рѣзцы. Вслѣдствіе этого нервъ передняго участка канала нижней челюсти называется ramus incisivus.

N. mentalis отвѣтвляется часто уже въ означенномъ каналѣ и дѣлится при выходѣ изъ foramen mentale, подъ прикрытіемъ m. triangularis, на rami mentales и rami labiales inferiores; первыя вѣтви снабжаютъ кожу подбородка, послѣднія направляются къ кожѣ и слизистой оболочкѣ нижней губы.

4. N. lingualis, фиг. 286, 287, 288, 289.

Язычный нервъ тянется внизъ такъ же, какъ n. alveolaris inf., между m. pterygoideus externus и internus, на медіальной сторонѣ а. maxillaris interna, помѣщаясь при этомъ впереди и медіально отъ перваго нерва (фиг. 286, 287). Образуя слегка выпуклую впередъ и вверхъ дугу, n. lingualis поворачиваетъ отъ передняго края m. pterygoideus internus, сначала надъ glandula submaxillaris, а затѣмъ надъ m. mylohyoideus къ краю языка, а именно, на наружную поверхность m. hyoglossus. Его вѣтви тотчасъ-же расходятся вѣерообразно въ языкѣ между m. hyoglossus и genioglosuss. На латеральномъ краѣ языка нервъ помѣщается подъ самой слизистой оболочкой и перекрещивается съ ductus submaxillaris, проходящимъ латерально надъ нервомъ.

Соединенія.

a) N. lingualis на своемъ пути соединяется съ n. alveolaris inf. помощью нити, идущей въ косомъ направленіи отъ второго нерва къ первому.

b) Недалеко отъ мѣста происхожденія n. lingualis къ нему присоединяется chorda tympani (фиг. 287, 292).

Участок n. facialis

Послѣдній нервъ, барабанная струна, выходитъ изъ fissura petrotympanica (Glаseгі) и соединяется съ n. lingualis, направляясь къ нему подъ острымъ угломъ внизъ и впередъ. Chorda tympani доставляетъ n. lingualis волокна, достигающія вмѣстѣ съ нимъ передняго отдѣла языка, а также ganglion submaxillare и glandula submaxillaris. Въ физіологическомъ отношеніи chorda tympani заключаетъ въ себѣ отчасти центростремительныя волокна, служащія для ощущеній вкуса и направляющіяся въ n. intermedius nervi facialis, отчасти же центробѣжныя, секреторныя волокна для glandula submaxillaris и sublingualis.

c) На своемъ пути надъ glandula submaxillaris, нервъ при посредствѣ короткой вѣтви соединяется съ ganglion submaxillare (фиг. 209). Задній пучекъ идетъ отъ n. lingualis къ означенному узлу, а передній — отъ узла къ n. lingualis.

Рисунок для ориентировки поперечных разрезов medulla oblongata, pons и мозговой ножки

d) На наружной сторонѣ m. hyoglossus n. lingualis соединяется въ видѣ дуги помощью одной или двухъ нитей, rami anastomotici cum nervo hypoglosso, съ одною изъ концевыхъ вѣтвей n. hypoglossus (фиг. 301).

Glossopharyngeus, vagus и их соединения

Эта вѣтвь получаетъ отъ n. lingualis чувствительныя волокна, оканчивающіяся въ языкѣ (по даннымъ Бишоффа), или же чувствительныя волокна проходятъ далѣе въ hypoglossus въ центральномъ направленіи и обусловливаютъ чувствительность этого нерва на мѣстѣ выхода его изъ черепа (Лушка).

Вѣтви n. lingualis.

1. Еще подъ m. pterygoideus internus n. lingualis посылаетъ нѣсколько тонкихъ вѣтвей къ задней части слизистой оболочки дна ротовой полости, гг. isthmi faucium (Арнольдъ).

2. На заднемъ краѣ glandula sublingualis изъ n. lingualis возникаетъ n. sublingualis. Онъ тянется по латеральной поверхности железы впередъ и снабжаетъ отчасти послѣднюю, отчасти слизистую оболочку дна ротовой полости и, наконецъ, передній участокъ десны, оканчиваясь тонкими вѣтвями. Волокна, проникающія въ железу, возникаютъ изъ ganglion submaxillare, а также изъ особыхъ группъ гангліозныхъ клѣтокъ, разсѣянныхъ въ языкѣ и иногда образующихъ ganglion sublinguale, фиг. 289.

3. Rami linguales (фиг. 301), многочисленныя концевыя вѣтви n. lingualis для передней половины языка, распространяются въ слизистой оболочкѣ спинки, краевъ и верхушки языка и оканчиваются, главнымъ образомъ, въ papillae fungiformes и filiformes. Rami linguales доставляютъ отчасти простыя чувствительныя волокна изъ trigeminus, отчасти же вкусовыя волокна изъ chorda tympani. Въ болѣе тонкихъ развѣтвленіяхъ rami linguales разсѣяно много микроскопической величины гангліевъ (см r. lingualis glossopharyngei).

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 184 | Теги: Nervus mandibulari | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close