Шейное сплетеніе, plexus cervicalis

Шейное сплетеніе, plexus cervicalis. Cl—CIV. Фиг. 318, 319, 320, 321, 322, 323.

Шейное сплетеніе состоитъ изъ переднихъ вѣтвей четырехъ верхнихъ шейныхъ нервовъ, связанныхъ между собою при помощи анастомозовъ; кратко можно обозначить его Cl—IV  (Чтобы избѣжать повторенія термина ramus anterior того или другого сегментальнаго нерва, въ послѣдующемъ изложеніи знаки С, Th, L, S, Со будутъ означать всегда лишь переднюю вѣтвь, а не весь сегментальный нервъ. Римскія цифры означаютъ сегментъ).

Самыя петли называются ansae cervicales, при чемъ три изъ нихъ имѣются въ plexus cervicalis: ansa cervicalis prima, secunda и tertia. Ansa quarta встрѣчается не всегда и соединяетъ plexus cervicalis съ plexus brachialis. Первую петлю между СI и СII называютъ еще ansa atlantis; она проходитъ, огибая переднюю поверхность поперечнаго отростка атланта.

Ramus anterior перваго шейнаго нерва, отдѣляясь отъ ramus posterior, помѣщается въ sulcus arteriae vertebralis атланта, подъ а. vertebralis. На передней сторонѣ шейныхъ позвонковъ означенная вѣтвь появляется между rectus capitis anterior и rectus capitis lateralis. СII выходитъ между a. vertebralis и m. intertransversarius posterior I. CIII—CVIII вступаютъ въ переднюю шейную область черезъ отверстіе между m. intertransversarius posterior и anterior. Медіально и впереди находятся зубцы прикрѣпленій mm. longus capitis, longus colli, scalenus anterior; латерально и сзади помѣщаются зубцы прикрѣпленій scalenus medius, levator scapulae и splenius colli.

Plexus cervicalis лежитъ около соотвѣтствующихъ шейныхъ позвонковъ, впереди отъ мышцъ, прикрѣпляющихся къ заднимъ бугоркамъ поперечныхъ отростковъ; сплетеніе прикрыто верхнею частью m. sternocleidomastoideus.

а) Соединительныя вѣтви plexus cervicalis.

1. Соединительныя вѣтви СIII къ accessorius до мѣста входа послѣдняго въ m. sternocleidomastoideus:
2. Соединительныя вѣтви СI—III съ hypoglossus.
3. Rami communicantes къ пограничному стволу sympathicus.
4. Соединительная нить СI къ plexus vertebralis.
5. Соединительная нить СIV къ СV.

Ь) Кожныя вѣтви plexus cervicalis.

1. N. occipitalis minor, фиг. 293, 318.

Малый затылочный нервъ возникаетъ обыкновенно изъ ansa secunda и появляется снаружи на заднемъ краѣ m. sternocleidomastoideus, выше середины послѣдней мышцы. Поднимаясь отвѣсно на m. splenius capitis и перекрещиваясь съ сухожиліемъ, прикрѣпляющимъ m. sternocleidomastoideus, онъ расщепляется обыкновенно на двѣ вѣтви; послѣднія оканчиваются въ латеральной затылочной области и соединяются, съ одной стороны, съ n. occipitalis major, а съ другой — съ n. auricularis magnus. Когда это расщепленіе происходитъ еще ранѣе, то передняя, обыкновенно болѣе тонкая вѣтвь называется n. occipitalis minor secundus.

Кожные нервы plexus cervicalis.

Чувствительные участки 2, 3 и 4-го шейныхъ нервовъ.

Реконструкція кожныхъ нервовъ шеи въ раннихъ стадіяхъ развитія.

Объясненіе путей n. phrenicus.

Plexus cervicalis и brachialis.

Схема распредѣленія plexus cervicalis и brachialis съ ихъ вѣтвями

2. N. auricularis magnus, фиг. 293, 318.

Большой ушной нервъ является обыкновенно самою толстою вѣтвью сплетенія. Возникая изъ Сш, нервъ показывается наружу нѣсколько ниже occipitalis minor, у задняго края m. sternocleidomastoideus, переходитъ на наружную поверхность мышцы и сзади отъ vena jugularis externa поднимается въ направленіи къ ушной долькѣ, прикрытый въ началѣ еще волокнами platysma.

На высотѣ angulus mandibulae нервъ дѣлится на заднюю и переднюю концевыя вѣтви. Ramus posterior развѣтвляется въ кожѣ за ухомъ, а также въ кожѣ задней стѣнки ушной раковины и соединяется здѣсь съ нитями отъ пп. occipitalis minor и auricularis posterior. Ramus anterior достигаетъ кожи regio parotideo-masseterica, ушной дольки и выпуклой поверхности ушной раковины.

