Зубная система какъ цѣлое

Зубная система какъ цѣлое. Рис. 18—20.

Человѣческіе зубы расположены безъ промежутковъ, отличаясь этимъ отъ зубовъ всѣхъ прочихъ млекопитающихъ, такъ какъ даже у человѣкообразныхъ обезьянъ имѣется промежутокъ, diastema, между верхнимъ боковымъ рѣзцомъ и клыкомъ.

Размѣры зубовъ до второго большого коренного постепенно увеличиваются, затѣмъ они снова уменьшаются. Исключеніе представляютъ боковые верхніе рѣзцы и иногда третій верхній большой коренной.

Длина зубныхъ коронокъ, напротивъ, все уменьшается, начиная съ переднихъ зубовъ къ заднимъ.

Зубы взрослого с правой стороны

Жевательные края и жевательная поверхность зубов верхней челюсти

Жевательные края и поверхности зубов нижней конечности

Въ цѣляхъ врачебной практики необходимо знаніе слѣдующихъ обозначеній: вся зубная система состоитъ изъ верхняго ряда и нижняго ряда зубовъ. Затѣмъ каждый рядъ дѣлится въ свою очередь на двѣ половины. Полной зубной системѣ, имѣющей всѣ зубы, противопоставляютъ неполную. Въ случаѣ потери всѣхъ зубовъ одного изъ двухъ рядовъ мы имѣемъ дѣло со старческой зубной системой, которая можетъ быть верхней или нижней. При потерѣ всѣхъ зубовъ получается старческій ротъ.

Зубныя дуги имѣютъ различный изгибъ. Верхняя зубная дуга образуетъ половину эллипса, нижняя — представляетъ параболу. Различія эти нѣсколько выравниваются направленіемъ зубовъ, именно тѣмъ, что верхніе зубы направлены косо въ сторону губы или щеки, тогда какъ коронки нижнихъ зубовъ отклоняются въ сторону языка. (Объ „отступленіи "коронки" — Kronenflucht — нижняго зубного ряда).

Вслѣдствіе этого верхняя челюсть выступаетъ своими рѣзцами надъ соотвѣтствующими зубами нижней челюсти, которые на 1—3 мм. прикрываются верхними. Подобныя отношенія существуютъ, строго говоря, и у заднихъ зубовъ постольку, поскольку щечные бугры верхняго ряда выступаютъ за щечныя поверхности нижняго ряда наружу.

Зубныя коронки также смѣщены въ латеральномъ направленіи или кзади, такъ что каждый зубъ даннаго ряда соприкасается съ двумя зубами другого ряда. Соприкасающіеся такимъ образомъ между собою при жеваніи зубы называются антагонистами, причемъ различаютъ главнаго антагониста и побочнаго. Исключеніе представляютъ средній нижній рѣзецъ и верхній третій большой коренной, имѣющіе по одному лишь антагонисту.

Дѣйствіе обоихъ зубныхъ рядовъ при жеваніи лучше всего можетъ быть сравнено съ дѣйствіемъ клещей, которыхъ половины спереди рѣжутъ, сзади же раздавливаютъ и раздробляютъ. Рѣзцы отрѣзаютъ кусокъ пищи, который клыки держатъ; малые и большіе коренные зубы раздавливаютъ, разрѣзаютъ и растираютъ откушенный кусокъ, причемъ зубы нижняго ряда не только прижимаются дѣйствіемъ жевательныхъ мышцъ къ неподвижному верхнему ряду, но и передвигаются по нему впередъ и на стороны.

Стираніе зубовъ. Вслѣдствіе взаимнаго тренія, а также вслѣдствіе тренія ихъ объ обрабатываемую ими пищу, коронки зубовъ постепенно стираются. Степень стиранія различна, въза висимости отъ силы жевательныхъ мышцъ, отъ пищи и отъ продолжительности жеванія. При этомъ сначала образуются маленькія грани, постепенно затѣмъ увеличивающіяся, чрезвычайно гладкія и сильно отражающія свѣтъ. Положеніе и величина граней у разныхъ индивидуумовъ чрезвычайно различны и стоятъ въ зависимости отъ положенія и величины зубовъ, а также и отъ характера жевательныхъ движеній.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 198 | Теги: Зубная система, Зубная система какъ цѣлое | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close