N. glossopharyngeus

N. glossopharyngeus, фиг. 282, 292, 299300, 301.

О начальныхъ ядрахъ языкоглоточнаго нерва см. стр. Происхожденіе головныхъ нервовъ. Съ самаго начала нервъ является смѣшаннымъ и состоитъ изъ чувствительной и двигательной частей. Его корешковые пучки оставляютъ головной мозгъ въ верхней части sulcus lateralis posterior medullae oblongatae. По даннымъ Бохдалека, они посылаютъ тонкія нити къ ріа и собираются тотчасъ же въ передній меньшій и задній большій пучки, прилегающіе плотно другъ къ другу; соединяясь между собою, они направляются къ переднему отдѣлу foramen jugulare, гдѣ языкоглоточный нервъ получаетъ особую оболочку, продолженіе dura.

Въ foramen jugulare къ чувствительному пучку прилегаетъ не различной величины узелъ, ganglion superius (фиг. 299). Непосредственно послѣ выхода изъ foramen jugulare нервъ расширяется въ большой ganglion petrosum, помѣщающійся въ fossula petrosa. Въ обоихъ узлахъ клѣтки ложнооднополюсны, какъ въ спинномозговыхъ узлахъ.

Отъ ganglion petrosum нервъ сначала направляется между ѵ. jugularis interna и а. carotis interna, а затѣмъ спускается между а. carotis interna и m. stylopharyngeus, загибается около нижняго края этой мышцы, указывающей путь для нерва, на ея латеральную поверхность (фиг. 292), и, въ видѣ выпуклой внизъ и назадъ дуги, между m. stylopharyngeus и m. styloglossus достигаетъ корня языка.

Кромѣ двигательныхъ и просто чувствительныхъ волоконъ, нервъ заключаетъ въ себѣ прежде всего вкусовыя волокна, обусловливающія его значеніе, какъ главнаго вкусового нерва.

Nervus maxillaris trigemini и ganglion sphenopalatinum

Участок n. facialis

Схема корешковъ девятаго, десятаго и двѣнадцатаго нервовъ и ихъ соединеній.

Схема корешковъ и соединеній glossopharyngeus, vagus, accessorius

Glossopharyngeus, vagus и их соединения

а) Ganglion petrosum посылаетъ слѣдующія вѣтви.

1.  N. tympanicus (фиг. 282), барабанный нервъ, проникаетъ въ барабанную полость черезъ apertura superior canaliculi tympanici; въ sulcus tympanicus нервъ проходитъ черезъ всю полость, а черезъ apertura superior canaliculi tympanici и отверстіе въ tegmen tympani переходитъ въ n. petrosus superficialis minor (см. стр. Гангліи III вѣтви trigeminus). Благодаря такому положенію, возникаетъ Якобсоновъ анастомозъ, соединяющій ganglion petrosum съ ganglion oticum. Соединяясь съ n. facialis и съ симпатическими нервами, анастомозъ представляетъ собою сплетеніе, plexus tympanicus (Jасоbsоnі), въ которомъ заложены окончатыя нервныя клѣтки. Vitali, Internet. Monatsschrift, Anat. und Phys. Bd. XXVI 1909.

Соединительная вѣтвь facialis, ramus anastomoticus cum plexu tympanico, возникаетъ въ области колѣна facialis отъ послѣдняго нерва или отъ n. petrosus superficialis major.

N. tympanicus имѣетъ двойное соединеніе съ symphaticus. Нижняя соединяющая вѣтвь, n. caroticotympanicus inferi or, выходитъ изъ plexus caroticus въ области нижняго отверстія canalis caroticus, проникаетъ сквозь canaliculus caroticotympanicus inferior въ барабанную полость и присоединяется къ n. tympanicus. Верхняя соединительная вѣтвь, п. carotico-tympanicus superior, идетъ отъ n. tympanicus къ plexus caroticus по canaliculus caroticotympanicus superior.

Различаютъ слѣдующія периферическія вѣтви n. tympanicus.

а) Ramuli tympanici, вѣточки для слизистой оболочки барабанной полости и клѣтокъ processus mastoideus.

b) Ramus tubae (фиг. 282) идетъ впередъ по медіальной стѣнкѣ Евстахіевой трубы до ostium pharyngeum tubae.

2. R. anastomoticus cum nervo vago, 1—2 нити, при помощи которыхъ ganglion petrosum n. glossopharyngei соединяется съ vagus сейчасъ же подъ его ganglion jugulare; далѣе, имѣется еще нить отъ ganglion petrosum къ ramus auricularis n. vagi — ramus anastomoticus cum ramo auriculari n. vagi.

3. R. anastomoticus cum n. sympathico соединяетъ ganglion petrosum съ ganglion cervicale superius симпатическаго нерва.

4. Ramus anastomoticus cum n. faciali отходитъ отъ ствола сейчасъ же подъ ganglion petrosum и, соединяясь съ одною нитью отъ ramus digastricus n. facialis, образуетъ выпуклую внизъ петлю. Быть можетъ, двигательныя волокна facialis такимъ путемъ направляются въ glossopharyngeus, чтобы впослѣдствіи снова выйти изъ его состава.

Ь) Периферическія вѣтви п. glossopharyngeus.

1. Rami pharyngei (2—3). Возникая на различной высотѣ отъ ствола glossopharyngeus, rami pharyngei соединяются съ глоточными вѣтвями vagus и sympathicus; вмѣстѣ съ ними глоточныя вѣтви glossopharyngeus составляютъ смѣшаннаго характера сплетеніе на боковой стѣнкѣ глотки, plexus pharyngeus, фиг. 301.

2. N. stylopharyngeus оканчивается въ мышцѣ того же названія и въ сосѣдней части слизистой оболочки.

3. Rami tonsillares, вѣтви для слизистой оболочки миндалины и небныхъ дугъ.

4. Rami linguales, концевыя развѣтвленія въ языкѣ, фиг. 301.

Развѣтвленія ramus lingualis въ подслизистомъ слоѣ языка много разъ соединяются
между собою и отличаются присутствіемъ въ нихъ многочисленныхъ мелкихъ узловъ. Plexus pharyngeus также имѣетъ много мелкихъ периферическихъ узловъ. О микрогангліяхъ n. lіnguаlis см. стр. Nervus mandibularis.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 113 | Теги: N. glossopharyngeus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close