Поверхностные нервы головы

3. N. cutaneus colli, фиг. 318.

Кожный шейный нервъ, возникая большею частью изъ СIII, проходитъ подъ platysma ниже, чѣмъ п. auricularis magnus; почти въ горизонтальной плоскости этотъ нервъ направляется надъ наружной поверхностью m. sternocleidomastoideus къ подъязычной кости и дѣлится на верхнюю и нижнюю вѣтви. Верхняя вѣтвь составляетъ продолженіе ствола и, кромѣ того, даетъ восходящія вѣтви, rami superiores, къ кожѣ regio suprahyoidea. Одна изъ вѣтвей анастомозируетъ съ нисходящею вѣтвью отъ ramus colli n. facialis. При ея посредствѣ, двигательныя нити facialis проходятъ къ нижней части platysma, иннервируемой исключительно волокнами facialis (Саппей, Барделебенъ).

Нижняя вѣтвь появляется или въ видѣ отдѣльнаго нерва, или состоитъ изъ многихъ нитей, rami inferiores, которыя пронизываютъ platysma и снабжаютъ окончаніями кожу regio infrahyoidea.

4. Nn. supraclaviculares, фиг. 318, 327, 328.

Толстый пучекъ съ различнымъ количествомъ вѣтвей возникаетъ изъ СIV и образуетъ рядъ вѣтвей на нижнемъ краѣ m. sternocleidomastoideus, немного ниже n. cutaneus colli. Отсюда его вѣтви, надключичные нервы, спускаются радіально впередъ, назадъ и отчасти латерально; онѣ покрыты platysma и пробуравливаютъ ее лишь своими тонкими вѣтвями. Распространяясь на широкомъ пространствѣ, отъ incisura jugularis до akromion, онѣ выходятъ за нижнюю границу шеи и тремя группами проникаютъ надъ ключицей въ кожу грудной области и плеча.

Кожные нервы и кожные вены ладонной (сгибательной) стороны руки

Кожные нервы и кожные вены тыльной (разгибательной) стороны руки

Передняя группа, nn. supraclaviculares anteriores, представлена большею частью толстымъ нервомъ, дѣлящимся на 6—8 нитей. Послѣднія переходятъ за грудинный конецъ ключицы и оканчиваются въ кожѣ впереди отъ верхнихъ медіальныхъ частей m. pectoralis major. Нѣсколько нитей проникаютъ въ грудинно-ключичный суставъ (Рюдингеръ).

Средняя группа, nn. supraclaviculares medii, состоитъ большею частью изъ 3-хъ вѣтвей, переходящихъ середину ключицы; онѣ развѣтвляются въ кожѣ латеральной верхней грудной области, до четвертаго ребра. Фиг. 327.

Задняя группа, nn. supraclaviculares posteriores, состоитъ большею частью изъ одного нерва, переходящаго черезъ передній край m. trapezius; его вѣтви снабжаютъ кожу, покрывающую переднюю часть deltoideus и область akromion (фиг. 316, 328).

Ходъ переднихъ вѣтвей rr. meningei спинномозговыхъ нервовъ

Отъ этой группы вѣтвей отдѣляется одинъ, часто возникающій самостоятельно, нервъ двигательнаго характера, соединяется съ n. accessorius и вмѣстѣ съ нимъ направляется къ m. trapezius. — Относительно чувствительныхъ областей plexus cervicalis ср. фиг. 290, 319, 320.

Области распространения кожных нервов головы и шеи.

с) Мышечныя вѣтви plexus cervicalis.

1. Сегментальныя вѣтви глубокихъ переднихъ шейныхъ мышцъ.

Онѣ оканчиваются въ слѣдующихъ мышцахъ: longus colli, longus capitis, rectus capitis anterior, rectus capitis lateralis, intertransversarii, scalenus anterior и medius, levator scapulae.

2. N. cervicalis descendens inferior.

Объ этомъ нервѣ уже упоминалось по поводу соединеній его съ n. hypoglossus; стволъ нерва возникаетъ изъ вѣтвей СII—СIV, соединяющихся между собою подъ острыми углами. Онъ проходитъ впереди отъ ѵ. jugularis communis, подъ прикрытіемъ m. sternocleidomastoideus, медіально и внизъ, а надъ промежуточнымъ сухожиліемъ m. omohyoideus соединяется съ n. cervicalis descendens superior (ramus descendens hypoglossi) въ ansa hypoglossi (см. стр. N. hypoglossus). Къ иннервируемымъ имъ мышцамъ принадлежатъ: sternohyoideus, sternothyreoideus, thyreohyoideus, geniohyoideus, omohyoideus.

3. R. sternocleidomastoideus.

Эта вѣтвь возникаетъ изъ СIII и въ толщѣ мышцы соединяется съ accessorius.

4. Ramus trapezius, фиг. 318.

Вѣтвь для m. trapezius, достигающая значительной толщины, возникаетъ преимущественно изъ СIV, отчасти же изъ СIII; часто она входитъ, какъ составная часть, въ nn. supraclaviculares. Непосредственно подъ n. accessorius означенная вѣтвь появляется на поверхности, проходитъ параллельно и рядомъ съ добавочнымъ нервомъ и участвуетъ вмѣстѣ съ послѣднимъ въ иннерваціи m. trapezius. Оба нерва могутъ образовать другъ съ другомъ соединенія въ формѣ сплетеній.

5. N. phrenicus, фиг. 301, 326, 330.

N. phrenicus выходитъ изъ CIV, но СIII или СV посылаютъ въ него, съ своей стороны, тонкіе корешки. Отличаясь преимущественно своимъ двигательнымъ характеромъ, діафрагмальный нервъ содержитъ, кромѣ того, еще чувствительныя волокна, которыя отчасти предназначены для околосердечной сумки, плевры и брюшины. Въ вѣтвяхъ, идущихъ къ околосердечной сумкѣ и плеврѣ, встрѣчаются одиночныя Фатеръ-Пачиніевы тѣльца (Рауберъ).

Glossopharyngeus, vagus и их соединения

Plexus brachialis и его соединенія.

Нервы правой подмышечной ямки

Діафрагмальный нервъ спускается по передней поверхности m. scalenus anterior, отклоняясь въ медіальную сторону, и такимъ путемъ располагается впереди отъ а. subclavia. Между артеріей и одноименной веной, сзади articulatio sternoclavicularis, нервъ входитъ въ грудную полость и при входѣ въ нее обыкновенно помѣщается на медіальной сторонѣ а. mammaria interna. Далѣе онъ помѣщается вмѣстѣ съ vasa pericardiacophrenica, и на передней поверхности купола діафрагмы проходитъ на медіальную сторону послѣдней. Отсюда нервъ направляется внизъ и назадъ, впереди отъ корня легкаго, между околосердечной сумкой и pleura pericardiaca, къ верхней сторонѣ діафрагмы. Наконецъ, онъ дѣлится на свои концевыя вѣточки, отходящія радіально отъ главнаго ствола подъ прямыми углами.

Пути обоихъ nn. phrenici не одинаковы. Лѣвый тянется въ видѣ вогнутой впередъ дуги къ діафрагмѣ, загибаясь сзади верхушки сердца; правый проходитъ на латеральной сторонѣ ѵ. anonyma dextra, а затѣмъ
—  на латеральной сторонѣ ѵ. cava superior; онъ достигаетъ діафрагмы впереди и латерально отъ foramen venae cavae. Лѣвый нервъ проходитъ болѣе длинный путь и длиннѣе праваго на 1/7. Мѣсто входа праваго phrenicus въ діафрагму помѣщается далѣе назадъ и медіально, а лѣваго — далѣе впередъ и латерально.

Въ грудной полости п. phrenicus посылаетъ тонкую вѣтвь, ramus pericardiacus, къ передней поверхности околосердечной сумки. На нѣкоторомъ разстояніи другъ отъ друга отдѣльныя тонкія нити, rami pleurales, направляются изъ п. phrenicus къ плеврѣ. Крупныя концевыя вѣтви нерва, rami diaphragmatici, не всѣ исключительно двигательнаго характера. Phrenicus dexter распадается на переднюю и заднюю, phrenicus sinister — на переднюю, заднюю и боковую конечныя вѣтви. — Общее понятіе относительно пути phrenicus даетъ фиг. 321.

Замѣченная Лушка тонкая нить праваго phrenicus, идущая, будто бы, черезъ грудиннореберную щель прикрѣпленія діафрагмы къ peritonaeum parietale передней брюшной стѣнки и къ lig. falciforme печени, по микроскопическимъ изслѣдованіямъ Рамстрема, не существуетъ (Anat. Hefte, 1906).

Ramus posterior посылаетъ съ обѣихъ сторонъ ramus phrenicoabdominalis (справа — черезъ foramen venae cavae, слѣва — черезъ зубецъ поясничной части или черезъ hiatus oesophageus) къ нижней поверхности діафрагмы. Означенная вѣтвь соединяется съ обѣихъ сторонъ съ вѣтвями sympathicus въ гангліозное сплетеніе, plexus phrenicus; подробности см. sympathicus.

Кромѣ только что упомянутаго нижняго соединенія съ sympathicus, встрѣчается еще верхнее; уже въ нижней шейной области ganglion cervicale inferius или thoracale primum, а иногда еще ganglion cervicale medium sympathici посылаютъ къ phrenicus свои вѣтви.

Отмѣченный выше корешокъ n. phrenicus изъ СIII проходитъ нѣкоторое разстояніе въ ansa hypoglossi и кажется сначала вѣтвью hypoglossus. Часто, наконецъ, n. subclavius посылаетъ вѣтвь къ n. phrenicus.
 

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 149 | Теги: Шейное сплетеніе, N. cervicalis descendens inferior, R. sternocleidomastoideus, N. auricularis magnus, N. phrenicus, N. cutaneus colli, Nn. supraclaviculares, plexus cervicalis, N. occipitalis minor, Ramus trapezius | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close